54.Міжгалузеві балансові моделі в аналізі економічних показників.

Розгляньмо застосування міжгалузевого балансового методу для аналізу таких важливих економічних показників, як праця, фонди, ціни.Важливими аналітичними можливостями даного методу є визначення прямих і повних витрат праці на одиницю продукції та розроблення на підставі цього балансових продуктово-трудових моделей; вихідною моделлю тут слугує звітний міжпродуктовий баланс у натуральному вираженні. Позначимо витрати живої праці для виробництва j-го продукту через L_j, а обсяг виробництва цього продукту (валовий випуск), як і раніше, через X_j, тоді прямі витрати праці на одиницю j-го виду продукції (коефіцієнта прямої трудомісткості) можна подати формулою: (11.19) Повні затрати праці — сума прямих затрат живої праці та затрат уречевленої праці, які переносяться на продукт через використані засоби виробництва. Якщо позначити величину повних затрат праці на одиницю продукції j-го виду через T_j, то добутки a_ij T_j відбивають затрати уречевленої праці, перенесеної на одиницю j-го продукту через і-й засіб виробництва. Припускається, що коефіцієнти прямих матеріальних витрат a_ij виражені в натуральних одиницях. Тоді повні трудові затрати на одиницю j-го виду продукції (коефіцієнти повної трудомісткості) дорівнюватимуть: (11.20) Вектор-рядок коефіцієнтів прямої трудомісткості i вектор-рядок коефіцієнтів повної трудомісткості Коефіцієнтів прямих матеріальних витрат А

подати в матричному вигляді (11.21) Виконавши відповідні математичні перетворення з використанням одиничної матриці Е: дістанемо таке співвідношення: (11.22)де є матрицею коефіцієнтів повних матеріальних витрат, отже, (11.23)

Позначимо через L величину сукупних затрат живої праці за всіма видами продукції (11.24)

Матимемо (11.25) де t і Т — вектор-рядки коефіцієнтів прямої та повної трудомісткості, а Х та Y — вектор-стовпці валової та кінцевої продукції відповідно. Рівняння є основним балансовим рівнянням у теорії міжгалузевого балансу праці. Його конкретний економічний сенс полягає в тому, що вартість кінцевої продукції, яка оцінена за пов­ними затратами праці, дорівнює сукупним затратам живої праці. Порівнюючи споживчий ефект різних взаємозамінюваних продуктів з повними трудовими затратами на їх випуск, можна аналізувати порівняльну ефективність їх виробництва. За допомогою показників повної трудомісткості більш повно й точно, ніж за використання існуючих вартісних показників, виявляється структура витрат на випуск різних видів продукції, а також співвідношення між затратами живої й матеріалізованої праці. На підставі використання коефіцієнтів прямої та повної трудомісткості можуть розроблятися міжгалузеві й міжпродуктові баланси затрат праці та використання трудових ресурсів.

55.Застосування балансових моделей у задачах маркетингу.

У моделях міжпродуктових балансів до обсягів кінцевої продукції Y_i, як правило, входить обсяг продукції, що спрямовується на приріст запасів і резервів. Обсяги цього приросту за кожним видом продукції часто задаються поза моделлю (екзогенно), що визначає загальний обсяг продукції кожного найменування, котрий іде на приріст запасів, але не дає можливості дізнатися, в якому саме обсязі необхідні ці запаси для забезпечення неперервності виробництва, якими повинні бути оптимальні обсяги сукупних запасів. Аби відповісти на ці запитання, треба разом з прямими витратами відображати обсяги запасів і резервів у тому розділі балансу, де у рядках розміщені виробничі зв’язки та витрати, а у стовпчиках — витрати різних продуктів на виробництво продукту даного виду. Ці проблеми можна вирішити введенням так званих коефіцієн­тів запасомісткості. Коефіцієнт запасомісткості S_ij показує, який обсяг запасу продукції і-го виду потрібно мати у виробництві одиниці продукції j-го виду. Якщо S_ij — це величина запасу продукції i-го виду, що використовується для виробництва j-ї продукції, а X_j — загальний обсяг виробництва j-ї продукції, то величину коефіцієнта запасомісткості можна визначити таким чином: (11.33) На практиці коефіцієнти запасомісткості можна обчислити на підставі статистичних даних за попередні роки. Якщо до схеми міжпродуктового балансу ввести показник запа­сомісткості, то (11.34) або у матричному вигляді: (11.35)де S = (s_ij) — матриця коефіцієнтів запасомісткості. Звідси маємо: (11.36)

Матриця B^S = (E – A – S)^–1 аналогічна матрицi (В) коефіцієнтів нових матеріальних витрат. Поряд з прямими та опосередкованими витратами вона містить також обсяги запасів на одиницю кінцевої продукції.

Балансові моделі можуть бути корисними й у реалізації збутової функції маркетингу, зокрема в питаннях ціноутворення. В умовах формування ринкових цін ці моделі допомагають, наприклад, виявити дисбаланс міжгалузевих і внутрішньогалузевих цін в умовах вільного ринкового ціноутворення.