- •Розділ 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •1.1 Суть і значення фінансового аналізу
- •1.2. Фінансовий стан підприємства як об'єкт фінансового аналізу
- •1.3. Об'єкт і суб'єкт фінансового аналізу, його мета та основні завдання
- •1.4. Основні напрями і види фінансового аналізу
- •1.5. Прийоми фінансового аналізу
- •1.6. Методи і моделі фінансового аналізу
- •1.7. Показники та фактори у фінансовому аналізі, їх класифікації
- •2.2. Мета і завдання аналізу фінансових звітів
- •2.3. Загальні вимоги до фінансової звітності відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку
- •2.1. Необхідність, суть і значення фінансової інформації
- •2.4. Баланс як основне джерело інформації для фінансового аналізу
- •2.5. Звіт про фінансові результати як джерело інформації про прибутковість підприємства
- •2.6. Звіт про рух грошових коштів як джерело аналізу грошових потоків
- •3.1. Економічна суть майна підприємства, його структура і класифікація
- •3.2. Аналіз основного капіталу (необоротних активів) підприємства
- •3.3 Оцінка нематеріальних активів підприємства
- •3.4. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- •3.5. Оцінка оборотних активів
- •3.6. Загальна оцінка вартості майна
- •3.7. Оцінка рентабельності роботи підприємства
- •4.1. Теоретичні основи методології здійснення аналізу
- •4.2. Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування майна
- •4.3. Аналіз рентабельності капіталу
- •4.4. Оцінка вартості капіталу
- •5.1. Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства
- •5.2. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності
- •Розділ 6 аналіз фінансової стабільності та стійкості підприємства
- •6.1. Суть фінансової стабільності та стійкості
- •6.2. Основні чинники, що впливають на фінансову стійкість підприємства
- •6.3. Кількісна оцінка фінансової стійкості підприємства
- •6.4. Характеристика типу фінансової стійкості та її визначення
- •6.5. Оцінка запасу фінансової стійкості
- •7.1. Сутність, значення і принципи кредитування
- •7.2. Аналіз кредитоспроможності позичальника
- •7.2.1. Оцінка кредитоспроможності підприємств , на основі фінансових коефіцієнтів
- •7.2.2. Оцінна кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків
- •7.2.3. Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику
- •7.2.4. Визначення класу кредитоспроможності підприємства
- •8.1. Теоретичні аспекти оцінки ділової активності суб'єктів господарювання
- •8.2. Основні напрями оцінки ділової активності підприємства
- •8.3. Методика здійснення аналізу ділової активності підприємства
- •8.3.1. Аналіз виробництва та реалізації продукції
- •8.3.2. Аналіз собівартості продукції
- •8.3.3. Аналіз ефективності використання ресурсів підприємства
- •9.1. Завдання й джерела інформації аналізу фінансових результатів
- •9.2. Вертикальний і горизонтальний аналіз фінансових результатів підприємства
- •9.3. Система директ-кост як теоретична база аналізу витрат та оптимізації прибутку
- •9.4. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
- •III. Вплив на прибуток змін у структурі та асортименті реалізованої продукції (δр3) визначається за формулою
- •9.5. Аналіз розподілу і використання чистого прибутку
- •9.6. Аналіз показників рентабельності
- •9.7. Факторний аналіз показників рентабельності
- •9.8. Аналіз резервів зростання прибутку
- •10.1. Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •Інвестиції як найбільш активна форма залучення накопиченого капіталу в економічний процес.
- •9. Інвестиції як носій ризику.
