94.Романо-германська правова система

В країнах романо-германської правової системи використовується відомий з часів Римської імперії, класичний поділ права на публічне і приватне. В підсистемі публічного права переважають імперативні(категоричні) норми, які не можуть змінювати учасники правовідносин, а у підсистемі приватного права провідне місце займають диспозитивні норми.

Головним структурним елементом романо-германської системи права є галузь права. Всі норми чітко відповідають і прив’язані до певної галузі права. Це є результатом впливу правової доктрини, що вважає обов’язковим врахуванням предмету і методу правового регулювання.

Основна класифікація виділяє такі галузі підсистеми публічного права: конституційне, кримінальне, адміністративне, фінансове, міжнародне публічне, процесуальні галузі, основні інститути трудового права та інші. До галузей підсистеми приватного права належать: цивільне, сімейне, торгове, міжнародне приватне, а також окремі інститути трудового права (у цілому трудове право має змішаний характер) та ін.

95 Правова держава та її основні ознаки.

Правова держава - це така форма організації та діяльності державної влади, яка базується у відносинах з індивідами та їх різними об’єднаннями на основі норм права.

Для правової держави притаманні слідуючі ознаки:

• громадянське суспільство є основою і змістом держави, яка є, в свою чергу, формою його організації;

• громадянське суспільство виникає тоді, коли громадяни та держава співіснують, як рівноправні партнери;

• право формується громадянським суспільством та панує в правовій державі, а правова держава лише формулює його в законах, гарантує та захищає від порушень будь-яких суб’єктів;

• право виступає не способом нав’язування волі, а масштабом свободи, рівним та справедливим для всіх;

• правова держава та громадянське суспільство є відносно незалежними явищами;

• існує взаємна відповідальність правової держави та громадянського суспільства;

• наявність суверенітета (зовнішнього та внутрішнього);

• панування принципів гуманізму, справедливості, рівності та свободи особистості, її честі та гідності;

• соціальна орієнтованість - в центрі уваги людина та її різнобічні інтереси;

• різноманітність та рівноправність форм власності;

• багатопартійність, тощо.

96.Законність і доцільність. Гарантії законності.

Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соціально-правове явище, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах.

Доцільність це

Гарантії законності — це умови суспільного життя і заходи, що вживаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.

Гарантії законності можна поділити на:

— загольносоціольні – економічні(ступінь економічного розвитку суспільства, росту продуктивності праці і обсягу виробництва; різноманіття і рівність усіх форм власності, рівність економічних можливостей суб'єктів суспільних відносин), політичні(— ступінь демократизму конституційного ладу, тобто наявності розвинутої системи народовладдя, демократичних форм і інститутів його здійснення; політичного плюралізму, який дозволяє особі вільно самовизначатися, об'єднуватися в організації за різними інтересами; додержання принципу поділу влади), ідеологічні(— ступінь розвитку правосвідомості, комплексу моральних і правових уявлень про необхідність законослухняної поведінки, недопустимості вчинення протиправних діянь, не нав'язування державою ідеології, а турбота про правове навчання, виховання, правову культуру. Істотне значення має широка поінформованість населення, що дозволяє вести публічну боротьбу з правопорушеннями в будь-якій сфері державного і суспільного життя);

— спеціально-соціальні — юридичні(— передбачена законом система спеціальних засобів, за допомогою яких забезпечується створення якісних законів, їх додержання і виконання) та організаційні(— заходи організаційно-юридичного характеру, спрямовані на забезпечення режиму законності, боротьбу з правопорушеннями, захист прав громадян. До них належать кадрова робота, організація умов для нормального функціонування юрисдикційних і судових органів, їх структурних підрозділів з метою ефективної протидії випадкам організованої злочинності, боротьби з корупцією тощо.).