- •18. Склад витрат, їх класифікація. Класифікація витрат:
- •1. Облік операцій на поточному рахунку.
- •2. Значення бухгалтерського обліку та історія його розвитку.
- •3. Класифікація рахунків за економічним змістом і призначенням.
- •4. Види обліку.
- •5. Нормативні і законодавчі акти, що регулюють і визначають методику й організацію ведення бух. Обліку.
- •6.Структура і зміст регулюючих рахунків.
- •8. Облік готової продукції.
- •9. Побудова активних, пасивних і активно-пасивних рахунків.
- •10. Характеристика методів оцінки вибулих запасів.
- •11. Особливості ведення б.О.,його мета і завдання.
- •12. Організація складського обліку на підприємстві.
- •13. Принципи ведення бухгалтерського обліку, облікові вимірники.
- •14.Економічний зміст доходу підприємства, його визначення та класифікація.
- •15. Спрощена форма бухгалтерського обліку.
- •16.Документальне оформлення та облік вибуття основних засобіа.
- •17. Журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку.
- •18. Склад витрат, їх класифікація. Класифікація витрат:
- •19.Форми безготівкових розрахунків та їх документальне оформлення.
- •20. Облік фінансових результатів.
- •21. Предмет і об’єкт бо.
- •22. Облік касових операцій.
- •23. Пасив балансу.
- •24. Облікова реєстрація господарських операцій.
- •25. Оборотні відомості, їх значення, побудова та використання.
- •26.Порядок документального оформлання касових операції. Касова книга.
- •27. Значення, види і характеристика інвентаризації.
- •28. Вплив господарських операцій на баланс.
- •30. Метод бухгалтерського обліку.
- •32. Типи операцій, що вносять зміни у статті Актив та Пасив балансу.
- •33. Перевірка документів, їх зберігання. Виправлення помилок у первинних документах і реєстрах.
- •34. Суть, структура та побудова балансу.
- •35. Облік надходження оз:
- •36. Визначення, оцінка та класифікація запасів підприємства.
- •37. Актив балансу.
- •38. Документування господарських операцій.
- •39.Синтетичні рахунки, їх призначення та побудова.Правила веденя сн-х рах-ів.
- •40. Документування операцій з обліку запасів.
- •41. Метод подвійного запису. Взаємозв’язок рахунків з балансом.
- •42. Меморіально-ордерна і мехінізована форма бухгалтерського обліку.
- •44.Аналітичні рахунки, їх призначення та побудова.Правила веденя анал-х рах-ів.
- •45. Призначення рахункыв б.О. ,їх змісті побудова.
- •46. Форми безготівкових розрахунків та їх документальне оформлення.
46. Форми безготівкових розрахунків та їх документальне оформлення.
Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахунків:
1. Розрахунки платіжними дорученнями. Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.Платіжні доручення застосовуються як при місцевих, так й іногородніх розрахунках.Дорученнями можуть проводитися:розрахунки за отримані товари та надані послуги;авансові платежі;розрахунки по нетоварних операціях;попередня оплата товарів і послуг та інші.Під попередньою оплатою слід розуміти оплату товарів чи послуг, готових до відвантаження покупцям зразу ж після отримання платежу і відвантажених (вивезених) не пізніше терміну, зазначеного в договорі (як правило, трьох робочих днів з дня отримання платежу).Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на отримання кредиту.Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету, державні цільові фонди та інші платежі безспірного характеру приймаються банком незалежно від наявності коштів на поточному рахунку. У випадку відсутності коштів доручення розміщується в картотеку № 2, тобто обліковується на позабалансовому рахунку.Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів.
2. Розрахунки вимогами-дорученнями. Ці розрахунки використовуються як у місцевих, так й іногородніх розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.Платіжна вимога-доручення являє собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.Платник, вирішивши оплатити платіжну вимогу-доручення, здає його до свого банку, оформивши його своїми підписами та відбитком печатки. Строк здачі вимоги-доручення до банку платника передбачається в договорі, але не повинен перевищувати 20 днів.Про відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу-доручення платник повідомляє безпосередньо постачальника в порядку і строки, передбачені договором.
3. Розрахунки чеками. Розрахунковий чек - це письмове доручення банку провести перерахування коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (отримувача коштів).Чеки поділяються на два види:· чеки для розрахунків між юридичними особами;· чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки - 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, - три місяці.У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозволяється отримувати чекодателем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно переоформити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для зарахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.Ліміт чекової книжки - це максимальна сума, на яку платник може виписати чек (чеки) з цієї книжки. Банк видає чекову книжку клієнту на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту чекової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку "Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки". Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після граничного строку, є недійсними.
4. Розрахунки з використанням акредитивів. Акредитиви використовуються тільки в іногородніх розрахунках за матеріальні цінності і послуги. Особливість цієї форми розрахунків полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух матеріальних цінностей.Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли ця форма розрахунків передбачена договором. Відкриття (виставлення) акредитива проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Дозволяється також виставлення акредитива частково за рахунок власних коштів і кредиту банку.Кожний акредитив призначений для розрахунків тільки з одним постачальником і не може бути переадресованим.Строк дії акредитива встановлюється у договорі між постачальником і покупцем у межах 15 днів з дня відкриття, не враховуючи термін проходження документів спецзв'язком між банками. У зв'язку зі змінами умов поставки і відвантаження продукції строк може бути подовжений на 10 днів.Акредитиви можуть відкриватися в банку покупця або постачальника. Вони бувають таких видів:покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані);відзивні і безвідзивні.Покритими (депонованими) вважаються акредитиви, відкриття яких банк покупця перераховує кошти платника на окремий рахунок "Акредитиви", що відкривається в банку постачальника або покупця.Непокриті акредитиви - це акредитиви, які виставлені без депонування коштів. Такі акредитиви можуть виставлятися в банку покупця. В банку постачальника вони можуть відкриватися тільки при наявності кореспондентських відносин між банками.Відзивний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця без попереднього погодження з постачальником (наприклад, у випадку недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-покупця гарантувати платежі по акредитиву). Всі розпорядження про зміну умов відзивного акредитива платник повідомляє своєму банку, який повідомляє банк постачальника, а останній - самого постачальника.Безвідзивний акредитив може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника, на користь якого він відкритий.
5. Розрахунки векселями. Розрахункова діяльність комерційного банку полягає також у виконанні доручень клієнтів по оплаті векселів. При цьому банки здійснюють такі операції:· інкасування векселів (послуга, що надається векселедержателю).· доміциляція векселів (послуга, що надається векселедавцю).Інкасування векселя - це виконання банком доручення векселедержателя на стягнення платежу з боржника. За цю послугу банк стягує плату. Прийнявши на інкасо вексель, комерційний банк повинен своєчасно переслати його до комерційного банку за місцем платежу і повідомити платника про інкасування векселя.Сплативши вексель, комерційний банк платника письмово повідомляє про це банк векселедержателя, а сам вексель вручає платнику.Якщо вексель не оплачений у день настання строку платежу, комерційний банк повинен на наступний день передати його нотаріусу для протесту. Комерційний банк несе відповідальність за наслідки непред'явлення векселя до протесту.Неоплачений вексель разом з актом протесту повертається банком векселедержателю на його вимогу.Усі витрати по пересилці, протесту, зберіганню векселів відшкодовуються банку векселедержателем понад комісійних винагород.Доміциляція векселя полягає в дорученні векселедавця комерційному банку сплатити по векселю в установлений строк за рахунок завчасно внесеної в банк суми або стабільного залишку грошей, що повинні бути на рахунку. Свою згоду бути доміциліатом банк висловлює на лицьовому боці векселя відповідним написом.
