11. Доказування характеру і розміру шкоди, завданої злочином, а також розміру витрат закладу охор. Здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в справах про контрабанду.

Поняття шкоди в кримінально-процесуальному з-стві не розкривається. Водночас аналіз окремих норм процесуального закону та юридич. джерел дозволяють розглядати фізичну, моральну і майнову шкоду. Суб'єктом права на відшкодування шкоди (потерпілим) у справах можуть бути як постраждалі споживачі неякісних чи шкідливих для здоров'я контрабандних товарів, органи захисту споживачів, заклади охорони здоров'я, органи Дер­ж. податкової адміністрації Укр., Держ. казначейства Украї­ни, співробітники митниць, Держ. прикордонної служби, інші фахівці, котрі можуть зазнати фізичної шкоди при догляді та дослідженні небезпечних для здоров'я предметів контрабанди. У справах про контрабан­ду, внаслідок якої сталася смерть потерпілого, право на відшкод. шкоди мають також його близькі родичі.

У справах про контрабанду підлягає доказуванню май­нова шкода, яка визначається як зменшення, пошкоджен­ня або знищення майна. При вчиненні контрабанди шкода може заподіюватись фінан­совим відносинам або здоров'ю населення. Контрабандою також може бути завдана майнова шкода державі. В окремих випадках майнова шкода може бути спричинена культурним цінностям.

Крім завдання прямої майнової шкоди, можливі випадки, коли контрабандою буде спричинятись й моральна шкода.

Доказув. факту заподіяння моральної шкоди фізичній особі у справах про контрабанду може відбуватися з використанням таких джерел доказів: 1) показань потерпілого; 2) показань свідків; 3) висновків експертиз; 4) ін. документів, які свідчать про час, характер і тяжкість порушення стану здоров'я потерпілого.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого повинно вирішува­тись згідно з з-ством. Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається стаціонарним закладом охорони здо­ров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікуван­ня. Документом, яким повинні бути підтверджені вказані факти, повинна бути витребувана слідством і приєднана до справи довідка-розрахунок бух­галтерії цього закладу із записом про вартість витрат на лікування потерпілого.

12. Встановлення причин та умов вчинення контрабанди як елемент предмету доказування.

Причини вчинення контрабанди – це сукупність таких взаємодіючих обставин: 1) антисуспільні погляди контрабандиста, 2) зовнішні обста­вини, які сформували ці погляди, 3) конкретні життєві ситуації, які викликали вчинення ним контрабан­ди, 4) умови, які полегшили вчин. контрабанди.

Найбільш типові причини можна поділити на такі групи обставин:

1) соціальноекономічного характеру (низький рівень життя, здоров'я, матеріального добробуту), 2) ринкового характеру (різниця у цінах на товари, дефіцит товарів), 3) криміногенного характеру (високий рівень злочинності та криміналізації суспільства).

Умови можна ділити таким чином:

1) недоліки в організації контролю сфери суб'єктів підприємницької діяльності, установ та організацій, військових частин, органів влади. Серед умов, що сприяють вчин. контрабанди культурних цінностей, слід назвати недостатню систему обліку й охорони цих пред­метів у музейних установах, приватних колекціях. Недоліки в організації системи охорони, контролю на об'єктах, в яких використов. радіоактивні матеріали, при­зводять до їх втрати.

2) недоліки в організації контрольно-пошукових функцій митних органів, неузгодженість митного законодавства та законо­давства, яке регулює ЗЕД, недостатня оснащеність пунктів митного пропуску необхідними технічними засобами контролю.

3) недоліки у взаємодії органів митної служби, внутрішніх справ та інших органів державної вла­ди. Це стосується недоліків видачі й контролю за використанням спеціальних дозволів на переміщення через митний кордон України культурних цінностей, зброї, вибухових речовин та боєприпасів, радіоактивних речовин, наркотиків.

4) неузгодженість дій правоохоронних органів у боротьбі з контрабандою.