5.1. Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства

Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов'язання перед внутрішніми та зовнішніми парт­нерами, а також державою .

Основними ознаками платоспроможності є:

а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;

б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для підприєм­ства з метою аналізу й прогнозування його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів і потенційних інвес­торів. Як правило, досліджують поточну і перспективну плато­спроможність.

Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов'язань господарюючого суб'єкта.

Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розраховуватися за своїми коротко­строковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквід­ність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі по­няття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж пла­тоспроможність.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргов зобов'язань підприємства його активами, строк перетвори яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіж зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням р пості між зобов'язаннями підприємства та його активами .

Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процеси виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньо для розрахунків з кредиторами, тобто розрахунків за поточними зобов’язаннями. Застереження про порушення строків погашення означає, що в принципі не є винятком збої в надходженні грошових коштів від дебіторів, однак у будь-якому разі ці кошти надійдуть і їх буде достатньо для розрахунків з кредиторами.

Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливіший фі­нансовий стан підприємства з позиції ліквідності.

5.2. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідно­шенням усіх поточних активів до поточних зобов'язань і харак­теризує достатність оборотних активів підприємства для пога­шення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань.

При використанні коефіцієнта поточної ліквідності в процесі аналізу слід урахувати також його недоліки, до яких належать:

• статичність (цей показник розраховують на основі балансо­вих даних, які характеризують майновий стан підприємства за станом на конкретну дату і відповідно одноманітний. Тому вини­кає потреба в аналізі його динаміки за низку періодів);

• можливість завищення показника внаслідок включення до складу поточних активів низколіквідних або неліквідних їх статей;

• недостатня інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і витрат, що є головним завданням аналізу поточної платоспроможності;

• наявність потенційних зобов'язань, які не відображуються в балансі і не враховуються при розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності;

• ігнорування перспективних виплат, які можуть спричинити значний відтік грошових коштів у майбутньому.

Дисконтована вартість поточних активів дає відповідь на запитання про теперішню вартість активів з урахуванням можли­вих строків їх продажу для перетворення на гроші, а дисконто­вана вартість короткострокових пасивів — про теперішню їх вартість з урахуванням строків виконання всіх короткострокових зобов'язань підприємства.

Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсо­лютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов'язань.

Цей коефіцієнт показує, яка частка короткострокової заборго­ваності в разі потреби може бути погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності вищий як 0,2—0,35.

При оцінці ліквідності та платоспроможності крім відносних використовують також абсолютні показники. Одним із основних показників є власні оборотні кошти. Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом по­криття його поточних активів.

Крім розглянутих вище фінансових показників визначається коефіцієнт, що характеризує ступінь забезпеченості поточної ді­яльності власними оборотними коштами. Цей коефіцієнт показує, яка частка оборотних активів фінан­сується за рахунок коштів підприємства.

Наступним показником є маневреність власних оборотних коштів (функціонуючого капіталу), який характеризує частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі грошових коштів, тобто коштів, що мають абсолютну ліквідність.

Показником, який також являє певний інтерес для аналітика, є коефіцієнт покриття запасів. Його розраховують як співвід­ношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до суми запасів.

До «нормальних» відносять джерела, які можуть розглядатися як джерела покриття запасів. До них належать:

• власні оборотні кошти;

• короткострокові кредити та позики банків під товарні запаси;

• кредиторська заборгованість за отримані сировину, матеріали.