3.1. Isbn надають таким друкованим виданням:

— кожній книзі або брошурі (далі - книзі), що є самостійним закінченим твором або частиною будь-якого твору (згідно з ДСТУ 3017-95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" книга – книжкове видання обсягом понад 48 сторінок; брошура - книжкове видання обсягом від 4 сторінок до 48 сторінок).

— багатотомному і комплектному виданню вцілому;

— кожному самостійному тому (книзі, частині) багатотомного і серійного видання;

— кожній книзі, що є складовою частиною комплектного видання, має окремі вихідні відомості і може розповсюджуватися самостійно;

— кожному перекладному виданню;

— кожному перевиданню або передруку книги, зокрема факсимільним й репринтним виданням;

— кожному виданню з однією й тією ж назвою, що відрізняється поліграфічним виконанням (форматом, палітуркою тощо);

— збірникам нормативних документів;

— альбомам, фотоальбомам з текстом;

— картографічній продукції;

— календарям, що є виданнями книжкового типу;

— комбінованим виданням;

— виданню, примірник(и) якого (вже в обкладинці) роздруковують на спеціальному обладнанні на замовлення покупця в необхідній йому, як правило, невеликій кількості (технологія друку - "print-on-demand"), а не доставляють зі складу готової продукції дистриб'ютора або видавця (зокрема, це стосується тих видань, що їх тиражі вже повністю розійшлися).

3.2. Isbn, крім друкованих видань, надають також:

— електронним виданням (зокрема звуковим, мультимедійним): локальним, мережевим чи комбінованого розповсюдження. У тому числі – програмним продуктам навчального та інструктивного характеру (наприклад: автоматизована система тренінгу):

· Публікації або програмному продукту, доступ до яких здійснюється за допомогою різних операційних систем і/або командних мов, надають окремий ISBN, але ні операційним системам, ні зчитувальним пристроям ISBN не надають;

· Якщо публікацію або програмний продукт оновлюють, переглядають або вносять правки, і ці зміни є такими, що цей продукт можна назвати новим – йому надають новий ISBN;

· Якщо публікацію або програмний продукт випускають повторно, навіть уновому пакуванні, проте без значних відмінностей у виконанні, йому надають той самий ISBN.

· Технічному посібнику, що випускається як додаток, який вкладається або додається до програмного продукту, надається той самий ISBN, що й цьому програмному продукту.

· Окремим компонентам комплекту, які можуть розповсюджуватись самостійно, і всьому комплекту в цілому - надаються різні ISBNs.

· ISBN надається програмному продукту незалежно від його фізичної форми (наприклад, якщо програмний продукт завантажується в комп'ютер користувача з бази даних відділеного доступу).

3.3. Кожному виданню, що має однаковий зміст, але різні якісні чи формальні ознаки, надають свій власний isbn:

— комунікативним засобам типу: друкований твір, мікроформа, касета, дискета, компакт-диск тощо;

— виданню в м'якій обкладинці, твердій палітурці, на машинних носіях;

— виданню в різних палітурках: льон, ледерин, шкіра тощо;

— навчальній літературі, надрукованій одним кеглем, і спеціальному виданню для користувачів з вадами зору, надрукованому більшим кеглем; виданню "print-on-demand", проте при незначних відмінностях у форматі видання (в порівнянні з форматом оригінального видання), що пов'язані зі специфікацією обладнання "print-on-demand", – новий ISBN не надають;

— виданню з одно- і двостороннім друком;

— електронному виданню у різних форматах;

Наприклад: ISBN 978-966-577-001-2 (оправа)

ISBN 978-966-577-002-0 (м'яка обкладинка)

Брошурувально-палітурні процеси

Палітурно-брошурувальні роботи - завершальні процеси, що призводять до отримання з надрукованих аркушів зошитів, видань, брошур, журналів або книг в обкладинці або палітурці. Чи включають фальцювання, добірку, шиття, або безшвейне скріплення книжково-журнальних зошитів, криті обкладинкою.

Брошурувально-палітурне устаткування (БПУ) обслуговує останню і, мабуть, найбільш трудомістку частину технологічного процесу виготовлен­ня книжково-журнальної продукції. Для формних процесів характерна різноманітність операцій при одиничній кількості об'єктів обробки — дру­карських форм. Друкарські процеси пов'язані з виконанням обмеженої кількості майже однотипних операцій над великою кількістю аркушів. Брошурувально-палітурне виробництво характеризується великим числом елементів виробу, довгим ланцюжком технологічних операцій, що викону­ються з численними напівфабрикатами, які значно відрізняються на різ­них стадіях техпроцесу. Спочатку — це рулони паперу або картону, стопа аркушів, потім — сфальцовані зошити, форзаци, блоки, привертки, кар­тонні сторінки, бобіни палітурних матеріалів і, нарешті, палітурки, книги, брошури тощо. У техпроцесі виготовлення брошур і книжок використо­вуються також допоміжні матеріали: дріт, клей різних видів, марля, обкантувальна стрічка, фольга, нитки, папір, палітурні тканини та багато інших. Зрозуміло, що численність та різноманітність операцій, наявність різних напівфабрикатів за масою, жорсткістю і розмірами при застосу­ванні значної номенклатури матеріалів впливає на чисельність, конструк­цію, принцип дії та інші особливості брошурувально-палітурних машин.

