20. Поняття та види актів державного управління.

Правовий акт державного управління – це офіційно оформленній результат волевиявлення субєкта держ. управління , що здійснений в односторон-му порядку і тягне за собою юр. наслідки.

Акт державного управління — це офіційний припис, заснований на законі, прийнятий суб’єктом управління на будь-якому рівні державної ієрархії в порядку одностороннього волевиявлення й у межах його компетенції з додержанням встановленої процедури та форми, й тягне за собою певні юридичні наслідки.

Ознаки акту державного управління:

1.Держ-владний характер-правові акти виражають вплив держави на регулював-ня сусп.. відносин.

2.Переважно імперативний хар-ер правових приписів- суб’єкти на яких розрахована дія припису мають діяти згідно його вимог.Недотримання вимог може потягти за собою застосування адмін. примусу або притягнення до відповідальності.

3.Підзак-ність-відповідність КУ та ЗУ

4.Видаються в межах повноважень держ. органів- кожен суб’єкт держ. управлі-ня має право видавати правові акти лише в межах своэъ компетен-ії

5.Визначена форма і процедура введення в дію- залежно від виду акта існує певна процедура його прийняття та набрання ним чинності

Класифікація актів!

Критерії класифікації:

За юр природою:

1.. Нормативні акти встановлюють загальні правила поведінки, норми права. Вони регламентують однотипні суспільні відносини в певних галузях. Ці акти здебільшого призначено для довгострокового та багаторазового їх застосування.

2. Індивідуальні акти-розв’язують конкретні питання управління й не містять у собі норм права. Тому їх прийнято називати актами застосування норм права. Видання індивідуальних актів спрямовано на їх одноразове застосування відносно конкретних випадків, ситуацій, обставин.Встановлюють правила поведінки стосовно конкретної ситуації для конкретного кола осіб.

3. Змішані акти,- що містять як норми права, так і рішення щодо конкретних управлінських

справ і ненормативні приписи( деякі вчені вважають різновидом індивідуальних).

Залежно від суб’єктів видання :

1.Акти През. Укр

2.Акти КМУ

3.Акти централ. орган. виконавч. влади

4.Акти місцев орган. викон. влади

5.Акти адміністрацій держ. підприємств,установ,організацій

6.Акти органів місцев. самоврядув.

За юр-ною формою :

1. Укази — це акти Президента України, видані в межах його компетенції на основі та на виконання Конституції і законів України. Укази можуть бути як нормативні, так і індивідуальні.

2. Постанови — акти управління переважно нормативного характеру, які приймають на вищому й центральному рівнях виконавчої влади в колегіальному порядку з важливих питань державного будівництва.

3. Розпорядження — це, як правило, індивідуальні акти управління, які приймають одноособово на всіх рівнях управлінської ієрархії держави. Юридична сила розпоряджень залежить від

характеру питання, що розв’язують, і правового становища конкретного носія розпорядження.

4. Рішеннями- називаються акти управління, які приймає Рада міністрів АРК (ст. 135 Конституції України), місцеві державні адміністрації (ст. 118) та органи місцевого самоврядування

(ст. 144) в межах їх повноважень. Вони приймаються колегіально й можуть бути як нормативними, так і індивідуальними. Рішення приймають з важливих питань діяльності місцевих

органів виконавчої влади.

5. Накази — це акти управління, видані в процесі здійснення єдиноначальності відповідними посадовими особами органів виконавчої влади. Наказ є найкатегоричнішою регламентуючою формою передачі рішення. Він зобов’язує підлеглих точно виконати передане рішення в установлені строки й може передбачати можливі санкції в разі його невиконання. Наказ

може вказувати, як слід діяти, а як не слід. Перший тип наказу можна назвати приписом, другий — забороною. Припис, виданий усно, і з негайним строком виконання (наприклад, у ситуації надзвичайного стану, в армії, органах Служби безпеки) має характер команди. Накази видають керівники єдиноначальних органів управління: міністри, голови державних комітетів,тощо.

Накази, залежно від характеру питань, що ними регулюються, можуть бути як нормативними, так і індивідуальними.

6. Інструкціями- називаються акти управління, що визначають порядок здійснення певних дій, робіт тощо. Вони видаються й діють у зв’язку з виданням закону або акта управління, що потребують встановлення порядку їх виконання. Інструкції можуть бути більш або менш докладними. Вони мають не обмежуватися визначенням засобів і способів дій, а визначати

кінцеві цілі таким чином, щоб виконавці могли в разі необхідності творчо їх інтерпретувати відповідно до задуму того, хто видав інструкцію. Необхідний ступінь деталізації інструкції

здебільшого залежить від ступеня кваліфікації тих, кому її адресовано. Інструкції видають міністри та керівники багатьох єдиноначальних органів управління. Укази, постанови, розпорядження, рішення, накази можуть бути нормативними та індивідуальними. Інструкції завжди є нормативними.

За формою вираження :

1.Письмові- типові варіанти актів держ. управління , письмово оформлення відповідно до встановлених законом вимог

2.Усні-найчастіше використовуються в мілітаризованих формуваннях .Їх необхідність

пов’язана з повсякчасним здійсненям управління та з метою адекватного реагування на зміну обставин.

3.Конклюдентні- виражаються у спеціал. знаках, сигналах, жестах осіб ,що мають державно-владні повноваження . Йдеться про дорожні знаки , сигнали , спец. знаки , що застосов. на різних видах транспорту для забезпечення безпеки.

Вимоги , що застосовуються до даних актів:

1.Законність-не суперечити КУ та ЗУ.Мають прийматися органом в межах своєї компетенц.

2.Доцільність- зводиться до важливості та необхідності прийняття такого акта під кутом держ. інтересів.

3.Відповідність встановленій процедурі підготовки, прийняття , оприлюднення

4.Неможливість обмеження прав,свобод людини і громадянина

5.Необхідність проходження держ реєстрації у Мін Юстиції Укр-згідно Указу ПУ «Про держ. реєстрацію норм-пр актів міністерств та інших органів виконавчої влади»(честно говорю не смотрела чи чинний он сей час,гляньте сами)

П.С. (для тих хто забув ): Акти управління за суб’єктами, що їх видали, поділяють на

такі види.

1. Президент України видає укази та розпорядження. Деякі акти Президента, видані в межах повноважень, передбачених ст. 106 Конституції, скріплюють підписами Прем’єр-міністр України й міністр, відповідальний за акт та його виконання. Укази Президента набирають чинності з дня їх підписання, якщо інше не передбачено ними. Аналогічно набирають чинності також розпорядження Президента.

2. Кабінет Міністрів України в межах своїх повноважень видає постанови та розпорядження. Акти Кабінету Міністрів підписує Прем’єр-міністр. У разі невідкладності й терміновості проведення заходів постанови оголошуються по радіо та телебаченню й набирають чинності негайно.

3. Міністри видають накази, інструкції, розпорядження в межах своєї компетенції. Наказами міністрів міністерств і керівників інших центральних органів виконавчої влади можуть вводитися в дію положення, правила, постанови.

4. Державні комітети приймають постанови. Голови державних комітетів видають накази та розпорядження

5. Відомства видають накази, постанови, інструкції, правила, положення. Інструкції, правила, положення затверджують на_ казами.

6. Місцеві державні адміністрації приймають рішення та видають розпорядження.

7. Керівники відділів, управлінь та інших підрозділів місцевих державних адміністрацій видають накази та розпорядження.

8. Керівники державних підприємств і установ видають накази та розпорядження. Крім цього, вони можуть затверджувати такі нормативні акти, як положення й правила.