5.2.Відпрацювання рішення на виготовлення мостових конструкцій.

При оцінюванні обстановки враховується загальний характер дій своїх військ і противника, місцеві матеріали, які використовуються при виготовленні мостових конструкцій, умови і трудомісткість їх заготовки і транспортування, дані про водні перешкоди, особливості місцевості, кліматичні і метеорологічні умови, пора року і час доби.

Якщо даних про водну перешкоду немає, то дерев’яні мостові конструкції виготовляються у відповідності до специфікації, яка проведена в табл. 10.1 Керівництва. Палі виготовляються, як можливо більшої довжини виходячи з розміру лісоматеріалу який є.

Величина прольоту приймається рівною 4,5 чи 3,5 метрів в залежності від діаметру (перерізу) лісоматеріалу. На чотири прольоти виготовляються конструкції прольотних споруд із окремих елементів. Ці конструкції використовуються для прольотів, що замикають міст чи ділянки мосту.

Якщо необхідні дані розвідки місця будівництва мосту є, то для прийняття рішення на виготовлення мостових конструкцій потрібно:

• уточнити умови заготовки мостових конструкцій

• оцінити технічні можливості застосування мостобудівельних засобів

• визначити тип конструкції прольотних споруд

• визначити тип ПЗМК

• визначити кількість, порядок виготовлення та строки готовності мостових конструкцій, виходячи з наявності сил і засобів.

Якщо строк готовності мостових конструкцій встановлений до потрібно визначити,

При виборі місця розташування лісосіки, ПЗМК і розкряжувального майданчика потрібно враховувати наявність і стан доріг і шляхів трельовання лісу. Розкряжувальний майданчик і ПЗМК доцільно розташовувати як можливо ближче від лісосіки і ПЗМК.

Максимально можливий успіх виготовлення мостових конструкцій визначається продуктивністю лісопильних рам і безперервністю їх роботи. Тому особливу увагу потрібно звертати на безперервне подання лісоматеріалів до лісорам і забезпечення виготовлення мостових конструкцій в темпі їх роботи.

При виборі типу проміжних опор треба враховувати наступні рекомендації.

Палеві опори - є основним типом опор для мостів різної вантажопідйомності. Вони возводяться при швидкості течії до 2,5 м/с, коли ґрунт дозволяє забивання паль і є палебійні засоби.

Рамні і кліткові опори застосовуються при будівництві мостів через суходоли, а також через водні перешкоди глибиною до 1 м і швидкістю течі до 1м/с. Їх зводять, коли забивання паль утруднене чи неможливе по ґрунтовим умовам, а також при відсутності палебійних засобів чи при неможливості їх застосування.

Металеві рамні опори застосовуються на гірських річках з великими швидкостями течії кам'янистим дном, а також в районах, де нема місцевих лісоматеріалів.

Пале-рамні опори зводятся в тих же випадках, що і палеві, але при розташуванні прольотних споруд на великій висоті над горизонтом води в мостах через канали і каналізовані річки і при будуванні мостів в районі очікуваної повені.

При визначенні величини прольоту моста враховується припустима межа підмиву опор течією, характеристика матеріалу що є, можливості мостобудівельних, вантажопідйомних і транспортних засобів.

Найменша припустима величина прольоту мосту з умови підмиву опор визначається по номограмам(мал 10.7-10.9) в залежності від типу опор, поверхневої швидкості течії, глибини річки і рову грунта дна.

Далі викладач на прикладі показує порядок визначення величини прольоту по номограмам.

Тип конструкції дерев’яних прольотних споруд і величина прольоту мосту вибирається в залежності від матеріалу, з допомогою табл 10.2 і 2.1(Керівництва).Крім того при виборі типу конструкції прольотних споруд потрібно керуватися наступними рекомендаціями:

1. Блочні прольотні споруди застосовуються головним чином при наявності достатнього часу на виготовлення конструкцій. Найбільш високі темпи будівництва моста досягаються при застосуванні колійних блоків.

2. Блоки простих прогонів з щитами настилу застосовуються, коли бажано мати міст суцільною проїзною частиною, чи якщо маса конструкцій перевищює вантажопід'ємність УСМ і застосовуємою автокранів. Блоки складних прогонів з щитами настилу застосовуються при відсутності лісу потрібного діаметру для отримання блоків простих прогонів.

3. Блоки складених прогонів з щитами настилу застосовуються в мостах із збільшеним прольотом(6-9 м) при відсутності металевих прокатних балок потрібної довжини і перерізу.

4. Застосування прольотних споруд із окремих елементів приводить до збільшення часу будівництва мосту, але в той же час, при наявності достатніх сил, дає можливість виготовляти конструкції вручну за більш короткі строки , чим блочні конструкції, і вести будівництво мостів без автокранів.

Організація ПЗМК приймається за одною з типових схем , виходячи із оцінки сил і засобів, що є, а також вибраного типу конструкції прольотної споруди. Перевагу треба віддавати ПЗМК з трьома лісопильними рамами.

При нестачі сил і засобів, а також при наявності готового лісоматеріалу чи пиломатеріалу типовий розрахунок сил і засобів потрібно уточнювати.

Кількість потрібних мостових конструкцій визначається на підставі схеми низьководного мосту. Крім того, передбачається резерв конструкцій на відновлення мосту.

Якщо до початку заготовки конструкцій схема мосту ще не розроблена, то кількість мостових конструкцій, які треба виготовляти, визначається орієнтовно, рахуючи що довжина низьководного мосту дорівнює ширині перешкоди і ще 3-4 прольоти.

Час виготовлення мостових конструкцій визначаються з графіка (мал. 10.1 Керівництва). Час отриманий по графіку, потрібно поділити на кількість працюючих лісорам, а при потребі помножити на поправочні коефіцієнти, які приведені в табл. 10.3 (Керівництва).

Час готовності мостових конструкцій на перший прольот на ПЗМК з одною і двома пилорамами визначають по графіку (мал. 10.2 Керівництва).

При трьох і більше пилорамах час готовності конструкцій на перший прольот складає:

• для колійних блоків і блоків простих прогонів -2.7 год.

• для блоків складних прогонів -3.3 год.

• для окремих елементів-2.2 год.

Рішення на виготовлення конструкцій наноситься на карту, де вказується:

• місце розташування лісосіки і ПЗМК (з їх характеристиками)

• місце розкряжувального майданчика (якщо він розгортається окремо)

• шляхи трелювання (вивезення) лісоматеріалів

• характеристика лісних масивів, метало - і деревообробних підприємств

• місця розташування підрозділів і маршрути їх висування до місця виконання завдання

• тип і кількісні конструкцій, які потрібно виготовити, строки виконання задачі, місця розташування складів, а також інші потрібні відомості. Прийняте рішення уточнюється у ході рекогносцировки.