38. Документування господарських операцій.

Документ є письмовим доказом фактичного здійснення операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення. Спосіб оформлення господарських операцій документами називається документацією. Порядок документаційного оформлення регламентується Положенням про документаційне забезпечення записів у БО. Від якості оформлення документів залежить правова, юридична, контрольна функції документів, а також повнота і достовірність пок-в обліку і звітності. Тому до документів ставляться вимоги: 1)своєчасність складання; 2)достовірність показників; 3)правильність оформлення. Правильним вважається документ, який містить всі необхідні показники про виконану операцію. Такі показники називаються реквізитами. До обов’язкових реквізитів документу належать: 1)назва підприємства, від імені якого складається документ; 2)номер підрозділу, філії, бригади, цеху, в яких здійснювалася операція; 3)назва самого документу; 4)Номер документа і дата його складання; 5)код форми документа; 6)зміст господарської операції і її вимірники; 7)підписи посадових осіб, що дозволили здійснити операцію, і осіб, що являються безпосередніми виконавцями. Документи складають на бланках, виготовлених друкарським способом з надрукованим текстом і відповідним графленням з тією метою, щоб вручну вносилася тільки та інформація, яка характеризує конкретну операцію. Для забезпечення зручності використання документів передбачається їх стандартизація та уніфікація. Під уніфікацією розуміють створення єдиної форми документів для оформлення однотипних господарських операцій на підприємствах різних галузей і форм власності. Стандартизація – це встановлення для бланків однотипних документів однакового найбільш раціонального розміру і форми, з завчасним визначенням і розміщенням відповідних документів.

39.Синтетичні рахунки, їх призначення та побудова.Правила веденя сн-х рах-ів.

Якщо дані рахунку надають можливість аналізувати стан справ по підприємству в цілому, то такий рахунок є синтетичним. Синтетичні або, як їх ще називають, об'єднуючі рахунки надають узагальнені дані з економічно однорідних груп засобів, джерел їх утворення і господарських операцій. Синтетичні рахунки на практиці визначені Планом рахунків.

Система синтетичних рахунків - це система вартісного обліку складових засобів (майна) підприємства. Відповідно до принципу єдиного грошового вимірника інформація, що відображається на синтетичних рахунках, містить тільки вартісну оцінку, яка дозволяє отримати узагальнені дані про різноманітні об'єкти БО.

Облік, що здійснюється на синтетичних рахунках, називається синтетичним (зведеним). Його дані використовуються при заповненні форм бухгалтерської звітності, передусім складанні балансу, а отже, служать для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Таким чином, в балансі відображаються сумарні, вартісні оцінки узагальнюючих показників або дані синтетичних рахунків.

В залежності від ступеня деталізації даних про господ. операції виділяють 3 рівня. Відповідно, на 1-му рівні – синтетичні рахунки, на 2-му – субрахунки, на 3-му – аналітичні рахунки. Виділення таких рівнів зумовлена потребами управління. Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господ. господ.засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто деталізованих записів синтетичного обліку за окремими видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

Записи на синтетичному й аналітичних рахунках, які відкриті в розвиток даного синтетич. рахунку, здійснюються за єдиними правилами, тобто на одну й ту ж сторону. Якщо загальна сума синтетич. рахунку записана по Д, то і в аналітичному обліку будуть проведені записи по Д всіх аналітичних рахунків, але частковими сумами, та навпаки, якщо в синтетичному рахунку запис здійснений загальною сумою по К, то часткові суми на аналітичних рахунках будуть записані також по К. Але кожна господ. операція на загальну суму вимагає подвійного запису: по Д одного і по К іншого синтетичного рахунку.

Для максимального спрощення порядку ведення синтетичного та аналітичного обліку застосовують, на приклад, прийом за яким натуральний облік відокремлюється від вартісного, що дозволяє робити записи в грошовому вимірнику не на підставі кожного документу, а за підсумками цілого ряду однорідних документів.