46. Стратегічний, тактичний, оперативний рівень упр-ня операціями
Стратегічний рівень упр-ня операціями передбачає визначення цілей, розподіл стратегічних ресурсів, формування організаційної структури, упр-ня прибутком. Визначається апаратом упр-ня підприємством: головою правління, президентом, генеральним директором, директором, заступником директора, головним спеціалістом.
Організація упр-ня вир-вом на рівні підприємства здійснюється планово-економічним та виробничо-диспетчерським відділами. Спеціалісти цих відділів організують розробку виробничої програми підприємства, її економічне обгрунтування, розподіл за цехами та при необхідності відповідне корегування. Цей вид роботи відноситься до функції упр-ня виробничою програмою підприємства та реалізує по суті міжцехове планування та регулювання вир-ва.
Тактичний рівень упр-ня операціями передбачає надання завдань, планування, прийняття рішень, підбір кадрів, навчання персоналу контроль та координацію робіт, підтримку самостійності у роботі підлеглого. Визначається начальником відділу, начальником цеху, заступником начальника цеху по вир-ву. На рівні цехів здійснюється розробка серії виробничих програм та завдань для цеху, виробничих дільниць, бригад, тобто реалізується функція упр-ня виробничою програмою цеху. Цю роботу виконують спеціалісти виробничого бюро цеху.
Оперативний рівень упр-ня операціями включає функції календарного планування та диспетчеризації вир-ва, разнарядки робіт та контролю строків їх виконання. Оперативне упр-ня має велике значення як у сфері вир-ва, так і у сфері послуг. В оперативне упр-ня вир-вом на рівні виробничої дільниці, планово-управлінський персонал визначає об'єм партії одночасно виробляємої продукції, видачу нарядів на виконання робіт, розміщення замовлень на матеріали, контроль строків виконання та завершення робіт. В сфері надання послуг, оперативне упр-ня частіше за все визначає які роботи будуть виконуватись у той чи інший день, в якому порядку та хто їх буде виконувати.
47. Масовий тип вир-ва.
Масове вир-во характеризується стійким випуском номенклатури виро-бів, великими об’ємами випуску, висо-ким ступенем неперервності та ритмі-чності виробничого процесу, з широ-ким використанням поточних методів. Головним завданням оперативного планування в таких умовах є організа-ція та забезпечення неперервного руху деталей та виробів по операціям виробничого потоку та виконання цих операцій в заданому ритмі роботи.
Операт план-ня грунтується на та-ких календарно-плановх нормативах
* розрахунок такту та ритму випуску деталей ( виробів); * погодинних графіках дільниць і потокових ліній; *нормативах цехових та міжцехових (міжлінійних) заділів.
Найважливішою умовою неперерв-ності та ритмічності ходу поточного вир-ва є підтримка на визначеному чітко регламентованому рівні заділів. Заділи поділяються на внутрішньолі-нійні (циклові) та міжлінійні (міжцикло-ві). В свою чергу внутрішньолінійні заділи поділяються на:
технологічні - загальна кількість предметів праці, що знаходиться на робочих місцях поточної лінії в обробці чи в збірці;
оборотні це предмети праці що знаходяться в заділі між операція-ми поточної лінії, це заділи, що створюються на перервно-поточних лініях в наслідок різної продуктивності суміжних робочих місць;
транспортні - предмети праці, що знаходяться в процесі міжопера-ційного транспортування, величина цього заділа залежить від передачі деталей з операцій на операцію.
страхові ( резервні) заділи - створюються для компенсації усілякого роду перебоїв та відхилення від такту роботи поточної лінії.
Міжлінійні заділи (міжцехові) утворюються між двома послідовно пов’язаними поточними лініями та підрозділяються:
транспортні - це деталі та вузли, що транспортуються з однієї лінії на іншу;
страхові (резервні) - утворюються для забезпечення нормальної роботи наступної лінії при перебоях в роботі попередньо;
оборотні ( складські) - утворються завдяки неоднаковій про-дуктивності взаємопов’язаних ліній чи неспівпадання отримання та спожива-ння деталей вузлів чи виробів.
Розрахунок заділів для неперервно -поточних ліній.
Технологічні заділи
Z=
+nк
де m - кількість операцій на лінії;
сі - це кількість робочих місць на і-й операцій
nоі - кількість одночасно виготовлених предметів праці на одному робочомі місці і-й операції;
n к кількість предметів праці. що знаходяться під контролем.
Оборотний заділ на неперервно -поточних лініях відсутній.
Транспортний заділ включає засо-би праці, що знаходяться на транспо-ртних пристроях. Його величина залежить від порядку передачі деталей з операції на операції.
Z тр = р (m - 1)
де р - кількість деталей в транспортній пачці;
Страховий заділ
Zcтр =
де Тп - час можливого перебою на і-й операції, що встановлюється досвідним шляхом, хв.;
m –к-ть страхових операцій на лінії;
г - такт роботи лінії;
Розрахунок заділів на перервно потокових ( прямопотокових ) лініях
Перервно потокові лінії будуються у випадках коли неможливо синхронізу-вати всі операції. В цьому випадку ут-ворюються міжопераційні оборотні за-діли. Вони можуть також утворювати-ся і при рівнй продуктивності суміжних робочих місць. але при перебої часу періодів їх роботи.Оборотні заділи ви-користовуються при забезпеченні без-перебійної роботи даній у відповіднос-ті до заданого такту. Найважливіше завдання календарного планування в перервному поточному вир-ві – побу-дова раціонального режиму роботи лінії та визначенню величини міжопе-раційних оборотних заділів. при цьому чим нижче сумарний оборотний заділ на лінії тим вища ефективність вир-ва.Розробка виробничих програм по цехам та дільницям
Виробничі програми складаються «цепним методом», тобто початковою величиною для план-ня випуску по цехам є план випуску готової продукцї
Місячна програма для цеха є і міся-чним завданням для дільниць, так як в масовому вир-ві кожна дільниця спе-ціалізована по предметному принципу і складається з ряду поточних ліній.
Чітка система календарн-планових нормативів, стійкість вир-ва дозволя-ють перенести центр тяжіння на дис-петчерську службу яка самостійно встановлює оперативні завдання на короткі проміжки часу - добу, зміну, го-дину - у відповідності з встановленим тактом роботи. Погодинні графіки вво-дяться на вирішуючих ланках вироб-ничого процесу,на об’єктах,що відста-ють. Вони дозволяють здійснити неперервний контроль за ходом виконання виробничих завдань.