- •Вимоги до оформлення звіту
- •Роботу перевірив
- •Основна теоретична інформація
- •Побудова варіаційних рядів розподілу
- •Дискретний варіаційний ряд частот
- •Інтервальний варіаційний ряд частот
- •Інтервальний варіаційний ряд часток
- •Графічне зображення варіаційних рядів
- •Числові характеристики варіаційних рядів
- •3.1. Характеристики центру варіаційного ряду
- •Середня варіаційного ряду
- •Мода варіаційного ряду
- •Обсяг експорту підприємства, тис.Грн
- •Медіана варіаційного ряду
- •3.2. Характеристики варіації ознаки у варіаційних рядах
- •4. Кількісна однорідність статистичної сукупності
- •5. Постановка задачі
- •Адміністративно-територіальний розподіл та населення України за 2010 рік
- •Формування вихідної статистичної сукупності
- •Приклад розв’язування типової задачі
- •Розподіл цін імпортної продукції по регіонам України за 2010 рік
- •Інтервальний варіаційний ряд
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2
- •Основна теоретична інформація
- •2. Формування статистичної сукупності
- •3. Постановка задачі
- •4. Приклад розв’язання типової задачі
- •Експорт послуг пасажирського залізничного транспорту з України за 2008-2010рр.(тис. Дол. Сша)
- •Експорт послуг пасажирського залізничного транспорту з України за 1-й квартал 2008 року
- •Показники динаміки експорту послуг пасажирського залізничного транспорту України за і квартал 2008 року
- •Вирівнювання по прямій динаміки експорту послуг
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3
- •Основні теоретичні відомості
- •Розрахункові формули граничної помилки для простого випадкового та механічного відбору
- •Розрахункові формули граничної помилки для розшарованого відбору
- •Розрахункові формули граничної помилки для серійного відбору
- •Формування генеральної сукупності n.
- •3. Постанова задачі
- •4. Контрольні питання
- •5. Література
Обсяг експорту підприємства, тис.Грн
Y |
10,9 – 13,43 |
13,43 – 15,96 |
15,96 – 18,5 |
Разом |
f |
1 |
6 |
3 |
10 |
Для побудови секторної діаграми відносну величину структури треба обчислити у відсотках, тобто отриманий результат має бути помножений на 100 %. Так наприклад за даними, наведеними у табл. 1.5, відносні величини структури матимуть такі значення:
;
;
;
Тоді секторна діаграма матиме вигляд (рис. 1.3):
Рис. 1.3. Структура експорту підприємства за його обсягом за десять місяців 1997 р. (дані умовні)
Числові характеристики варіаційних рядів
3.1. Характеристики центру варіаційного ряду
Характеристиками центру варіаційного ряду є середня, мода і медіана. Їх означення і спосіб знаходження залежать від типу варіаційного ряду: з. в. р. , д. в. р. чи і. в. р.
Середня варіаційного ряду
Середньою з. в. р. у1, у2, …, уп називається число
.
(1.1)
Середньою д. в. р. називається число
. (1.2)
Середньою і. в. р. називається число
. (1.3)
Усі позначення збігаються із уведеними в п.п. 1, 2.
Середня будь-якого варіаційного ряду характеризує середнє значення відповідної ознаки і може розглядатись як точкова оцінка генеральної середньої, тобто середньої генеральної сукупності, з якої вибрана дана статистична сукупність.
Мода варіаційного ряду
Варіаційний ряд може не мати моди, мати одну моду (унімодальний в. р.) або декілька мод (мультимодальний в. р.). Зокрема, якщо моди дві, то в. р. – бімодальний. Мода, якщо вона існує, завжди є одним із можливих значень відповідної ознаки.
Модою з. в. р. у1, у2, …, уп називається варіанта, яка найчастіше (більш поширена) зустрічається в даному в.р.: Мо=уе, якщо варіанта уе найчастіше зустрічається в даному в.р.
З означення моди з. в. р. витікає, що остання знаходиться візуально без будь-яких обчислень.
Якщо всі варіанти даного з. в. р. зустрічаються однаково часто, то прийнято вважати, що останній не має моди.
Модою
д. в. р. називається
варіанта, частота або частка якої є
найбільшою: Мо=хе,
якщо fe
≥
fi
або we
≥wi
(i=
).
З означення моди д. в. р. витікає, що остання знаходиться візуально з таблиці або полігону даного д. в. р.
Якщо всі частоти або частки д. в. р. однакові, то прийнято вважати, що останній не має моди.
Моду з. в. р. або д. в. р. можна вважати статистичним аналогом і точковою оцінкою моди генеральної сукупності, з якої вибрана статистична сукупність, для якої побудовано з. в. р. або д. в. р.
Модою і. в. р. називається статистичний аналог і точкова оцінка моди генеральної сукупності, з якої вибрана статистична сукупність, що згрупована в даний і. в. р. При цьому, якщо відповідна ознака є дискретною, то значення моди, обчислене за нижченаведеними формулами, округлюється до найближчого цілого числа.
Для обчислення моди і. в. р. спочатку знаходимо модальний інтервал (інтервали), яким є інтервал з найбільшою частотою або часткою.
Якщо і. в. р. має один модальний інтервал або декілька ізольованих (тобто, несусідніх) модальних інтервалів, то для кожного з них мода знаходиться за формулою:
, (1.4)
де хМо – нижня межа модального інтервалу, fMo (wMo) – частота (частка) модального інтервалу, fMo-1 (wMo-1) – частота (частка) інтервалу перед модальним, fMo+1 (wMo+1) – частота (частка) інтервалу після модального, k=1.
Якщо і. в. р. має групу сусідніх модальних інтервалів, то для кожної з них знаходиться одна мода за формулою (1.4), де хМо – нижня межа крайнього лівого з модальних інтервалів даної групи, k – кількість модальних інтервалів даної групи, fMo-1 (wMo-1) – частота (частка) інтервалу перед даною групою модальних інтервалів, fMo+1 (wMo+1) – частота (частка) інтервалу після даної групи модальних інтервалів.
Якщо модальним виявиться перший або останній інтервал (байдуже, ізольований чи сусідній), то у формулі (1.4) відповідно fMo-1=wMo-1 = 0 або fMo+1=wMo+1 = 0.
Очевидно, що кількість мод і. в. р. дорівнює сумі кількості ізольованих модальних інтервалів і кількості груп сусідніх модальних інтервалів.
Якщо частоти або частки всіх інтервалів даного і. в. р. однакові, то прийнято вважати, що останній не має моди.
У статистиці прийнято вважати, що мультимодальність варіаційного ряду розподілу, як правило, свідчить про кількісну неоднорідність статистичної сукупності, що вивчається.
