Управління процесами зайнятості населення

Забезпечення виконання завдань щодо поліпшення ситуа­ції у сфері зайнятості населення здійснюється шляхом удоско­налення нормативно-правової бази в цій сфері, проведення ро­боти з підвищення якості й ефективності використання робочої сили, заходів щодо запобігання масовому безробіттю, посиленню соціального захисту безробітних громадян.

Упродовж майже всього періоду незалежності України спосте­рігається скорочення зайнятості населення (табл. 1.2). Загалом рівень безробіття в Україні у 2002 р. становив 13,9% та істотно перевищував аналогічні показники в економічно розвинених краї­нах (в середньому у країнах ЄС — 7,8%), але приблизно відпо­відав країнам із перехідною економікою: в Польщі — 19,9%, у Словаччині — 18,6%, у Чехії — 7,3, в Угорщині — 5,9%.

Із метою регулювання ринку праці в області щорічно розроб­люються та реалізуються обласна та регіональні програми зайня­тості, які базуються на основних положеннях загальнодержавної політики зайнятості щодо підвищення життєвого рівня населення, подолання бідності, забезпечення продуктивної зайнятості, зни­ження рівня та тривалості безробіття.

Характеризуючи стан ринку праці, слід відзначити, що за рахунок налагодження системної роботи спільними зусиллями органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та служби зайнятості, на тлі закріплення позитивних процесів в економіці області, протягом останніх років вдалося зберегти стабілізаційні тенденції у сфері зайнятості, підвищити економічну активність населення.

За даними обстежень домогосподарств області з питань еко­номічної активності населення за методологією Міжнародної організації праці (МОП) в 2003 р. на 30,1 тис. осіб або на 5,9% збіль­шилася кількість зайнятого населення проти минулого року, і склала 539,6 тис. осіб.

Із 56,5% до 59,9% підвищився рівень зайнятості населення віком 15-70 років. Це зумовило зменшення рівня безробіття, визначеного за методологією МОП, з 11,9% до 10,2%.

Зменшуються обсяги вимушеної неповної зайнятості на під­приємствах і в організаціях.

Виконуються завдання Уряду з розширення сфери застосу­вання праці за рахунок створення нових робочих місць, кількість яких у Чернігівській області щороку динамічно зростає.

Упродовж 2003 р. за рахунок усіх джерел фінансування вве­дено в дію 13,9 тис. нових робочих місць, що на 9,3% більше, ніж у 2002 р., з них на малий бізнес припадає 78,8%. Завдання програми зайнятості на 2003 р. виконано на 102,4%.

Розширюються заходи активної політики зайнятості, спря­мовані на збільшення обсягів і підвищення якості надання соціальних послуг безробітним з метою повернення їх до про­дуктивної праці.

У результаті в 2003 р. загалом у області працевлаштовано на вільні та новостворені робочі місця за сприяння державної служби зайнятості 27,5% тис. осіб (на 1,5% більше, ніж у 2002 р.), до участі в оплачуваних громадських роботах залучено 12,0 тис. осіб (на 8,4% більше, ніж у 2002 р.), пройшли про­фесійне навчання за професіями та спеціальностями, які корис­туються попитом на ринку праці, з метою подальшого праце­влаштування 4,8 тис. безробітних.

Це сприяло зменшенню навантаження на одне вільне робоче місце з 13 осіб у 2002 р. до 11 в 2003 р., а середньої тривалості безробіття — відповідно з 9,3 до 8,7 місяців.

Серед нових видів підтримки безробітних у напрямі праце­влаштування прогресивного розвитку набувають одноразова ви­плата допомоги з безробіття для зайняття підприємницькою діяль­ністю та дотації роботодавцям на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, особливо з-поміж неконкурентоспроможних на ринку праці та довготривалих, що стало можливим із прийняттям Закону України «Про за­гальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» з 1 січня 2001 р.

Для поліпшення матеріального забезпечення безробітних збіль­шено мінімальний розмір допомоги з безробіття — з 74 грн ста­ном на 1 січня 2003 р. до 80 грн, починаючи з 1 лютого 2003 р. Для окремих верств безробітних громадян встановлено підви­щений мінімальний розмір допомоги з безробіття: з 1 лютого 2003 р. — 90 грн, з 1 грудня 2003 р. — 100 грн.

Разом із тим у сфері зайнятості населення Чернігівщини нині існує низка проблем, найгострішою серед яких є проблема під­вищення якості й ефективності використання робочої сили, поси­лення мотивації до праці. її гострота зумовлена ще значною кількістю працівників, які перебувають у відпустках без збере­ження заробітної плати за ініціативи адміністрації та працюють на умовах неповного робочого часу (дня або тижня), великими у зв'язку з цим втратами робочого часу, недостатнім рівнем квалі­фікації робочої сили та відносно невисоким рівнем реальної заро­бітної плати, значними обсягами звільнення працівників із під­приємств, установ та організацій, процесами відтоку найбільш кваліфікованої робочої сили до м. Києва та країн СНД.

Потребує також нагального втручання ситуація на ринку праці сільської місцевості, де банкрутство сільськогосподарських підприємств, зменшення кількості працюючих на них за законо­давчого невизначення механізмів, які б забезпечували збере­ження робочих місць і профілю виробництва під час передачі землі в оренду інвесторам, вирішували б питання пільгового кредитування та стимулюючого оподаткування для сільськогос­подарських виробників, призвело до зростання кількості селян на зареєстрованому ринку праці.

Тому необхідно посилення впливу місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та служби зайнятості на стан розроблення та реалізацію регіональних програм зайня­тості — основного інструмента регулювання регіонального ринку праці, спрямованого на підвищення мотивації безробітних до праці, рівня працевлаштування соціально незахищених категорій насе­лення на заброньовані робочі місця, запровадження принципово нових методів співпраці з роботодавцями та прискорення розв'я­зання існуючих проблем на ринку праці.