- •10.2. Методологія оцінки реальних інвестицій
- •Оцінка показників ефективності проекту;
- •10.2.1. Оцінка показників ефективності проекту
- •10.2.2. Аналіз невизначеності і ризику інвестиційних проектів
- •10.3. Методологія оцінки фінансових інвестицій
- •10.3.1. Оцінка вартості фінансових активів
- •10.3.2. Оцінна дохідності фінансових активів
- •11.1. Поняття комплексного фінансового аналізу
- •11.1.1. Мета організації та проведення комплексного фінансового аналізу
- •11.1.2. Об'єкт і суб'єкти комплексного фінансового аналізу
- •11.1.3. Завдання комплексного фінансового аналізу
- •11.1.4. Інформаційна база комплексного фінансового аналізу
- •11.2. Методологія організації комплексного фінансового аналізу
- •11.2.1. Базова структура моделі комплексного фінансового аналізу
- •11.2.2. Ранжування фінансових показників і коефіцієнтів
- •11.2.3. Розрахунок інтегрованого показника
- •11.2.4. Порівняння розрахункових показників з еталонними величинами
- •11.3. Часткові моделі комплексного фінансового аналізу
- •11.3.1. Оцінка вартості підприємства та ринкові показники кфа
- •11.3.2. Комерційна надійність підприємства та оцінка ймовірності його банкрутства
- •Література
9. Інвестиції як носій ризику.
10. Інвестиції як носій ліквідності. Процес звільнення вкладеного капіталу, який забезпечується його ліквідністю, характеризується терміном дезінвестиціі Капітал, звільнений у процесі дезінвестиції, може бути реінвестований в інші об'єкти та інструменти.
За видами інвестиції поділяють на:
грошові кошти, цільові банківські внески, паї, акції та інші цінні папери;
рухоме та нерухоме майно;
майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;
сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, які оформлені у вигляді технічної документації та виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого («ноу-хау»);
права користування землею, ресурсами, а також майнові права;
—інші цінності.
За об'єктами вкладення капіталу розрізняють:
—реальні інвестиції, які включають вкладення капіталу в матеріальні (будинки, споруди, обладнання тощо) і нематеріальні (патенти, ліцензії, «ноу-хау», науково-технічні та проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмні засоби тощо) активи;
—фінансові інвестиції, що акумулюють вкладення коштів у різні фінансові інструменти — цінні папери, депозити, цільові банківські внески.
За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції поділяють на:
прямі, які передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об'єкта інвестування та вкладанні коштів. При цьому інвестор безпосередньо залучений в усі стадії інвестиційного циклу, в тому числі в передінвестиційні дослідження, проектування й будівництво об'єкта інвестування, а також виробництво кінцевої продукції;
непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди та компанії), які акумулюють і розміщують на свій погляд найбільш ефективно фінансові кошти. Такі посередники беруть участь в управлінні об'єктами інвестування, а отримані доходи розподіляють серед клієнтів.
У регіональному аспекті виділяють інвестиції:
внутрішні, тобто вкладення суб'єктів господарської діяльності певної держави;
іноземні — вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових і неурядових організацій;
зарубіжні — вкладення коштів в об'єкти інвестування за межами території певної країни.
За періодом інвестування прийнято розподіляти інвестиції на:
— короткострокові, як правило, тривалістю не більш як один рік (короткострокові депозитні внески, короткострокові фінансові вкладення);
— довгострокові, тривалістю більш як один рік. За формами власності інвестиції поділяють на:
приватні кошти громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;
державні, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів різних рівнів державними підприємствами і установами;
змішані, які передбачають вкладення як приватного, так і державного капіталу в об'єкти інвестування.
За ступенем ризику інвестиції поділяють на такі види:
безризикові, які характеризують вкладення коштів у такі об'єкти інвестування, по яких відсутній реальний ризик втрат капіталу або очікуваного доходу і практично гарантоване отримання розрахункової реальної суми чистого інвестиційного прибутку;
ризикові, ступінь ризику в яких залежить від реакції ринку на зміни результатів роботи підприємства, строків інвестування та отримання результатів, масштабів проекту, його цілей (створення нової продукції, зменшення витрат виробництва, розширення обсягів продажу тощо).
Критеріями оцінки ступеня ризику можуть бути:
а) можливість втрати всієї суми розрахункового прибутку — допустимий ризик;
б) можливість втрати не тільки прибутку, а й розрахункового валового доходу після реалізації проекту — критичний ризик;
в) можливість втрати всіх активів і банкрутство інвестора — катастрофічний ризик.
