Принципова схема міжгалузевого балансу (мгб)

Галузі-виробники	Галузі-споживачі					Кінцевий продукт	Валовий продукт
	1	2	3	…	n
1	х11	х12	х13	…	х1n	Y1	X1
2	х21	х22	х23	…	х2n	Y2	X2
3	х31	х32	х33	…	х3n	Y3	X3
. . .	. . .	. . .	. . .	І . .	. . .	ІІ	. . .
n	хn1	хn2	хn3	…	хnn	Yn	Xn
Амортизація	C1	C2	C3	…	Cn	IV
Оплата праці	v1	v2	v3	III	vn
Чистий дохід	m1	m2	m3	…	mn
Валовий продукт	X1	X2	X3	…	Xn

Перший квадрант МГБ — це таблиця міжгалузевих потоків. Показники, що містяться на перетині рядків і стовпців, є обсягами міжгалузевих потоків продукції x_ij, i та j — відповідно номери галузей виробників і споживачівУ другому квадранті подана кінцева продукція всіх галузей матеріального виробництва, де під кінцевою продукцією мається на увазі продукція, що виходить зі сфери виробництва в кінцеве використання Третій квадрант МГБ також характеризує національний дохід, але з боку його вартісного складу — як суму чистої продукції й амортизації; чисту продукцію тлумачать як суму оплати праці та чистого доходу галузей Четвертий квадрант відбиває розподіл і використання національного доходу. В результаті перерозподілу створеного національного доходу утворюються скінченні доходи населення, підприємств, держави.

53.Побудова економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу.

Основу інформаційного забезпечення моделі міжгалузевого балансу становить технологічна матриця, що містить коефіцієнти прямих матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції. Ця матриця є базою економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу. Величини a_ij називають коефіцієнтами прямих матеріальних витрат та обчислюють таким чином: (11.5)

Валова продукція будь-якої галузі дорівнює сумі матеріальних витрат галузей, які споживають її продукцію, і кінцевої продукції даної галузі Х_і Х_і Якщо ввести до розгляду матрицю коефіцієнтів прямих матеріальних витрат А = (а_ij), вектор-стовпчик валової продукції X та вектор-стовпчик кінцевої продукції Y:

у матричній формі матиме вигляд X = AX + Y(11.6) . Систему рівнянь (11.5), чи у матричній формі (11.6), називають економіко-математичною моделлю міжгалузевого балансу (моделлю Леонтьєва, моделлю «витрати — випуск»). За допомогою цієї моделі можна виконати три варіанти обчислень:1)задаючи в моделі обсяги валової продукції кожної галузі (Х_i), можна визначити обсяги кінцевої продукції кожної галузі (Y_i): Y = (E – A)X, (11.7) де Е — одинична матриця n-го порядку; 2)задаючи обсяги кінцевої продукції всіх галузей (Y_i), можна визначити обсяги валової продукції кожної галузі (Х_i): X = (E – A)^–1Y; (11.8) 3)для низки галузей задаючи обсяги валової продукції, а для решти — обсяги кінцевої продукції, можна відшукати величини кінцевої та валової продукції всіх галузей. Позначимо цю матрицю через В: B = (Е – А)^–1. (11.9) Систему рівнянь у матричній формі можна записати: X = BY . (11.10) Елементи матриці В позначатимемо через b_ij , тоді з матричного рівняння (11.10) для будь-якої і-ї галузі можна отримати співвідношення: Із цього співвідношення випливає, що валова продукція постає як зважена сума обсягів кінцевої продукції, ваговими коефіцієнтами тут є b_іj, котрі показують, скільки всього необхідно виробити валової продукції і-ї галузі для випуску у сферу кінцевого використання одиниці продукції j-ї галузі. На відміну від коефіцієнтів прямих витрат a_ij , коефіцієнти b_іj називають коефіцієнтами повних матеріальних витрат, і вони включають у себе як прямі, так і опосередковані витрати всіх порядків. Коефіцієнти повних матеріальних витрат b_ij показують, який обсяг продукції j-ї галузі необхідно виробити, щоб з урахуванням прямих і опосередкованих витрат цієї продукції отримати одиницю кінцевої продукції j-ї галузі. Коефіцієнти повних матеріальних витрат можна застосовувати, коли необхідно визначити, як вплинуть на валовий випуск певної галузі деякі зміни щодо обсягів випуску кінцевої продукції всіх галузей: де X_i та Y_j — зміни (прирости) обсягів валової й кінцевої продукції відповідно.