У технологічному процесі виготовлення книги можуть бути різні варіанти виконання окремих операцій. Наприклад, скріплення малооб'ємного видання може бути виконане нитками, дротом вшиттям (втачку) або клейовим (безшвейним) способом. При цьому можуть бути використані як м'яка обкладинка, так і тверда палітурка, а конструкція і оздоблення палітурки, у свою чергу, мають декілька варіантів виконання.

На характер БПУ, що використовується, впливає також тиражність замовлення, наприклад, тираж 5 тис. примірників вимагатиме порівняно простого, але універсального операційного устаткування, тираж 500 тис. — спеціалізованих агрегатів або потокових ліній.

Для виконання ряду специфічних вимог до готового продукту, наприклад, таких, як наявність стрічки-закладки, зафарбування обрізу, конгревного тиснення на палітурці, супер-обкладинки, укладання книжки у футляр тощо, застосовують відповідне БПУ.

Нарешті, на конструкцію та інші особливості БПУ впливає технологічна відсталість, закостенілість окремих операцій, їх незмінність упродовж тривалого часу. Це проявилось у тому, що виконавчі механізми окремих машин повторюють рухи рук людини (наприклад, операції загинання країв обкладинки при виготовленні палітурок, приклеювання марлі, капталів до блока тощо). Такий підхід гальмує процес подальшого вдосконалення відповідних машин.

Особливістю БПУ є і те, що це порівняно молодий вид устаткування. Початок створення перших палітурних машин відноситься до середини XIX ст., тобто вся історія його створення і розвитку охоплює фактично відрізок часу 150 років. У ньому можна виділити чотири умовні періоди.

Перший період (II половина XIX ст.) — механізація найбільш простих і поширених операцій: розрізування стоп паперу, тиснення, фальцювання, шиття блоків. У цей період створені перша паперорізальна машина (1852), прес для тиснення (1857), ножова фальцювальна машина (1851), дротошвейна машина (1876), ниткошвейна машина (1871, 1884).

Другий період (І половина XX ст. до початку II світової війни) — механізація складних операцій, агрегатування окремих операцій. У цей час з'являються підбиральна машина, приклеювальний автомат, вкладально-швейна, блоковставляльна, касетна фальцювальна і триножова різальна машини, блокообробні агрегати.

Третій період (післявоєнний період — 1945—70-ті роки) — автомати­зація окремих операцій, поява механізованих і автоматизованих потоко­вих ліній. Поява устаткування для клейового скріплення блоків, нитко-швейних автоматів, вкладально-швейно-різальних агрегатів.

Четвертий період (70-ті роки і до цього часу) — широке застосування в конструкціях машин електроніки і мікропроцесорної техніки, пристроїв програмного керування, підвищення швидкодійності устаткування, облад­нання його допоміжними пристроями, що полегшують обслуговування, автоматизація переналагоджувань складних машин, технічна діагностика окремих видів устаткування.

Слід відзначити, що винахід більшості сучасних БПУ зроблено у Німеч­чині, США і Швейцарії. І зараз ці країни визначають основні напрямки вдосконалення БПУ. Провідними фірмами, які забезпечують потреби в БПУ, є "Колбус", "Волєнберг", "Гейдельберг Фінішінг", "Перфекта", "Шнайдер-Сенатор", "Полар", "Херауф", "Зіглох", МВО, "Ідеал", GUK, VBF (Німеч­чина), "Мюллер-Мартіні", "Хункелер" (Швейцарія), "Смайт", "Шерідан", "Харріс" (США), "Нуова Сміт", "Півано", "Бонеллі" (Італія), "Салбі" (Англія), "Адаст" (Чехія) та ін.

В Україні історія брошурувально-палітурного машинобудування почи­нається фактично з післявоєнного періоду, коли почався випуск устат­кування на Харківському, Київському, Роменському, а потім на Ходорів-ському заводах поліграфічних машин. Роменський завод ПМ спеціалізу­ється на виробництві одно- і триножових різальних машин, Київський — фальцювальних, дрото- і ниткошвейних машин, Харківський випускає різноманітне блокообробне устаткування і палітуркоробні машини, Ходо-рівський — аркушєрізальні, просікально-вирубні, пакувальні машини.