Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Етнополітологія 1-90.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

55. Етнополітика як цілеспрямована діяльність держави та її інститутів.

Антонюк стр 225-227

Етнополіти­ка — система законодавчих, організаційних та ідеологічних заходів, що здійснюють держава, партії, громадські організації, спрямованих на задоволення потреб суб'єктів етнополітичного процесу, пов'язаних зі специфікою їхнього етнокультурного розвитку; регулювання міжнаціональних (міжетнічних) від­носин; усунення чинників міжетнічної напруженості й міжет­нічних конфліктів. Метою етнополітики може бути національна консолідація на основі створення рівних можливостей для участі всіх грома­дян у державотворчих процесах суспільства незалежно від ознак раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, мі­сця проживання, мовних або інших ознак; міжетнічна інтегра­ція; зближення націй; національне відособлення; відстоювання етнічної "чистоти"; захист національного від впливу інонаціо­нального; здобуття національного суверенітету тощо. Реалізація етнополітики може здійснюватись такими фор­мами і методами: насильством, толерантністю, репресіями тощо. Результатами етнополітики можуть бути злагода, єднання, співробітництво, дружба, напруга, конфронтаційність, конфлікт­ність, недовіра, неприязнь, етнічна війна.

56. Державна етнополітика у сучасній Україні.

Антонюк стр 149-155

зміст етнополітики Української держави можна сформулюва­ти так: це діяльність держави та її органів у етнополітичній та етнонаціональній сферах з метою відродження, забезпечення життєдіяльності, подальшого розвитку та участі в державотвор­чих процесах різних структурних етнокомпонентів українсь­кого суспільства — української нації, національних меншин; об'єднання їх в єдиний соціум — політичну націю, ядром якої є народ, що дав назву національній державі; розширення зв'яз­ків з українською діаспорою та особами іншого етнічного по­ходження — вихідцями з України; усунення чинників міжет­нічної напруженості та міжетнічних конфліктів; регулювання міграційних процесів. Потреба у формуванні власної етно­політики обумовлена чинниками: неза­лежним існуванням України як суверенної, держави; поліетнічним складом населення; активізацією етно політичного процесу української нації, корінних народів та на­ціональних меншин; необхідністю узгодження інтересів, вста­новлення рівноправних і гармонійних відносин між етнічними групами. Україна обрала шлях формування політичної нації як соціуму на основі державності з народу, який дав назву державі, й інших етнічних груп,, які проживають на території України. Найвищою метою етнополітики є створення опти­мальних умов для гармонійного та перспективного розвитку усіх компонентів етнонаціональної структури українського суспільства — української нації, національних меншин, корінних народів. Державна етнополітика має засновуватися на визнанні закономірностей зростання національної самосвідомості, існу­ванні етнічної гетерогенності населення, тісної взаємодії в суспільстві національного фактора з економічними, соціально- політичними й правовими процесами. Основні пріоритети. постійний аналіз і вивчення ситуа­ції у міжнаціональній сфері та залучення науковців до осмис­лення етносоціальних, етнополітичних, етнокультурних та етнодержавознавчих проблем розвитку України.