8. Облік готової продукції.

Готовою продукцією, призначеною для продажу, вважають закінчені обробкою вироби, які пройшли випробування, приймання і відповідають технічним вимогам і стандартам.

Готова продукція за характером класифікується наступним чином

за формою(уречевлена результати виконаних робіт, наданих послуг)за ступенем готовності(готова напівфабрикати неготова (незавершене виробництво))за технологічною складністю(проста складна (основна, побічна, супутня))

Основними завданнями обліку готової продукції є: 1.систематичний контроль за випуском готової продукції, станом її запасів і збереженням на складах, обсягом виконаних робіт та послуг;2.вчасному і правильному документуванні оформлення відвантаженої і відпущеної продукції (робіт, послуг);3.контроль за виконанням плану договорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції, організацією розрахунку з покупцями;4.вчасному і достовірному визначенні результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) та їх облік.

Виконання цих задач залежить від ритмічності роботи підприємства, правильної організації збуту та складського господарства, вчасного документального оформлення господарських операцій.

Документування

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

1)в сортових картках складського обліку, при якому в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підроздІлів-виробників та за місцями зберігання;

2) безкартковим способом, при якому за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва І руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

9. Побудова активних, пасивних і активно-пасивних рахунків.

Активні рахунки – це рахунки, які призначені для обліку руху господарських засобів підприємства. До них відносять рахунки 1,2,3,8,9 класу „ПЛАНУ РАХУНКІВ”. Їх сальдо записують в активі бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на активних рахунках записують у дебеті. У бухгалтерському обліку збільшення господарських засобів за складом і розміщенням на активних рахунках записують у дебеті, а зменшення – у кредиті. Щоб визначити кінцеве сальдо на активному рахунку, необхідно до початкового сальдо додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот.

Пасивні рахунки – це рахунки, призначені для обліку джерел утворення господарських засобів. Їх сальдо є у пасиві бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. На пасивних рахунках збільшення джерел формування господарських засобів відображають у кредиті, а їх зменшення у дебеті. Щоб визначити кінцеве сальдо на пасивному рахунку, необхідно до початкового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот.

Активно – пасивні рахунки – це рахунки, в яких поєднуються властивості активних і пасивних рахунків, тобто на них відображуються зміни як господарських засобів, так і джерел їх утворення. Залишок цих рахунків може бути як в дебеті, так і в кредиті. В активно – пасивних рахунках може статися так, що на кінець звітного періоду сальдо буде і в дебеті, і в кредиті рахунку. Це називається „розгорнуте сальдо”. На активно – пасивних рахунках збільшення(зменшення) об’єкта обліку можна відображати або в дебеті, або в кредиті рахунку. Щоб визначити кінцеве сальдо на активно – пасивному рахунку, треба знати зміст господарських операцій, які спричинили зміни на цьому рахунку, тобто розглядати цей рахунок окремо як два рахунки: один активний і один пасивний.