- •1.2. Класифікація ринків
- •2.1. Сутність інфраструктури товарного ринку
- •2.2. Суб'єкти інфраструктури товарного ринку
- •2.3. Проблеми розвитку
- •3.1. Маркетингові посередники
- •3.2. Види торгових посередників
- •3.3. Організатори переміщення товарів
- •3.4. Агентства з надання маркетингових послуг
- •3.5. Кредитно-фінансові організації
- •4.1. Поняття торгівлі і товароруху
- •4.2. Сутність, функції
- •5.1. Класифікація підприємств оптової торгівлі
- •5.2. Підприємства
- •5.3. Підприємства з обмеженим циклом обслуговування
- •6.1. Поняття товарного складу
- •6.2. Устаткування для зберігання товарів
- •6.3. Підйомно-транспортні машини і пристрої
- •6.4. Технологічний процес з розміщення, зберігання і відбору товарів на складі
- •7.1. Сутність транспортно-експедиційних операцій підприємства оптової торгівлі
- •7.2. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
- •7.3. Залізничний транспорт
- •7.4. Відвантаження товарів зі складу
- •7.6. Відвантаження товарів зі складу для їх перевезення автотранспортом
- •8.1. Вибір постачальників
- •8.2. Комерційні зв'язки підприємства оптової торгівлі і порядок укладення договору
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.3. Договір купівлі-продажу товарів у межах України
- •8.4. Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- •8.5. Аналіз виконання постачальниками договірних зобов'язань
- •8.6. Оцінка ефективності торгово-посередницької діяльності
- •9.3. Національний комплекс «Експоцентр України»
- •9.4. Виставкова діяльність Торгово-промислової палати України
- •9.5. Аукціони
- •9.6. Оптові продовольчі ринки
- •10.1. Магазин як основний вид роздрібної торговельної мережі
- •10.2. Магазин самообслуговування
- •10.3. Заклади (підприємства) громадського харчування
- •10.4. Вагон-ресторан як пересувний заклад громадського харчування
- •10.5. Дрібнороздрібна торговельна мережа
- •Задача 1
- •Показники для визначення соціально-економічної ефективності непродовольчого магазину «мрія» після переходу на самообслуговування
- •Задача 2
- •11.1. Історія створення
- •11.2. Поняття товарної біржі та її функції
- •11.3. Порядок створення товарної біржі
- •11.4. Органи управління і підрозділи товарної біржі
- •12.1. Предмети і суб'єкти лізингу
- •12.2. Права та обов'язки лізингодавця
- •12.3. Права та обов'язки лізингоодержувача
- •13.1. Поняття персонального продажу і торгового агента
- •13.2. Формування та управління мережею торгових агентів
- •Додатки
- •2. Права та обов'язки сторін
- •2.1. Обов'язки Виконавця:
- •2.2. Обов'язки Замовника:
- •3. Порядок розрахунків
- •6. Термін дії договору
- •Типовий договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови перевезень
- •3. Порядок розрахунків
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Термін дії цього договору та юридичні адреси сторін
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •План роботи
- •План перевезень вантажів автомобільним транспортом
- •Разовий договір №
- •Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •2. Продаж хліба і хлібобулочних виробів
- •4. Продаж круп, макаронних виробів, борошна, крохмалю, цукру та кухонної солі
- •5. Продаж м'яса і м'ясопродуктів
- •6. Продаж молока, молокопродуктів та яєць
- •7. Продаж риби і риботоварів
- •8. Продаж безалкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
- •1. Загальні положення
- •Обмін товарів та усунення недоліків протягом гарантійного терміну
- •2. Продаж швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів та головних уборів
- •3. Продаж текстильних товарів
- •4. Продаж взуття
- •5. Продаж електропобутових товарів
- •6. Продаж телерадіотоварів
- •7. Продаж товарів побутової хімії, мінеральних добрив та засобів захисту рослин
- •8. Продаж меблів
- •9. Продаж товарів для фізичної культури, спорту, туризму
- •10. Продаж лісоматеріалів та будівельних матеріалів
- •11. Продаж парфумерно-косметичних товарів і туалетного мила
- •12. Продаж галантерейних товарів
- •Шканова Олена Миколаївна інфраструктура товарного ринку
3. Продаж текстильних товарів
У цьому підрозділі визначаються особливості продажу бавовняних, вовняних, лляних тканин, джуту та інших рослинних волокон, тканин з натурального шовку, синтетичних І штучних волокон, трикотажних полотен, нетканих матеріалів, штучних текстильних товарів (далі — текстильні товари).
