- •Розділ 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •1.1 Суть і значення фінансового аналізу
- •1.2. Фінансовий стан підприємства як об'єкт фінансового аналізу
- •1.3. Об'єкт і суб'єкт фінансового аналізу, його мета та основні завдання
- •1.4. Основні напрями і види фінансового аналізу
- •1.5. Прийоми фінансового аналізу
- •1.6. Методи і моделі фінансового аналізу
- •1.7. Показники та фактори у фінансовому аналізі, їх класифікації
- •2.2. Мета і завдання аналізу фінансових звітів
- •2.3. Загальні вимоги до фінансової звітності відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку
- •2.1. Необхідність, суть і значення фінансової інформації
- •2.4. Баланс як основне джерело інформації для фінансового аналізу
- •2.5. Звіт про фінансові результати як джерело інформації про прибутковість підприємства
- •2.6. Звіт про рух грошових коштів як джерело аналізу грошових потоків
- •3.1. Економічна суть майна підприємства, його структура і класифікація
- •3.2. Аналіз основного капіталу (необоротних активів) підприємства
- •3.3 Оцінка нематеріальних активів підприємства
- •3.4. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- •3.5. Оцінка оборотних активів
- •3.6. Загальна оцінка вартості майна
- •3.7. Оцінка рентабельності роботи підприємства
- •4.1. Теоретичні основи методології здійснення аналізу
- •4.2. Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування майна
- •4.3. Аналіз рентабельності капіталу
- •4.4. Оцінка вартості капіталу
- •5.1. Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства
- •5.2. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності
- •Розділ 6 аналіз фінансової стабільності та стійкості підприємства
- •6.1. Суть фінансової стабільності та стійкості
- •6.2. Основні чинники, що впливають на фінансову стійкість підприємства
- •6.3. Кількісна оцінка фінансової стійкості підприємства
- •6.4. Характеристика типу фінансової стійкості та її визначення
- •6.5. Оцінка запасу фінансової стійкості
- •7.1. Сутність, значення і принципи кредитування
- •7.2. Аналіз кредитоспроможності позичальника
- •7.2.1. Оцінка кредитоспроможності підприємств , на основі фінансових коефіцієнтів
- •7.2.2. Оцінна кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків
- •7.2.3. Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику
- •7.2.4. Визначення класу кредитоспроможності підприємства
- •8.1. Теоретичні аспекти оцінки ділової активності суб'єктів господарювання
- •8.2. Основні напрями оцінки ділової активності підприємства
- •8.3. Методика здійснення аналізу ділової активності підприємства
- •8.3.1. Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •8.3.2. Аналіз собівартості продукції
- •8.3.3. Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства
- •9.1. Завдання й джерела інформації аналізу фінансових результатів
- •9.2. Вертикальний і горизонтальний аналіз фінансових результатів підприємства
- •9.3. Система директ-кост як теоретична база аналізу витрат та оптимізації прибутку
- •9.4. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
- •III. Вплив на прибуток змін у структурі та асортименті реалізованої продукції (δр3) визначається за формулою
- •9.5. Аналіз розподілу і використання чистого прибутку
- •9.6. Аналіз показників рентабельності
- •9.7. Факторний аналіз показників рентабельності
- •9.8. Аналіз резервів зростання прибутку
- •10.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •Інвестиції як найбільш активна форма залучення накопиченого капіталу в економічний процес.
- •9. Інвестиції як носій ризику.
- •10.2. Методологія оцінки реальних інвестицій
- •Оцінка показників ефективності проекту;
- •10.2.1. Оцінка показників ефективності проекту
- •10.2.2. Аналіз невизначеності і ризику інвестиційних проектів
- •10.3. Методологія оцінки фінансових інвестицій
- •10.3.1. Оцінка вартості фінансових активів
- •10.3.2. Оцінна дохідності фінансових активів
- •11.1. Поняття комплексного фінансового аналізу
- •11.1.1. Мета організації та проведення комплексного фінансового аналізу
- •11.1.2. Об'єкт і суб'єкти комплексного фінансового аналізу
- •11.1.3. Завдання комплексного фінансового аналізу
- •11.1.4. Інформаційна база комплексного фінансового аналізу
- •11.2. Методологія організації комплексного фінансового аналізу
- •11.2.1. Базова структура моделі комплексного фінансового аналізу
- •11.2.2. Ранжування фінансових показників і коефіцієнтів
- •11.2.3. Розрахунок інтегрованого показника
- •11.2.4. Порівняння розрахункових показників з еталонними величинами
- •11.3. Часткові моделі комплексного фінансового аналізу
- •11.3.1. Оцінка вартості підприємства та ринкові показники кфа
- •11.3.2. Комерційна надійність підприємства та оцінка ймовірності його банкрутства
- •Література
5.1. Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства
Платоспроможність підприємства характеризується його можливістю і здатністю своєчасно й повністю виконувати свої фінансові зобов'язання перед внутрішніми та зовнішніми партнерами, а також державою .
