12.Етапи становлення та еволюції державності Ст. Риму

1. Період розкладу родоплемінних відносин і встановлення держави і права (753р.доне – VIст.доне)

2. Період республіки (сер.VIст.доне – 27р.доне). У ньому виділяють:

ранню, розвинуту та пізню республіку.

3. Період монархії (27 р. доне – 476). У цьому періоді виділяють дваетапи:

а) принципат (27 р. доне – 284 р.)

б) домінант – абсолютна монархія (284 р. – 476)

У 8- 7 ст. частина Апеннінського півострова була заселена декількома громадами, які пребували між собою у союзі. Однією з таких громад був Рим. Основна ланка громадян називалася родом, на чолі якого стояв старійшина. Були повноправні члени роду – патриції, і залежні. Розрізняли і плебеїв, які займалися торгівлею та ремеслом. Загальна кількість родів складала 300, 10 родів складали курію, 10 курій – трибу, кожна курія мала свого вождя. Управлінням займалася рада старійшин. Сенат затверджував рекса( царя). У 509р. до н.е. посада рекса була ліквідована. Патриції і плебеї були поділені на 5 розрядів, які мали визначену кількість центурій. (100, менше 100, 75, 50, 25). Римляни називали свою країну – республіка. Органами влади були - сенат, магістрат, збори. Різноманітні війни сприяли переходу від республіки до монархії. Створюється період принципату та домінату. Принципати називається так через особу, яка була при владі – принцепса. З ІІІ ст. Римська держава переживає розпад рабовласницької системи господарювання, Римська держава очолюється імператором(домінусом).

13. Правові основи принципату

У 27 р. до н.е. Октавіану було надано титул першого сенатора (princeps senates). Звідси походить назва форми правління – принципат. Октавіану присвоюють божественне імя Август, що означає «звеличений божеством». Він стає верховним полководцем, найвищим магістратом, здійснює судочинство, управляє провінціями, видає закони. Його особа була недоторканою. У державі, крім принцепса, існували такі органи влади:

• Сенат (600 осіб);

• Народні збори (на них приймали закони пропоновані принцнпсом);

• консули (виконавці розпоряджень Сенату та принцепса);

• народні трибуни;

• претори (18 осіб розглядали тільки цивільні спори);

• Едили (нагляд за громадським порядком та торгівлею).

Додатково були створені такі органи:

• Прибічна рада( з часом замінить Сенат);

• Перфект Риму(посадова особа, що забезпечує порядок в місті);

• Префект преторію (командував військом, був заступником принцепса);

• Імператорська канцелярія.

14. Періодизація історії римського права.

Етапи розвитку права:

1. Архаїчний (753р. до н.е. – середина ІІІ ст. до н.е.)

Існує квіритське право.Зберігається вплив релігії.

2. Класичний (середина ІІІ ст. до н.е.- кінець ІІІ ст. н.е.)

Період розквіту римського права. Воно виходить за національні рамки. Поряд з квіритським розвивається преторське право. З нього виділяється право народів (jus gentium), яке врегульовувало правовідносини римлян й іноземців, та відносини між іноземцями в Римі. Право в цей період добре розвинене, усунуто різні казуси.

3. Посткласичний період (кінець ІІІ ст.-VI ст.)

Право розвивається, систематизується, з’являються перші кодекси (напр., кодекс Юстиніана). Християнство визнається державною релігією і починає впливати на право.