13. Поняття, зміст та складові елементи процесу доказування в справах про контрабанду.

Доказування у кримінальному процесі являє собою здійснювану органом дізнання діяльність, за участю інших суб'єктів процес. правовідносин, щодо збирання, дослідження, перевірки та оцінки доказів, використання їх для встановлення істини у справі.

Процес доказування має дві сторони: пізнавальну, розумову діяльність, коли за допомогою одних доказових фактів отримують знання про факт, який встановлюють. Виявляються та перевіряються докази за допомогою слідчих дій, передбачених законом (допит, огляд, обшук, признач. експертизи та ін.). Отримані результати фіксуються в протоколах слідчих дій. Окрім слідчих дій, до засобів збирання доказів закон відносить витребування предметів і документів, вимогу у проведенні ревізії, а також доручення підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби, які можуть бути доказами у крим. справі.

Пізнання дійсності в кримінальному судочинстві здійснюється за допомогою фактичних даних, які збираються, досліджуються і оцінюються у відповідності з вимогами, які містяться в нормах кримінально-процесуального закону. Виявлення фактичних даних - лише перший етап процесу доказування. Не менш важливе значення має оперування зібраними доказами. Розумова діяльність суб'єкта доказування складається з низки операцій і має своїм результатом судження, яке в межах доказування може бути ймовірним або достовірним. Умовиводи виникають в результаті операцій з судженнями, коли одне судження виводиться з іншого.

14. Роль версій у процесі доказування у справах про контрабанду та їх перевірка.

Версія- це обґрунтоване припущення про факти або обставини що належать до справи,припущення яке пояснює походження цих фактів, зв'язок їх між собою та зміст.

При виявленні "безгоспної" контрабанди висуваються версії про коло осіб, причетних до контрабанди, місце їх знаходження, мотиви і цілі злочину, а також з об'єктивної сторони злочину: джерела придбання предметів контрабанди, способи переміщення і маскування, місцях зберігання і збуту, можливих співучасників, про вчинення інших злочинів, пов'язаних з контрабандою, наприклад, розкрадання продукції, посадових злочинах, перш за все хабарництві, наслідки злочину (як наступили, так і запобігли). Слідчі версії будуються на основі формування слідчим теоретичної ймовірнісної ретроспективної моделі злочину.

Конкретизуючи коло осіб, можливо, причетних до скоєння злочину, особливу увагу слід звернути на: що мають доступ або будь-яке інше ставлення до контрабандної продукції (наприклад, вибухових речовин, військової техніки, культурних цінностей і т.д.) і транспортних засобів, на яких вона перевозилася

Якщо в процесі розслідування особа, яка вчинила злочин, буде встановлено, то перша типова слідча ситуація може трансформуватися в одну з різновидів другий, коли в розпорядженні слідства є інформація про діяння, що містить ознаки контрабанди, а обличчя, причетному до її здійснення, проте місцезнаходження цієї особи невідомо чи воно перебуває за кордоном.

Основними завданнями розслідування у другій типовій ситуації є: встановлення місцезнаходження особи, яка вчинила злочин, збір даних про його особу, родинних та інших зв'язках; встановлення невідомої слідству стадії підготовки до злочину та інших обставин об'єктивної сторони злочину, виявлення співучасників та свідків злочину; фіксація наявних і отримання додаткових доказів злочинної діяльності зник особи; доведення провини підозрюваного, мотивів і цілей вчинення злочину; встановлення обставин, за яких особа, яка вчинила злочин, сховалося зі свого місця проживання (або опинилося за кордоном), а також причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Найбільш сприятливою для розслідування, як правило, є третя типова ситуація, коли на момент порушення кримінальної справи у розпорядженні слідства є достатні дані про діяння, що містить ознаки контрабанди, та особу (осіб), його вчинила (вчинили), і про місцезнаходження цієї особи ( осіб) - особа затримана небудь відомо, де воно знаходиться на території країни (Росії).

Найчастіше подібні ситуації виникають при виявленні предметів контрабанди працівниками митниці або військовослужбовцями прикордонних військ на контрольно-пропускних пунктах або при встановленні факту вчинення контрабанди конкретною особою в процесі розслідування кримінальної справи, порушеної за іншою статтею КК.

На початковому етапі розслідування в даній типовій ситуації вирішуються такі завдання, як встановлення невідомої слідству стадії підготовки злочину, закріплення наявних матеріалів, їх уточнення, доповнення, деталізація, доведення провини підозрюваного, мотивів і цілей злочину.

Після порушення кримінальної справи або прийняття його до виробництва здійснюються наступні слідчі дії: затримання (арешт) підозрюваного, його особистий обшук і допит; огляд вилучених предметів контрабанди, місць її виявлення; пристроїв для її переміщення або зберігання; та ін..