- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
6.1. Поняття товарного складу
Склади — це будівлі, споруди і різні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції і товарів, підготовки їх до виробничого процесу, продажу або транспортування. Склади використовують виробничі підприємства (для зберігання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції1), транспортні організації, митниці, оптові і роздрібні торговельні підприємства, інші організації різних видів діяльності і форм власності. Склади, де зберігається товарна продукція, призначена для подальшої переробки або реалізації, називаються товарними складами. До товарних складів не належать склади, призначені для зберігання майна, приладдя, інвентарю та інших господарських речей, що не є постійними об'єктами виробництва або купів-лі-продажу на товарному ринку.
Товарні склади класифікуються за різними ознаками.
Залежно від характеру виконуваних функцій вони поділяються на:
матеріальні склади;
склади готової продукції;
накопичувальні склади;
транзитно-перевалочні;
сезонного зберігання;
сортувально-розподільні.
Матеріальні склади мають усі підприємства-виробники. Вони призначені для забезпечення безперервності виробничого процесу, створення необхідних виробничих запасів від одного завозу сировини, матеріалів або комплектуючих виробів до іншого. Підприємства-виробники мають також склади готової продукції, де вона накопичується, підлягає сортуванню, маркуванню, пакуванню тощо. Накопичувальні склади розміщені в районах виробництва готової продукції (товарів) і призначені для накопичення партій, що надходять від виробників, як правило, у вузькому асортименті або дрібними партіями, для подальшого транспортування в райони споживання. Транзитно-перевалочні склади—- це склади, розташовані на залізничних станціях, в морських і річкових портах, аеропортах, автопортах, на терміналах. Товари на цих складах зберігаються без розкриття тари. До складів сезонного зберігання належать сховища для картоплі, овочів, фруктів тощо. Сортувально-розподільні склади — це склади оптових підприємств, розташовані в районах споживання, а також склади великих роздрібних підприємств. Товари на цих складах зберігаються нетривалий час, оскільки величину їх запасів визначають залежно від обсягів оптового (роздрібного) товарообороту і частоти завозу від постачальників.
За асортиментною ознакою товарні склади поділяють на універсальні і спеціалізовані. Універсальні склади призначені для зберігання різнорідних товарних груп, продовольчих і непродовольчих товарів, розміщених в одному приміщенні. На спеціалізованих складах зберігаються одна або кілька товарних груп, схожих за призначенням.
Залежно від режимів зберігання товарні склади поділяються на загальнотоварні (для зберігання товарів, що не потребують створення особливого режиму) і спеціальні (холодильники, овочесховища, соляні склади тощо).
Залежно від поверховості споруд, де розміщуються склади, вони класифікуються на одноповерхові і багатоповерхові.
За ступенем механізації технологічних процесів товарні склади поділяються на автоматизовані, комплексно-механізовані і склади з застосуванням засобів малої механізації.
Залежно від побудови товарні склади поділяються на відкриті, напівзакриті і закриті. Відкриті склади— це спеціально облаш-товані майданчики, де товари зберігаються просто неба або в контейнерах, напівпричепах тощо. Напівзакриті склади мають тільки дах чи дах і одну, дві або три стіни. Закриті склади розміщуються в окремих приміщеннях, які мають або не мають опалення.
Залежно від наявності підведених залізничних колій товарні склади поділяються на глибинні і прирейкові. Щоб доставити вантаж до глибинного складу, який не має під'їзних колій, необхідно скористатися автомобільним транспортом. Прирейкові склади мають залізничні колії і, в свою чергу, поділяються на склади загального і незагального (індивідуального) користування. Прирейкові склади загального користування -— це склади залізниць, розміщені, як правило, на вантажних залізничних станціях. Прирейкові склади незагального користування — це склади, що належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам.
Прирейкові склади теж класифікуються за різними ознаками, наведеними вище: універсальні і спеціалізовані; загальнотоварні і спеціальні; відкриті, напівзакриті (криті платформи) і закриті. Залежно від планування ці склади можуть мати зовнішнє розташування колії або внутрішнє розташування (від однієї до чотирьох колій, введених усередину будівлі складу).
До основних видів приміщень підприємства, яке має критий загальнотоварний склад або кілька таких складів, належать:
приміщення основного призначення (приміщення для збері гання продукції і товарів, дві або більше експедицій, приймаль- но-розпакувальні, пакувальні і фасувальні приміщення);
допоміжні приміщення (для зберігання тари, багатооборот них контейнерів і піддонів, тароремонтні майстерні);
підсобно-технічні приміщення (машинне відділення, венти ляційні камери, котельні, комори господарських матеріалів та ін вентарю, ремонтні майстерні, акумуляторні станції тощо);
адміністративно-побутові приміщення (зал товарних зраз ків, адміністративно-конторські служби, місця відпочинку і при ймання їжі, гардеробні, душові тощо).
Приміщення основного призначення (саме склад), як правило, розташовується окремо від допоміжних та адміністративно-побутових приміщень. Склад має такі основні зони:
зона розвантаження;
зона приймання товарів за кількістю та якістю;
зона зберігання;
зона фасування;
зона пакування;
зона відбору і комплектування замовлень покупців;
зона вантаження на автотранспорт.
Складські зони призначені для організації технологічного процесу з приймання, зберігання і відвантаження товарів та окремих стадій цього процесу. Розміщення зон, їх планування і взає-
мозв'язок визначаються технологічною схемою роботи складу. Кожна зона містить площу внутрішньоскладських комунікацій, що з'єднує всі зазначені зони проходами і проїздами для вантажної техніки.
Основна частина складу— це зона зберігання. Операційна площа цієї зони містить площу, зайняту товарами, укладеними у штабелі, на стелажах або іншому приладді, а також площу проходів і проїздів (головних і бокових).
Інші зони складу розміщують по відношенню до зони зберігання залежно від їх функціональної ролі. Безпосередньо до зони зберігання повинні примикати зони фасування і пакування товарів, відбору і комплектування замовлень. Ці зони розміщують ближче до зони вантаження.
Усі основні зони складу розміщують послідовно згідно з технологічною схемою: одна за одною в напряму від залізничної до автомобільної рампи. З боку залізничної рампи розміщують експедицію з приймання, а з боку автомобільної— експедицію з відправки товарів. Площі експедицій призначені для тимчасового зберігання вантажів, що прибули або підготовлені до відправки. Вони входять відповідно до зони приймання товарів або зони вантаження автотранспорту.
Зона приймання товарів за кількістю та якістю примикає до залізничної рампи. Якщо вагони зі станції прибули у неробочий час, вантаж тимчасово розміщують в експедиції з приймання товарів, не відкриваючи зону зберігання.
Зал товарних зразків створюється у складських приміщеннях або в приміщеннях адміністративно-конторських служб. Зал товарних зразків зазвичай розміщують поряд або в приміщенні, де виписуються товарно-транспортні накладні.
