Проблемні питання, пов'язані з об'єктами природничої географії

Поміж об'єктних проблем наук є загальні, однакові для різних дисциплін. Найзагальніша проблема - спільність одних і тих же об'єктів для різних наук, які відмінні між собою своїми предметами. Проблемність тут полягає в тому, що, попри щойно означене, в середовищі науковців побутує поширене хибне переконання, нібито науки відрізняються одна від одної саме за досліджуваними об'єктами. Насправді ж ландшафтну оболонку та її складові як складний багатогранний спільний об'єкт досліджують десятки наукових напрямів природничо-геофафічного змісту. Кожен із цих напрямів досліджує ніби свою частину складного цілого, а насправді, що значно істотніше, - досліджує зі свого предметного боку. Проте в цьому прикладі йдеться про об'єкти, спільні для ряду споріднених дисциплін. А от топоніми можуть бути об'єктами досліджень у науках досить віддалених: у філології - і в географії (у природничій географії).

Зі спільних об'єктно-проблемних питань природничо-географічних наук одне вже представлене: це суперечність, яка виникає між старими - і оновленими або новими уявленнями і положеннями про об'єкти природничо-географічних наук. Ця суперечність є наслідком розвитку уявлень і положень науки, а той розвиток - проблемний особливо. Розкриємо його проблемність.

Об'єктні уявлення і положення науки загалом досить консервативні. Звичайно за життя одного дослідника істотно розвивається наукове знання про об'єкти - теорія науки, а коло об'єктів залишається майже традиційним, зазнаючи незначних змін. Але кількасотлітнє життя науки свідчить про розвиток кола об'єктів також. Цей розвиток колись таки відбувається, і на той час проблематичним постає утвердження, визнання розвитку об'єктних положень науки як закономірних. Окремі віхи такого поступу щодо об'єктів природничої географії наведені на початку цього підрозділу.

Підкреслимо сучасні тенденції розвитку наукових уявлень і положень про об'єкти природничої географії. їх кілька, і кожній тенденції відповідають свої особливості у дослідженні матеріальних та ідеальних об'єктів природничо-географічних наук. Це тенденції, що складають науково-пізнавальний інтерес:

1) до механізмів взаємодій, організації та самоорганізації досліджуваних явищ;

2) до процесів ландшафтоутворення і взаємодії ландшафтоутворюючих складових та ландшафтних комплексів;

3. до субстантивного та інформаційного єства носіїв ланд- шафтоутворюючого впливу - ландшафтоутворюючих геореалів;

4. до рефлексивного вдосконалення складових наук, окремих природничо-географічних дисциплін у цілому;

5) до окремих складових і всієї сукупності наукових природничо- географічних знань, тобто до ідеальних об'єктів природничої географії - гносеореалів, зокрема метатеоретичних.

Важливі проблемні питання матеріальних об'єктів природничої географії пов'язані з дуже поширеною пізнавальною редукцією досліджуваних ландшафтних утворень та їхніх частин. Така редукція -закономірний результат звуження, зосередження дослідницької уваги на конкретних властивостях, відношеннях чи сторонах ландшафтних утворень і їхніх геокомпонентних та комплексних частин. По завершенні дослідження цілісний, по можливості повний образ об'єктів відтворюють і з'ясовують роль пізнаного в цілому.

Змістовно протилежним стосовно пізнавальної редукції, але проблемно і методологічно їй близьким, є питання сутнісної інтегративності спільних об'єктів природничо-географічних наук - ландшафтних комплексів. Йдеться про їхню природно-антропогенно-соціогенну трискладовість - і про специфіку дослідження інтегративних за природою ландшафтних утворень.

Наукові уявлення про багатоскладовість ландшафтів та органічно властиву їм інтегративність формувалися протягом усього XX ст. - з часів появи узагальнюючих праць В.В.Докучаєва і німецького географа S. Passargе (1867-1959). Проблемність тут полягає у методологічних труднощах дослідження інтегративного утворення такого рівня складності.

Вирішенню цієї методологічної проблеми, як і проблеми пізнавальної редукції об'єктів, може сприяти врахування досвіду філософського розв'язання проблеми цілого і частини. Це зумовлено тим, що ландшафтний комплекс є цілим стосовно етносоціогенних та антропогенних своїх складових, щодо природних компонентів, елементів та факторів ландшафтоутворення.

Ідеальні об'єкти природничої географії співпадають з теоретичними предметами природничо-географічних наук - це знання про досліджувані матеріальні об'єкти. При ширшому рефлексивному розгляді кола ідеальних об'єктів цих наук з'ясовується, що до таких об'єктів входять також знання про всі інші атрибути природничо-географічних дисциплін та їхню взаємодію, тобто ще ряд об'єктів, які збігаються з науковими предметами. Проблемам предметів природничої географії присвячено наступний підрозділ.