Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
бухоблик.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
302 Кб
Скачать
☆

18. Склад витрат, їх класифікація. Класифікація витрат:

-по відношенню до виробничого процесу: основні, накладні;

-по відношенню до обсягів вир-ва: умовно-постійні, умовно-змінні;

-за єдністю складу: одноелементні, комплексні;

-за способом віднесення на собівартість окремих видів вир-ва: прямі, непрямі;

-за доцільністю: продуктивні, непродуктивні;

-за календарним періодом: поточні, одноразові.

-за видами витрат: за ек. елементами, за статтями калькуляції;

-за видами діяльності: звичайної діяльності, надзвичайної діяльності.

До основних відносять витрати, безпосередньо пов'язані з виробничим (технологічним) процесом виготовлення продукції (виконання робіт чи надання послуг). Накладні витрати виникають у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управлінням ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством.

Змінними називаються витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва (випуску). До постійних відносять витрати, величина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва (прикладом можуть слугувати адміністративні витрати).

Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільовогопризначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо). Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничІ витрати, в які входять практично всі економічні елементи.

Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, а саме:

- сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі

вироби, інші матеріальні витрати;

-витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг;

- інші виробничі витрати.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

19.Форми безготівкових розрахунків та їх документальне оформлення.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися за такими формами: - платіжне доручення,- платіжні вимони-доручення, - чек,- акредитив,- вексель, - пластикові картки.На сьогоднішній день поширеним є розрахунки за допомогою платіжних доручень.Платіжне доручення-бланк встановленої форми,який під-во подає до банку для перерахування грошей зі свого рахунку.Платіжні доручення приймаються для здійснення попередньої оплати за товар,роботи,послуги, а також для завершення розрахунків на підставі актів звірення взаємної заборгованості суб\ктів господарювання. Платіжні вимони-доручення- комбінований док-т:верхня частина – вимога постачальника,а нижня – доручення платника своєму банкові перерахувати з його рахунка визначену суму.Чек – письмове розпорядження чекодавця банку,який веде його рахунок сплатити чекодавцю зазначену у чеку суму грошових коштів.Акредитив – грошове зобовязання банкові,що видається за дорученням клієнта,відповідно до якого банк-емітент може здійснювати платіж постачальникові або надавати ці повноваження іншому банку.Акредитиви бувають покриті і непокриті,а також ще відкличні і безвідкличні.Вексель- письмове доручення встановленої форми,яке зобовязує векселедавця погасити борг перед векселетримачем.Векселі бувають іменні,на предявника,переказні та інші.Пластикові картки – електроно-магнітні носії,на яких міститься поточний рахунок власника картки.пластиковими картками власники рахунку можуть розраховуватися за різні надані послуги та продану продукцію.