Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мои шпоры по микро, коротко.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
  1. Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.

Цінова дискримінація – це процес встановлення різних цін на ті ж самі товари не обумовлене різницею витрат вир-ва. Умови, що забезпечують можливість ЦД: 1.Продавець має бути монополістом або, принаймні, мати можливість контролювати виробництво і ціноутворення.2.Можливість продавця виділити різні групи покупців, в яких покупці мають різну готовність і можливість платити за продукт. Це виділення здебільшого базується на різній еластичності попиту.3.Відсутність бажання та можливості споживачів перепродувати дані товари. Види ЦД: просторова – територіальна диференціація покупців (цінові пояси та зони; ціни офшорних зон; сільські та міські ціни та тарифи);часова – за часом придбання товарів (денні та нічні ціни; сезонні ціни);товарна :мета придбання (тарифи на виробниче або споживче використання енергії), обсяг придбання (оптові та роздрібні ціни), якість товарів (надбавки та знижки за якість, сортність),торговельна марка (ціни на продукцію всесвітньо відомих і невідомих фірм); персональна:за рівнем доходів покупців (магазини для бідних та багатих), статус покупця (знижки для постійних клієнтів; для першого покупця; для співробітників),соціальний статус покупця (ціни для дітей, студентів, пенсіонерів).

ЦР першого ступеня (досконала): кожна одиниця товару продається за ціною попиту.

ЦР другого ступеня. – знижки, різні одиниці товару продаються за різними цінами (однакова к-ть=однакова ціна)

ЦР третього ступеня: поділ покупців на групи.

Наслідки ЦД:Політика ЦД базується на тому, що в ході призначення різних цін на той самий товар можна подолати рівномірно спадний характер кривої попиту.Завдяки ЦД споживачі мають можливість одержати товар за меншими цінами (якась їх категорія), а виробники збільшити загальну виручку, а значить дохід. Завдяки ЦД можна зменшити втрати сус-ва і втрати монополіста.

  1. В

  2. Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Монополістична конкуренція характеризує таку ринкову модель, за якої існує кілька десятків (до 100) фірм, що пропонують подібну, але не ідентичне продукцію. Осн хар-тки: Досить велика кількість учасників ринку => обмежений контроль над ринковою ціною; неможливість таємної змови; кожна фірма формує свою політику не враховуючи реакції конкурентів; диференціація продукту: за якістю; за формою послуг (ввічливість та послужливість працівників магазину, гарантійне обслуговування, наявність кредиту); розміщення чи доступність товару (міні-магазин [цілодобово, близько, вищі P); уявні відмінності (упаковка, реклама, різні торгові марки). Нецінова конкуренція; Легкий вступ в галузь при наявності незначних фінансових бар’єрів, пов’язаних з необхідністю отримати продукт, що відрізняється від продукту конкурента, необхідністю реклами.

МК зустрічається дуже часто . За довгострокової рівноваги крива попиту на товар будь-якого підприємства в галузі є дотичною до кривої середніх витрат у довгостроковому періоді. Вільний вступ до ринку веде до того, що кожне підприємство одержує тільки нормальний (нульовий економічний) прибуток. Отже, за умов монополістичної конкуренції цільова функція фірми – максимізація прибутку – досягається шляхом поєднання 3 чинників: ціни, обсягу випуску та зусилля щодо просування товару.