Основними ознаками платоспроможності є:
а) наявність у достатньому обсязі коштів на поточному рахунку;
б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.
Оцінка платоспроможності необхідна не тільки для підприємства з метою аналізу й прогнозування його подальшої фінансової діяльності, а й для його зовнішніх партнерів і потенційних інвесторів. Як правило, досліджують поточну і перспективну платоспроможність.
Поточна платоспроможність характеризує поточний стан розрахунків на підприємстві та аналізується на основі даних про його фінансові потоки: приток грошових коштів має забезпечити покриття поточних зобов'язань господарюючого суб'єкта.
Перспективна платоспроможність визначає можливість підприємства у майбутньому розраховуватися за своїми короткостроковими боргами і досліджується переважно за допомогою показників ліквідності. Саме від рівня ліквідності залежить як перспективна, так і поточна платоспроможність. Отже, ліквідність і платоспроможність не тотожні, хоча й дуже близькі поняття, причому ліквідність є більш місткою категорією, ніж платоспроможність.
Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргов зобов'язань підприємства його активами, строк перетвори яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіж зобов'язань. Ліквідність балансу досягається встановленням р пості між зобов'язаннями підприємства та його активами .
Ліквідність підприємства характеризує наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань навіть з порушенням строків погашення, які передбачені контрактом. Зміст визначення полягає в тому, що якщо процеси виробництва і реалізації продукції відбуваються в нормальному режимі, то грошових коштів, які надходять від покупців продукції, буде достатньо для розрахунків з кредиторами, тобто розрахунків за поточними зобов’язаннями. Застереження про порушення строків погашення означає, що в принципі не є винятком збої в надходженні грошових коштів від дебіторів, однак у будь-якому разі ці кошти надійдуть і їх буде достатньо для розрахунків з кредиторами.
Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливіший фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності.
5.2. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності
Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), який визначається співвідношенням усіх поточних активів до поточних зобов'язань і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Загальний коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань.
При використанні коефіцієнта поточної ліквідності в процесі аналізу слід урахувати також його недоліки, до яких належать:
статичність (цей показник розраховують на основі балансових даних, які характеризують майновий стан підприємства за станом на конкретну дату і відповідно одноманітний. Тому виникає потреба в аналізі його динаміки за низку періодів);
можливість завищення показника внаслідок включення до складу поточних активів низколіквідних або неліквідних їх статей;
недостатня інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і витрат, що є головним завданням аналізу поточної платоспроможності;
наявність потенційних зобов'язань, які не відображуються в балансі і не враховуються при розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності;
ігнорування перспективних виплат, які можуть спричинити значний відтік грошових коштів у майбутньому.
Дисконтована вартість поточних активів дає відповідь на запитання про теперішню вартість активів з урахуванням можливих строків їх продажу для перетворення на гроші, а дисконтована вартість короткострокових пасивів — про теперішню їх вартість з урахуванням строків виконання всіх короткострокових зобов'язань підприємства.
Найбільш жорстким критерієм ліквідності є коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається відношенням найбільш ліквідних активів (грошових коштів) до поточних зобов'язань.
Цей коефіцієнт показує, яка частка короткострокової заборгованості в разі потреби може бути погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів. Теоретично достатнім вважається, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності вищий як 0,2—0,35.
При оцінці ліквідності та платоспроможності крім відносних використовують також абсолютні показники. Одним із основних показників є власні оборотні кошти. Цей показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів.
Крім розглянутих вище фінансових показників визначається коефіцієнт, що характеризує ступінь забезпеченості поточної діяльності власними оборотними коштами. Цей коефіцієнт показує, яка частка оборотних активів фінансується за рахунок коштів підприємства.
Наступним показником є маневреність власних оборотних коштів (функціонуючого капіталу), який характеризує частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі грошових коштів, тобто коштів, що мають абсолютну ліквідність.
Показником, який також являє певний інтерес для аналітика, є коефіцієнт покриття запасів. Його розраховують як співвідношення величини «нормальних» джерел покриття запасів до суми запасів.
До «нормальних» відносять джерела, які можуть розглядатися як джерела покриття запасів. До них належать:
власні оборотні кошти;
короткострокові кредити та позики банків під товарні запаси;
кредиторська заборгованість за отримані сировину, матеріали.
