4. Мойсеєве право( За Старим Заповітом)

Джерелами іудейськ.пр. є Ветхий Завіт, Талмуд і Галаха. Ветхий Завіт складається з Пятикнижжя Мойсея, Книги пророків(8) та Писання(11). Моєс.пр –сукупність приписів, викладених у Пятикнижжі, що регулюють сусп відн на основі бібл норм. Редакція Пятикнижжя (сер.5ст н.е.) остаточно канонізована і стала незаперечним законом. П’ятикнижжя складається з таких книг: Буття, Вихід, Левіт, Числа, Второзаконня.«Буття» описує створення світу, Потоп, історію Авраама, Ісаака і Іакова. Про те, як народ звільнився від рабства Єгипетського під проводом Мойсея зазначено в книзі «Вихід». «Левіт» визначає правила та норми, за якими повинні жити люди, щоб досягнути святості.книга «Числа» викладає історію 12 колін Ізраїлевим у пустині перед приходом на Святу Землю. «Второзаконня» відтворює Мойсеєві Закони і містить заклик до їх дотримання. За порушення даних норм винний повинен був зазнавати не тільки покарання, а й “сповідватися гріху своєму» і принести жертву. За Ветхим Законом була розповсюджена кровава помста. Щодо земельних відносин, то земля була роздана у володіння між 12 колінами іудейського народу за жеребом. Передача землі у вічне володіння не допускалася. Значна частина ветхозавітніх норм присвячена регулюванню майнових відносин. Щодо шлюбних відносин, то Мойсеєві закони вказували на моногамію, як на ідеал. Між вдівством і шлюбом мало пройти 90 днів. Шлюб оформлювався за волею батьків. Не дозволявся шлюб, якщо дружина чи чоловік були безплідними, і між ними була велика різниця у віці. Шлюб у формі договору. Необхідна була присутність свідків. Був поширений левірат, що зобов’язував брата померлого одружитися на його дружині. За законом Мойсея батьківська влада була надзвичайно строгою. Щодо спадкування, то більша частка відходила старшому синові. За завдання тілесних ушкоджень – принцип талону. Смертна кара виконувалась різними способами – побиття камінням, спаленням, відсіченням голови, тощо.

5. Правова традиція стародавнього Китаю

Право Ст Китаю формувалось під впливом філософс вчення конфуціанства.(6 ст. до н.е.), у якому головними були питання етики, моралі, де гуманність – вищий закон взаємовідносин людей у сусп. Також великий вплив мала школа легістів, які вважали головним регулятором суспільних відносин – закон. Протиборство цих шкіл зробило великий вплив на формування правової системи. У шанський період головну роль відігравали етичні норми – лі, що визначали ставлення суспільства до царя. Вони базувались на повазі до родичів, старших, тощо. Перші писані закони з’явилися у X ст.до н.е. Фактично писане право з’являється у 6 – 5 ст., до н.е. На межі 5-4 ст. до н.е. з’являється «Книга законів царства Вей» (автор - Лі Куй). У 193р. було проведено першу кодифікацію. Існували і норми звичаєвого права. До джерел права відносилися й конкретні розпорядження імператорів, ухвалені ними судові рішення. Договори купівлі-продаж могли укладати жінки, державні раби. Практикувалися договори оренди, закладу, особистого найму. Письмова форма укладення угод була обов’язковою як для значних, так і для дрібних побутових угод. Без наявності письмового договору неможливо було звернутися із позовом в суд. У сімейно-шлюбному праві збереглися пережитки родового ладу. В державі Шань_Інь сім’я була патріархальною. Правктикувалося багатоженство. Шлюбний вік для чоловіків 30 років, для жінок – 20, але часто одружувалися і в молодшому віці (юнаки – 15, дівчата – 13). Кримінальне право було найрозвинутішим, йому були відомі такі поняття, як співучасть, обтяжувальні обставини, форма вини тощо. Були відомі 500 видів зл.Такі види покарань: татуювання, відрізання носа, смертна кара, відрубування ніг, побиття палицями (від 100 до 500 ударів), кастрація тощо. Процесуальне законодавство характериз. тим, що почали вводити елементи розшукового процесу.