III. Опрацювання твору н. Забілої "Старовинне місто".

1. Підготовча словникова робота.

а) Читання колонок слів "луною" за вчителем.

спогад

будівлі

укріплення

домівки

Старокиївська

Кожум'яцька

Пенсійна

Дігтярна

Володимирська

заснувати

освітлювали

припливли

протікала

перехрещувалися

олені

- Прочитайте найдовше і найкоротше слово.

- Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні. Яку групу слів

читати було найлегше? Чому?

- Доберіть синоніми до слів будівлі і заснувати.

- Скажіть правильно і швидко: хто, або що може виконувати дії, названі

словами другої колонки (заснувати — місто, освітлювали — вулицю і т. д.).

б) Тлумачення незрозумілих слів.

На дошці написано тлумачення слів. Учитель на картках-блискавках показує слова, пояснення яких діти добирають з дошки. Учитель слово прикріплює на дошці поряд з тлумаченням.

Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом -УЗВІЗ

Зовсім, остаточно, без залишку - УЩЕНТ

Головна чи велика церква міста - СОБОР

Природно захищена від вітру, хвиль частина моря чи річки, зручна для стояння суден - ГАВАНЬ

Пояснення інших слів на картках-блискавках діти зачитують після

твору.

Слова на картках: крам, терем, ремісник, фунікулер, незайманий.

2. Первинне ознайомлення з твором.

Читання тексту проводиться комбінованим способом: читають почергово учитель та учні.

- Про що ви дізналися з цього твору?

- Хто був засновником Києва за легендою, згаданою у творі?

- Які князі згадуються у творі?

3. Вибіркове читання.

- Скільки років тому виник Київ?

- Прочитайте, як у тексті розповідається про заснування Києва.

- З яких джерел люди дізнаються про минувшину?

- Що у творі пишеться про Старокиївську частину міста?

- Прочитайте, як з'явилася центральна вулиця Києва — Хрещатик.

- Чим займалися і як жили у стародавні часи?

- Прочитайте, хто нападав на киян.

- Чим уславилися князі, про яких згадується у тексті?

- Знайдіть і прочитайте, які назви з минулого зберігає сучасний Київ.

4. Аналіз змісту твору.

- Яким був Київ у давні часи?

- Чому його називають "Мати міст руських"?

- Хто був засновником Києва?

- Які дані доводять, що на місці Києва жили люди ще до Кия, Щека

і Хорива?

- Чим займалися наші предки? З ким воювали?

- Як у Києві з'явилася велика церква — Софійський собор?

5. Вправа на розвиток швидкості читання.

Гра "Хто читає швидше?"

- Скільки вулиць згадується у тексті? (4) А річок? (3)

- Знайдіть і прочитайте абзаци, у яких є речення: "Багато чого можна

дізнатися з розкопок", "Це головна вулиця нашого міста", "Чий град?";

"Вони теж жили на Подолі".

6. Поділ твору на частини. Складання плану.

Орієнтовний план

1. Київ — "Мати міст руських".

2. Легенда про заснування міста.

3. Знахідки старовини.

4. Історія Хрещатика — головної вулиці Києва.

5. Як жили люди у стародавні часи.

6. Вороги киян — степові кочівники.

7. Роль князів у розбудові міста.

8. Назви з минулого у сучасному Києві.

7. Детальний переказ однієї із частин твору (на вибір учня).

8. Робота в зошитах (с. 46, завд. 1—3).

IV. Підсумок уроку.

- Про що дізналися на уроці?

- Хто заснував Київ?

- Чому Київ для нас дуже дороге і святе місто?

- Про що з історії Києва ви хотіли б запитати?

З досвіду роботи вчителя

початкових класів

Лютізька ЗОШ І-ІІІ ст. № 6

Власюк Марії Петрівни

На уроках читання поруч з завданням формувати й розвивати мовленнєві уміння й навички, провідною з яких є повноцінна навичка читання, розвивати інтерес до читання, ознайомлювати учнів з дитячою літературою в багатоманітності її тематики, жанрово-родових форм; формувати повноцінне сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту, дитячої книжки шляхом засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь, розвивати емоційну й почуттєву сфери учнів, образне мислення, уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного, розвивати творчі здібності школярів, формувати читацьку самостійність учнів, формувати морально-етичні уявлення і почуття, збагачувати соціальний досвід школярів, необхідно обов’язково виховувати і національні особливості психології українців.

На уроках читання варто системно вносити загальні положення, що ознайомлять учнів з унікальним явищем українських сімейно-побутових і календарних обрядів, оригінальною українською архітектурою, гончарством, килимарством і вишивкою, різьбою по дереву і плетіння з народних матеріалів.