1. Основні джерела контент-аналізу

Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів можуть бути:

заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);

засоби масової інформації (газети, телепрограми, повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.);

чутки;

особисті документи громадян (листи, щоденники);

відкриті питання анкет;

спеціально підготовлені в дослідницьких цілях документи (наприклад, твори кандидатів на службу в ОВС на тему: «Мій фаховий вибір»)

За допомогою контен-аналізу можна одержати інформацію про:

автора повідомлення (його норми, цінності, особисті особливості, групу, на яку він орієнтується, світогляд, установки, соціально-демографічні характеристики);

адресата повідомлення  (кому воно адресоване);

мету створення повідомлення (пропаганда, погроза, скарга, маніпулятивний вплив складного характеру тощо);

причини створення повідомлення;

відношення автора повідомлення до адресата;

структуру повідомлення (чи містить підтекст), засіб викладання інформації, стилі повідомлення.

2. Цілі контент-аналізу

Контент-аналіз в ОВС може застосовувати з різноманітними цілями:

для виявлення відношення населення до міліції (оцінки міліції, готовності співпрацювати);

для виявлення стратегії подачі інформації в ЗМІ про міліцію;

для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок працівників ОВС;

для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок злочинців;

для виявлення стилю керівництва;

 для виявлення особливостей стимулювання працівників ОВС;

встановлення авторства анонімних листів;

для аналізу злочинних стратегій.

3. Специфіка використання контент-аналізу

Специфіка застосування контент-аналізу в кожному конкретному випадку значною мірою визначається метою і теоретичною основою дослідження. Жодний  інший метод у соціології і психології не пов'язаний так безпосередньо з метою і теоретичними концепціями дослідження як контент-аналіз.

Достоїнствами контент-аналізу є:

При наявності документів його проведення не потребує спеціальних умов;

Його проведення не потребує великих матеріальних витрат;

З його допомогою можна вивчити минулі події;

З його допомогою можна вивчити особистість або групу навіть при відсутності можливості безпосередніх контактів із ними;

Контект-аналіз дає надійні дані.

Головні хиби описаного методу полягають в:

Трудомісткості методу;

Можливості виникнення етичних проблем (коли аналізу піддається конфіденційна або засекречена інформація);

Можливому відбитку результатів діяльності без відбитку процесу;

Певних складностях кодування інформації, а потім інтерпретації отриманих даних.

Головна складність контент-аналізу полягає в знаходженні таких процедур, за допомогою яких можна виявити ознаки досліджуваних явищ, заміряти їх і потім адекватно пояснити.

4. Основні етапи проведення контент-аналізу

У процесі контент-аналітичного дослідження можна виділити декілька етапів (див. схему процедури контент-аналітичного дослідження):

Перший етап	1. Упорядкування програми дослідження (у тому числі виділення проблеми, визначення об'єкта і предмета дослідження, постановка мети, завдань, формування вибірки) 2. Виділення категорій, одиниць аналізу й одиниць обліку.
Другий етап	1. Упорядкування кодувальної інструкції 2. Проведення пілотажного дослідження 3. Коригування кодувальної інструкції
Третій етап	Кодування всього масиву досліджуваних документів
Четвертий етап	Статистичне опрацювання даних
П'ятий етап	Інтерпретація отриманих даних на основі цілей і завдань дослідження