Маркування текстильних товарів передбачає наявність Інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, артикул, назву волокон та їх відсотковий вміст, ширину тканини або розмір штучного текстильного товару, сорт, позначення нормативного документа, дату випуску.
Текстильні товари зберігають у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях при температурі від +15° до +18°С і відносній вологості повітря 60—65 %, захищаючи їх від пилу та вицвітання вкривними матеріалами (щільною тканиною, папером, синтетичною плівкою тощо)
або укладаючи в картонні ящики (коробки), пакети (мішки) з плівки та паперу. Упаковані (в ящиках, кіпах, коробках тощо) і неупаковані (у кусках) товари розміщують окремо.
Для запобігання псуванню вовняних тканин при тривалому зберіганні необхідно обробляти їх відповідними антимільними засобами.
У складських приміщеннях суб'єкта господарської діяльності текстильні товари зберігають на стелажах, підтоварниках, у контейнерах за груповими ознаками, артикулами на відстані не менше ніж 1 м від системи опалення та нагрівальних приладів, 0,2 м — від стін і підлоги та 0,5 м -— від електричних ламп. Штабель складається з А—5 рядів (ящиків, кіп тощо), але його висота має бути не більше ніж 2 м.
У торговельному (демонстраційному) залі текстильні товари розміщують на острівних гірках, стендах, кронштейнах, столах і прилавках та Іншому торговельному обладнанні. Для зручності покупців текстильні товари мають бути згруповані за родом волокна, видами тканин, характером оброблення, кольором, малюнком та іншими ознаками.
Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні:
консультувати покупця щодо виду тканин і штучних виробів, груп і підгруп, до яких вони належать, взаємозамінності тканин, засобів до гляду за текстильними товарами;
роз'яснювати цифрові позначення на виробах, ярликах, етикетках;
інформувати покупців про наявні вади (дефекти) тканин;
на прохання покупця визначати необхідну кількість тканини для ви готовлення швейного виробу, а також підібрати відповідне оздоблення.
Відміряють тканини жорстким стандартним метром (брусковим, дерев'яним), який має повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, способом, що залежить від виду тканини:
тонкі та легкі тканини бавовняні, лляні, шовкові та інші — шля хом відкидання тканини на прилавок при вільному (без натягання) при кладанні тканини до метра;
гофровані та плісеровані тканини — шляхом накладання жорст кого (брускового, дерев'яного) метра на тканину, що лежить на прилав ку (столі) у розправленому вигляді, без натягання і без порушення гоф рування і плісе;
важкі та об'ємні тканини (вовняні, тканини для автомобілів, м'яких меблів тощо) — шляхом накладання жорсткого метра на тканину, яка лежить на прилавку (столі) у вільному стані без складок і зморщок.
Дозволяється відмірювати всі види тканин (крім вовняних і трикотажних полотен) на спеціальному прилавку (столі) способом накладання тканини на проградуйований металевий мірник (стрічку), що має державне повірочне тавро. Для відмірювання тканин на робочому місці продавця встановлюється прилавок або стіл завдовжки не менше ніж З метри І завширшки 80 см.
При продажу тканини залишок ЇЇ в рулоні має бути придатним для пошиття (виготовлення) повномірного виробу. До повного продажу ку-
ска (рулону) тканини зберігають його «хазовий кінець» з фабричним ярликом і тавром. Пропонувати до продажу «хазовІ кінці» можна, якщо відбиток тавра І штампа не погіршує виду тканини з правого боку.
Відібраний товар продавець перевіряє в присутності покупця: виявляє пошкодження, забруднення, Інші зовнішні вади (дефекти), відміряє кількість, підраховує вартість покупки. У разі виявлення загальних грубих вад (дефектів) товар замінюється на товар належної якості.
Суб'єкт господарської діяльності може здійснювати продаж супутніх товарів: ниток швейних, шовку петельного, ґудзиків, викройок, журналів мод тощо.
Суб'єкт господарської діяльності може надавати покупцю додаткові платні послуги: розкрій тканин і зметування розкроєних виробів, продаж викройок, комплектування та оформлення подарункових наборів, нанесення оздоблення на штучні текстильні товари, доставка за адресою товарів на замовлення покупців.
