9. Реалізація колективного договору і контроль за його дією. Відповідальність за порушення колективного договору.

Ефект. і дієвість колек. договору (к/д), як і будь-якої угоди, залежить крім ін. чинників (напр., реальність і обгрун. прийнятих рішень) також від орг-ції контролю за ходом вик. к/д і передб. відп-сті його сторін за невик. чи неналежне викон. своїх зобов’язань. Закон зобов. сторони, які уклали к/д, щорічно, в строки, обумовлені в ньому, звіт. перед труд. колективом про викон. к/д. Для цього вони створ. комісії з метою провед. перевірок за всіма пунктами к/д в плані їх виконання. Рез-ти перевірок відобр. в акті перевірки – офіц. док-ті, з яким комісія звіт. перед сторонами, що уклали к/д. За рез-тами перевірки розроб. заходи з метою усун. виявлених недоліків. Одночасно акт є підставою для притягнення до відпов. винних осіб.

ЗУ “Про к/д і угоди” передб. юрид. відп-ність сторін к/д за невик. зобов’язань (переважно у вигляді штрафів). Найбільш пошир. видом юрид. відп-сті в таких випадках є дисц. відп-ність. Заходи дисц. впливу: оголошення догани, звільн. залежно від хар-ру порушення, тяжкості його наслідків і особи порушника. Мат. відп-ність закл. у відшк. порушником запод. ним шкоди (може також застос. і крим. відп-ність). Може також застос. до порушників і гром. відп-ність (догана, гром. осуд, перед. матеріалів на розгляд товар. суду, вимога щодо звільн. винного працівника).

Закон передб. також надання інф-ції, що стос. уклад. і викон. к/д, в органи держ. статистики. Порядок направ. такої звітності встан. Мін. статист. України.

20. Поняття угоди. Генеральна угода, галузеві і регіональні угоди, їх сторони і зміст.

ЗУ “Про к/д та угоди” від 1.07.93 р. ввів у прав. сферу нове поняття – колек. угоди. До цього існ. поняття тариф. угоди, які склад. на міжгал., галуз., територ. і виробн. рівнях. Тариф. угода визн. як договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соц. гарантій. Метою колек. угоди є регул. ще й виробн., труд. і соц.-екон. відносин з узгод. інтересів трудящих, власників і уповн. ними осіб. Кол. угода склад. на держ. галуз., регіон. рівнях. Сторонами Ген. угоди вист. профспілки та власники. Тільки профспілки в цьому випадку мають право на участь в уклад.угоди. В розділах Ген. угоди сформ. норми, що стос. забезп. продук. зайнятості та соц. захисту населення від безробіття, гарантії оплати праці та її захисту, забезп. соц гарантій, відпочинку, охорони праці та ін. Сторонами угоди на галуз. рівні є власники.

21. Поняття і значення трудового договору. Сторони трудового договору.

Ст. 43 Конституції України проголошує право на працю. Труд. договір (т/д)– це угода між працівником і власником підпр-ства (установи чи орг-ції) або уповноваж. ним органом чи фіз. особою, за якою працівник зобов’язується викон. роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому труд. розпорядкові, а власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган чи фіз. особа зобов’язується виплачувати працівнику з/п і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, к/д чи угодою сторін. Таке визначення т/д закріплене в діючому на сьогодні КЗпП України (ст. 21).

Ч. ІІ ст. 21 КЗпП – працівник має право реалізувати свої здібності до продук. та творч. праці шляхом уклад. Т/д на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, якщо ін. не передбачено законодавством, к/д або угодою сторін.

Сторонами можуть бути (суб’єкти т/д): підприємства держ. форми власності; господ. тов-ва (АТ закрит. типу, товар-ва з обмеж. відп-стю); кооперативи (тут можуть бути співвласники, якщо люди вступають в члени кооперативу); приват. підприємства (стороною є власник підприємства, тобто ФО); ферм-кі госп-ва (приватні підприємства), інші сторони т/д є фіз. особами