- •Тема 4. Соціальна складова нової парадигми регіонального розвитку.
- •Соціальні передумови економічного зростання
- •Необхідність пошуку нових соціальних пріоритетів і стандартів
- •1) Захисні (компенсаційні):
- •Інституційна база соціальної політики
- •Організаційні рівні інституцій
- •Міністерство освіти і науки України
- •2.Основні напрями соціального розвитку регіонів
- •Пріоритети регіональної соціальної політики
- •Демографічна політика
- •Цілі та завдання демографічної політики
- •Основні важелі демографічної політики
- •Управління процесами зайнятості населення
- •Цілі та механізми реалізації політики зайнятості на рівні держави
- •Напрями реформування пенсійної системи
- •Реформування солідарної системи
- •Запровадження обов'язкової накопичувальної системи
- •Запровадження добровільної (додаткової) накопичувальної системи
- •Структурні завдання
- •Заходи щодо підвищення рівня охоплення освітою:
- •Заходи щодо підвищення якості освіти:
- •9% Розділ 1
- •Пріоритети реформування системи охорони здоров'я
- •Структурні завдання
- •Напрями стабілізації роботи закладів культури, фізичної культури та спорту
Реформування солідарної системи
Сутність реформування солідарної системи полягає в забез- печенні, з одного боку, базових принципів соціальної рівності, однакового для всіх захисту від бідності в похилому віці, посту- пового підвищення розмірів пенсій відповідно до державних соціальних гарантій, а з другого — в ліквідації соціальних від- мінностей, пільг і привілеїв. За таких умов солідарна система зможе забезпечити мінімальний достаток на старість усім, хто працював. Обов'язковою умовою гарантованого й ефективного вико- нання солідарною системою своїх функцій є усунення об'єктив- них і суб'єктивних чинників, накопичених за час її існування. З цією метою необхідно:
Забезпечити обов'язковість державного пенсійного страхування всіх без винятку працюючих громадян і поступово перейти до паритетної сплати пенсійних внесків — порівну роботодавцями та найманими працівниками. За тих, хто не працює з поважних причин (здійснює догляд за малолітніми дітьми, інвалідами, проходить військову службу), внески мають сплачуватися з коштів Державного бюджету.
Установити порядок визначення пенсій виключно на основі персоніфікованого обліку пенсійних внесків. До стажу, що дає право на пенсію, мають зараховуватися лише ті періоди, за які сплачено обов'язкові пенсійні внески. Трудовий внесок і пенсія громадян мають обчислюватися на основі персоніфікованого обліку за весь період трудової діяльності. Для осіб, які не працювали і не сплачували пенсійних внесків, слід зберегти соціальні виплати з коштів Державного та місцевих бюджетів, а не за рахунок пенсійних заощаджень працюючих громадян.
Пенсії мають обчислюватися лише з тієї суми доходу, з якої сплачені внески. Обмеження максимальної суми доходу, з якої сплачуються внески, необхідно щорічно коригувати з урахуванням динаміки середньої заробітної плати.
Удосконалити механізм фінансування дострокових пенсій і їх призначення. Дострокові пенсії мають фінансуватися за рахунок роботодавців, що заохочуватиме їх до запровадження нових технологій, поліпшення умов та охорони праці, зменшення кількості працюючих у шкідливих умовах.
Запровадити сплату єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, доручивши це Пенсійному фонду. У результаті можна буде уникнути зростання навантаження на фонд заробітної плати, дублювання функцій різними фондами соціального страхування та зменшити адміністративні видатки.
Передбачити економічні стимули для пізнішого виходу людей на пенсію шляхом прогресивного підвищення розміру пенсії за кожний рік роботи після досягнення пенсійного віку.
Запровадження обов'язкової накопичувальної системи
Забезпечення соціальної справедливості, економічної обґрунтованості та фінансової стабільності пенсійної системи настійно вимагає запровадження накопичувальної її складової (другий рівень). Це означає, що всі працівники зобов'язані відкладати частину зароблених коштів на старість і вносити її в Накопичувальний пенсійний фонд. А отже, після досягнення пенсійного віку кожен буде одержувати додатково до виплат за солідарною системою пенсію з обов'язкової накопичувальної системи.
Ця система передбачає більшу, ніж солідарна, свободу вибору й одночасно відповідальність працівника.
Основні завдання запровадження обов'язкової накопичувальної системи:
підвищення рівня пенсій за рахунок отримання інвестиційного доходу;
посилення залежності розміру пенсії від пенсійних внесків роботодавців і найманих працівників;
забезпечення права успадкування коштів пенсійних внесків спадкоємцями у разі передчасної смерті застрахованої особи;
формування на основі пенсійних внесків інвестиційного капіталу;
розосередження ризиків фінансування виплати пенсій між солідарною й обов'язковою накопичувальною системами;
удосконалення управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним компаніям функції управління активами Накопичувального пенсійного фонду;
створення дієвих механізмів захисту майнових прав та інтересів застрахованих осіб.
Важливою умовою запровадження обов'язкової накопичувальної системи є правильний вибір Урядом моделі її адміністрування (централізованої, децентралізованої чи іншої), використання переваг різних моделей, світового досвіду, а також урахування особливостей внутрішньої соціально-економічної ситуації. Це ж стосується і питання вибору банківської чи небанківської фінансової установи або мережі таких установ, які мають обслуговувати накопичувальну пенсійну систему.
