- •Формування інституту дізнання в митних органах України.
- •Митні органи як суб’єкти доказування в справах про контраб.
- •Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції як орган дізнання та суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
- •Начальник митниці, регіональної, спеціалізованої митниці як орган дізнання і суб’єкт доказування в справах про контрабанду.
- •Інспектор відділу дізнання служби боротьби з контрабандою регіональної, спеціалізованої митниці, митниці як особа, що проводить дізнання, і суб’єкт доказування в справах про контраб.
- •Слідчий сбу як суб’єкт доказування в справах про контраб.
- •Предмет доказування в справах про контрабанду.
- •Доказування обставин, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставин, що характеризують особу винного, пом’якшують та обтяжують покарання, в справах про контрабанду.
- •Доказування події злочину в справах про контрабанду.
- •Доказування винності обвинувач. І встановлення мотивів контрабанди як обставин, що підлягають доказуванню.
- •Доказування характеру і розміру шкоди, завданої злочином, а також розміру витрат закладу охор. Здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в справах про контрабанду.
- •Встановлення причин та умов вчинення контрабанди як елемент предмету доказування.
- •Поняття, зміст та складові елементи процесу доказування в справах про контрабанду.
- •Роль версій у процесі доказування у справах про контрабанду та їх перевірка.
- •Використання досягнень науки і техніки в доказуванні контрабанди.
- •Поняття збирання доказів в справах про контрабанду.
- •Слідчі дії як основний спосіб збирання доказів в справах про контр.
- •Слідчий огляд та його значення в доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Фіксація ходу та результатів слідчого огляду при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Обшук як спосіб збирання доказів при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Фіксація ходу та результатів обшуку при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Оперативно-розшукова діяльність та її роль у доказуванні при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Поняття перевірки доказів в справах про контрабанду.
- •Поняття оцінки доказів в справах про контрабанду.
- •Поняття доказу і джерела доказів. Докази, які найчастіше використовуються при розслідуванні справ про контрабанду.
- •Показання свідка як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Особи, які найчастіше допитуються в якості свідків при розслідуванні кримінальних справ про контрабанду.
- •Особливості одержання свідоцьких показань від осіб, які користуються дипломатичним імунітетом, від оперативних працівників митниць та сбу.
- •Показання підозрюваного як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Показання обвинуваченого як джерело доказів в справах про контрабанду.
- •Свідоцький імунітет.
- •Речові докази в справах про контрабанду.
- •Протоколи слідчих дій як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Документи як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Додатки до протоколів слідчих дій та їх доказове значення.
- •Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів в справах про контрабанду.
- •Відмінність документа і документа як речового доказу.
- •Висновок експерта як джерело доказів.
- •Експертизи, які найчастіше призначаються в справах про контрабанду.
- •Спеціаліст, його відмінність від експерта. Використання консультант. Допомоги спеціаліста при проведенні дізнання у справах про контрабанду.
Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів в справах про контрабанду.
За результатами негласного проникн. до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контролю за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосуванням інших технічних засобів одержання інформації складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у крим. судочинстві.
Ці оперативно-розшукові заходи проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. У науковій літературі існує точка зору, що, протоколи оперативно-розшукових заходів повинні відповідати тим же вимогам, що й протоколи слідчих дій. Особливістю складання цих протоколів є те, що вони формуються поза межами кримінального процесу, а також суб’єктами, які не є учасниками кримінального судочинства.
Незважаючи на те, що протоколи з відповідними додатками вже довший час можуть використовуватися як самостійний вид джерел доказів, в практичній діяльності ця норма не застосовується. Протоколи зазначених оперативно-розшукових заходів не складаються.
Основними документами фіксації результатів цих оперативно-розшукових заходів продовжують залишатися зведення та рапорти. У протоколі та інших матеріалах, що є додатками до нього, повинні бути відображені такі відомості:
1) Точне найменування оперативно-розшукового заходу, у результаті якого отримані відомості, що представляються.
2) Які саме отримані відомості, що мають значення для справи.
3) Ким отримані зазначені відомості і хто в ньому брав участь (оперативний співробітник, а також особи, що йому сприяли, які у разі потреби можуть бути допитані як свідки), і при яких саме обставинах вони отримані.
4) Якщо при проведенні оперативно-розшукових заходів застосов. технічні засоби, то повинні бути точно зазначені технічні характеристики цих засобів.
5) Коли при проведенні оперативно-розшукових заходів виявлені які-небудь предмети чи документи, що мають значення для доказування.
6) Орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний передбачити заходи для їх захисту.
У таких протоколах повинні міститися такі дані: місце і дата його складання; назва оперативно-розшукового заходу, посади і прізвища осіб, що проводили оперативно-розшуковий захід; підстави для його проведення, одержання дозволу суду про проведення ОРД, зміст проведеного оперативно-розшукового заходу, час його початку і закінчення; всі істотні обставини; дані про оперативну техніку. Протокол повинен підписуватися особою, яка його складала, а також начальником оперативно-розшукового підрозділу. До протоколу можуть бути додані матеріальні носії інформації (фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми).
