- •Тема №4: „Виготовлення мостових конструкцій.”
- •4.1. Загальні положення та організація заготовлення місцевих лісоматеріалів.
- •4.2. Типові пункти заготовлення мостових конструкцій.
- •4.З.Виготовлення блочних конструкцій прольотних споруд.
- •4.4. Виготовлення окремих елементів мостових конструкцій.
- •4.4.1 .Виготовлення прогонів вручну.
- •Тема №5: „Будівництво військових мостів.”
- •5.1.Документація, що розробляється для прийняття рішення на будівництво мосту.
- •5.2.Відпрацювання рішення на виготовлення мостових конструкцій.
- •5.З.Відпрацювання рішення на будівництво мосту.
- •5.3.1 Складання схеми будівництва мосту.
- •5.3.3.Постановка завдань і контроль їх виконання.
- •5.3.4Засоби механізації будівництва мостів та заготівлі мостових конструкцій.
- •6.1.Загальні положення. Інженерна розвідка існуючого мосту проводиться з метою:
- •6.2.Визначення стану мосту.
- •6.3.Обстеження пошкоджених мостів.
- •6.4.Визначення вантажопід'ємності мостів.
- •6.5. Визначення можливості пропуску військ по ушкодженому мосту шляхом навантаження його пробним навантаження.
- •Забезпечення заходів безпеки під час виготовлення мостових конструкцій та будівництві мостів Загальні положення
- •При роботі з вантажопідйомними машинами
- •Найменша допустима відстань від початку укосу насипного
- •Заходи безпеки під час заготівлі лісу
6.2.Визначення стану мосту.
На вантажопід'ємність .дерев'яних мостів,що не мають механічних пошкоджень і руйнувань впливають:
знос настилу;
враження деревени гниллю;
недостатньо щільне з'єднання елементів у вузлах;
тріщини і зм'яття в врубленях і вузлових подушках;
тріщини в накладках з нагельними і болтовими з'єднаннями;
нещільне при торцювання до паль стійок в місцях зрощування;
перекоси опор.
Знос настилу, недостатньо щільне з'єднання елементів, тріщини і зм'яття, нещільне приторцювання і інші дефекти встановлюють зовнішнім оглядом і заміром їх величини.
Загнивання деревини встановлюється оглядом, простукуванням, свердленням буравом, і підтесуванням сокирою. При огляді звертають увагу на колір і структуру деревини. Коричневий чи бурий колір при свердленні показує, що деревина уражена гниллю.
Деревина, що загнила, при простукуванні видає глухий звук. У здорового лісу звук повинен бути дзвінким.
Треба мати на увазі, що при гнилій серцевині зовнішні волокна бувають здоровими, тому неможна робити висновки про якість матеріалу тільки з результатів зовнішнього огляду конструкції.
Загниванню деревина піддається в першу чергу в місцях застою води і змінної вологості, а також при недостатньому провітрюванні конструкції.
Враження гниллю звичайно має місце в місцях з'єднання елементів конструкцій, а саме:
в місцях спирання верхнього настилу на нижній, настилу на поперечні прогони, прогонів на насадки, насадок на палі чи стійки;
в місцях зрощування паль і стійок;
в гніздах шпонок чи колодок в складених прогонах;
в вузлах дерев'яних ферм, стійках поясів, місцях закріплення зав'язків.
Загнивання паль, як правило має місце в зоні коливань рівня води, а на суходолі - біля поверхні землі.
Перекоси опор визначаються по положенню насадок за допомогою рівня, а стійок виском.
На вантажепід'ємність металевих мостів, що не мають механічних пошкоджень, впливає:
враження металу іржею;
розлад клепкових з'єднань;
Найбільш вірогідними місцями іржавіння є:
місця з пошкодженим шаром фарби;
місця, в яких можливо скупчення вологи;
вузли з'єднання елементів ферм;
верхні пояси клітинних балок.
Стан клепкових з'єднань перевіряється в місцях:
закріплення повздовжніх балок до поперечних;
поперечних балок до головних ферм чи балкам;
в стиках балок;
в вузлах наскрізних ферми поблизу середини прольотів і біля опор.
Щільність клепкових з'єднань визначають ударом молотка з боку по головці клепки. Дефективні клепки при цьому хитаються в отворах і видають глухий звук.
При наявності дефектних клепок вантажепід'ємність металевого мосту (його елементів) знижується пропорційно кількості пошкоджених клепок.
6.3.Обстеження пошкоджених мостів.
Для виявлення пошкоджень і руйнувань в першу чергу оглядаються основні елементи прольотної споруди і опор:
в найпростіших блочних дерев'яних мостах - прогони, насадки, палі, зв'язки в опорах і між ними;
в дерев'яних і металевих мостах з фермами (головними балками)
елементи балок і ферм (пояси, розкоси, стійки і з'єднувальні решітки затиснутих елементів), вузли ферм, балки проїзної частини і місця їх закріплення;
в залізобетонних, бетонних, і кам'яних мостах - балки і своди.
В мостах бувають наступні пошкодження чи руйнування елементів:
пробоїни проїзної частини;
згинання суцільних металевих балок і елементів наскрізних ферм;
пошкодження і руйнування окремих елементів мосту і його вузлів;
тріщини у зварних швах і в основному металі.
Найбільш вірогідна поява тріщин в основному металі в наступних місцях:
біля зварних швів (клепок);
в поясних кутах балок;
в місцях закріплення повздовжніх балок до поперечних і поперечних до ферм (балок);
в місцях приварки елементів до прокатних балок.
Ознаками тріщин є наявність іржавих підтікань, розтріскана фарба, дрижачий звук при постукуванні молотком.
При підозрі на наявність тріщин зварні шви чи основний метал зачищають до металевого блиску і оглядають через лупу.
При розвідці металевого мосту пошкодженого вогнем, в першу чергу обстежують місця безпосередньої дії полум'я, які виявляють по обсмаженій фарбі, слідам копоті і т.д. При перепалюванні сталь має оплавлені місця і плівку окалени сіро - синього кольору.
