61.Функції валютного ринку.

Валютний ринок виконує певні функції, в яких виявляється його призначення й економічна роль. Основними його функціями є:

забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

створення суб’єктам валютних відносин передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів за поточними і капітальними розрахунками та сприяння завдяки цьому розвитку зовнішньої торгівлі;

забезпечення прибутку учасникам валютних відносин;

формування та урівноваження попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;

страхування валютних ризиків;

диверсифікація валютних резервів.

Названі функції реалізуються через виконання суб’єктами ринку широкого кола валютних операцій. Під валютними операціями звичайно розуміють будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку.

Ці операції класифікуються за кількома критеріями.

1. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:

касові, або операції з негайною поставкою;

строкові.

2. За механізмом здійснення операцій:

операції спот;

форвардні операції;

ф’ючерсні операції;

опціонні операції.

3. За цільовим призначенням:

операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;

операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);

операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.

4. За формою здійснення:

безготівкові;

готівкові.

5. За масштабами операцій:

оптові (здійснюються між банками);

роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

62.Валютний курс: сутність, роль та значення, фактори, що впливають на валютний курс.

Валютний курс - це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовується для обміну ва­лют при здійсненні валютних та інших економічних операцій; вартісна категорія, що притаманна товарному виробництву і виражає виробничі відносини між товаровиробниками і сві­товим ринком.

Чинники, від яких залежить валютний курс:

- попит і пропозиція на валютному ринку, що встановлюється в кожному конкретному випадку;

- стан платіжного балансу держави;

- рівень інфляції;

- різниця процентних ставок у різних країнах;

- ступінь довіри до валюти на світових валютних ринках;

- міждержавна і соціальна стабільність держави, напрям її зов­нішньо-політичного курсу, міжнародний авторитет.

Види валютних курсів:

- офіційний (фіксований) валютний курс - встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну і навпаки;

- ринковий (гнучкий) валютний курс - к/рс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;

- змішаний - контрольований курс, що застосовується до екс­порту й імпорту, при погашенні зовнішнього боргу тощо.

Залежно від механізму формування і функціонування роз­різняють такі валютні курси:

- коливні - курси, що змінюються залежно від попиту і пропозиції на валютному ринку, але коригуються валютними інтервенціями центрального банку з метою вирівнювання тимчасових різких коливань;

- плаваючі - це режим вільного коливання валютних курсів, що самостійно формується на ринку під впливом попиту і пропози­ції (характерні для долара США, німецької марки, англійського фунта стерлінгів, швейцарського та французького франка то­що).

В основі курсів лежить співвідношення купівельних спроможностей.

Купівельна спроможність валюти - це сума товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю

Паритет купівельної спроможності (РРР) це співвідно­шення купівельної сили валют.

Методика визначення РРР:

- на основі порівняння рівня цін споживчого кошика;

- на основі співвідношення витрат виробництва;

- на основі співвідношення ефективних виробничих витрат.

Pj – рівень за відповідний період;

А, В – країни, що порівнюються.