72. Матеріальне виробництво в структурі суспільного виробництва.

Історича практика засвідчує, що суспільне виробництво – досить складне утворення. Воно включає в себе дві підсистеми: матеріальне і духовне виробництво. Кожна з них, у свою чергу, стає реальністю лише в рамках певних суспільніх відносин і завдяки виробництву відповідного типу особистості. Матеріальнк виробництво націлене на задоволення потреб людей (харчування, одяг, житло).

Матеріальне виробництво є базою виникнення розмаїття сфер суспільного виробництво і для свого здійснення вимагає реалізації певних програм, проектів та ідей, відповідного типу особистості, здатної до участі в конкретній суспільно-виробничій діяльності. Матеріальне виробництво є генетичною основою виникнення суспільного виробництва, окремих його підрозділів, а також умовою їх розвитку.

Матр. вир. виступає дійовим стимулом духовного життя людей, забезпечує розвиток найки та мистецтва, філософії і моралі. Воно не тільки стимулює духовне виробництво ідей, а й створює умови для реалізації їх у тих чи інших різновидах діяльності людини і суспільства.

Матеріальне виробництво не існує поза суспільством. Матеріальне виробництво виникає і формується в процесі суспільного життя. Матеріальне виробництво - це визначаюча реальність, яку кожне покоління застає як дещо, що склалося, відносно стійке. Люди не можуть її конструювати. Вони повинні узгоджувати свої дії з цією суспільною реальністю, та як вони узгоджують їх з реальністю природною. Тому якщо якісь заклики не погодженні з процесом матеріального виробництва, то вони або передчасні, або нездійсненні. Матеріальне розуміння історії виводить, нас таким чином, на людину - головну дійову особу, яка втілює в собі загадку, мету і зміст історичного процесу. Але шлях до вирішення загадки лежить через дослідження об'єктивних законів суспільства, в якому індивіди, виробляючі необхідні для життя матеріальні блага, створюють одночасно і себе, і суспільство. Матеріальне виробництво - передусім це діяльність, спрямована на освоєння навколишнього природного середовища. Провідну роль в системі матеріального виробництва відігравали: 1) аграрне виробництво; 2) промислове виробництво; 3) інформаційне виробництво. Саме на третьому етапі розвитку виробництва відбулася зміна пріоритетів: виробництво ідей, знань, інформації, тобто духовне виробництво виходить на перший план.

Нарешті, матер. вир. визначає характер і спрямованість розвитку суспільного виробництва, зумовлюючи залежно від рівня свого розвитку певну соціальну структуру суспільства, певний тип політичної організації його, образ життєдіяльності людей, тип особистості, зміст права, моралі. Однак, як основа суспільного розвитку матеріальне виробництво не визначає всі інші сфери абсолютно, бо, по-перше, саме залежить від цих сфер, а, по-друге, не є єдиною і вищою метою.

Характер і рівень матеріального виробництва визначається тим способом освоєння природи, в рамках якої воно здійснюється.