- •Тема 4. Соціальна складова нової парадигми регіонального розвитку.
- •Соціальні передумови економічного зростання
- •Необхідність пошуку нових соціальних пріоритетів і стандартів
- •1) Захисні (компенсаційні):
- •Інституційна база соціальної політики
- •Організаційні рівні інституцій
- •Міністерство освіти і науки України
- •2.Основні напрями соціального розвитку регіонів
- •Пріоритети регіональної соціальної політики
- •Демографічна політика
- •Цілі та завдання демографічної політики
- •Основні важелі демографічної політики
- •Управління процесами зайнятості населення
- •Цілі та механізми реалізації політики зайнятості на рівні держави
- •Напрями реформування пенсійної системи
- •Реформування солідарної системи
- •Запровадження обов'язкової накопичувальної системи
- •Запровадження добровільної (додаткової) накопичувальної системи
- •Структурні завдання
- •Заходи щодо підвищення рівня охоплення освітою:
- •Заходи щодо підвищення якості освіти:
- •9% Розділ 1
- •Пріоритети реформування системи охорони здоров'я
- •Структурні завдання
- •Напрями стабілізації роботи закладів культури, фізичної культури та спорту
9% Розділ 1
Заходи щодо покращення функціонування системи освіти в Чернігівській області спрямовані на забезпечення її випереджувального розвитку на основі поліпшення фінансового, матеріально-технічного, кадрового та методичного забезпечення з одночасним підвищенням економічної ефективності використання затрачених ресурсів, і передбачають:
забезпечення безперервності та наступності на всіх рівнях освіти, взаємодії науки та практики в освітньому процесі;
збереження та розвиток мережі державних загальноосвітніх закладів, приведення її у відповідність до потреб регіону, створення приватних закладів;
збереження та розширення діючої системи професійно-технічної та вищої освіти;
подолання вузькопрофільності та дублювання під час підготовки працівників і фахівців;
якісне поліпшення матеріально-технічної бази освітніх закладів;
підвищення якості навчального процесу шляхом упровадження нових навчальних програм, розширення застосування технічних засобів у навчальному процесі.
Пріоритети реформування системи охорони здоров'я
Основна мета глибоких перетворень у сфері охорони здоров'я полягає в поліпшенні стану здоров'я населення на основі забезпечення доступності якісної медичної допомоги, створення правових, економічних та організаційних умов надання медичних послуг, переорієнтації державної служби охорони здоров'я на запобігання захворюванням, насамперед інфекційним, зниження ризиків, пов'язаних із забрудненням і шкідливим впливом довкілля, у т. ч. внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На часі вироблення та запровадження механізмів багатока-нальності фінансування медичної галузі, забезпечення керованого розвитку платних медичних послуг і введення державного соціального медичного страхування, оптимального співвідношення між наданням медичних послуг і свободою їх вибору. Водночас необхідно забезпечити доступність медичної допомоги для соціально незахищених верств населення через законодавче визначення гарантованого рівня безоплатного медичного обслуговування.
Структурні завдання
У сфері зниження захворюваності населення:
зниження в період 2004-2015 рр. смертності немовлят до загальноєвропейського рівня, тобто до 9,5 на 1000 народжених живими;
зменшення рівня материнської смертності на 17%;
доведення показників захворюваності та смертності від хвороб системи кровообігу до середнього рівня східноєвропейських держав. Зокрема досягнення зниження захворюваності на хвороби системи кровообігу у працездатному віці — на 30%;
зниження рівня канцерогенності довкілля, доведення ранньої діагностики онкологічних хвороб до 50% випадків раку І і II стадії та подовження тривалості життя онкологічно хворих на 30%;
зниження на 30% захворюваності на бронхіальну астму та хронічні неспецифічні хвороби легенів, доведення показників смертності від хвороб органів дихання серед населення працездатного віку до східноєвропейського рівня (1,9-2,0%о);
зниження захворюваності на інфекційні хвороби на 50%; приборкання епідемії туберкульозу, доведення захворюваності на цю хворобу до рівня східноєвропейських держав, тобто зниження її на 42%. Поліпшення лікування хворих на туберкульоз і зниження смертності від нього у 8 разів;
зменшення темпів поширення ВІЛ-інфекції / СНІДу на 13%. У сфері поліпшення фінансування системи охорони здоров'я:
завершити перехід до системи обов'язкового медико-соціаль-ного страхування, забезпечити ефективність управління її коштами;
здійснити перехід фінансування закладів охорони здоров'я залежно від обсягу та якості медичних послуг, що надаються населенню;
забезпечити на програмній основі покриття витрат на профілактику та лікування соціально значущих хвороб, дорогих видів медичної допомоги, придбання особливо дорогого обладнання, будівництво нових об'єктів охорони здоров'я;
здійснити перехід від оплати фактичних обсягів медичної допомоги до оплати її планованих обсягів за окремими видами, які визначаються на основі замовлення медичними організаціями.
<й> Розділ 1
У сфері поліпшення медикаментозного та матеріально-технічного забезпечення охорони здоров'я:
створити систему гарантування якості вітчизняного виробництва ліків із урахуванням міжнародних вимог і контролю за якістю лікарських засобів;
забезпечувати розробку, виробництво та впровадження нової медичної техніки та виробів медичного призначення, доведення їх до рівня сучасних світових стандартів;
забезпечувати розробку, виробництво та впровадження нових лікарських засобів відповідно до потреб охорони здоров'я.
У сфері раціоналізації системи надання медичної допомоги та розвитку інституту сімейної медицини:
розробити та впровадити систему освітніх стандартів для підготовки фахівців загальної практики сімейної медицини;
реорганізувати заклади охорони здоров'я відповідно до етапів впровадження сімейної медицини та пристосування приміщень існуючих амбулаторно-поліклінічних закладів для потреб і функціонування сімейної медицини;
упровадити диференційований розподіл бюджетних коштів за рівнями надання медичної допомоги з урахуванням потреб первинної медико-санітарної допомога на засадах сімейної медицини;
опрацювати та затвердити в установленому порядку типові угоди, що регулюють порядок взаємодії між лікарями загальної практики / сімейними лікарями, іншими закладами охорони здоров'я та населенням.
У сфері підвищення ефективності державної політики щодо формування здорового способу життя:
розробити та впровадити комплекс економічних, правових та адміністративних заходів, спрямованих на скорочення споживання населенням алкогольних напоїв, тютюну та тютюнових виробів; здійснювати контроль за якістю цих виробів; створити ефективну систему протидії їх незаконному обігу;
розробити та запровадити заходи щодо економічного стимулювання підприємств, установ та організацій усіх форм власності, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність, сприяють розвитку самодіяльного масового спорту;
забезпечити оснащеність навчальних закладів і закладів фізичної культури та спорту необхідним фізкультурно-спортивним інвентарем та обладнанням згідно з розробленими нормативами.
Стратегічним завданням розвитку системи охорони здоров'я області на довгострокову перспективу є забезпечення населення належним медичним обслуговуванням на рівні науково обґрунтованих стандартів. Це планується досягти шляхом:
постійного вдосконалення системи медичної допомоги, зокрема розвитку стаціонарзамінюючих форм медичної допомоги, розширення обстеження хворих на догоспітальному етапі та завершення їх лікування в поліклініках, удосконалення та скорочення тривалості лікувального процесу, розвитку мережі амбулаторно-поліклінічних закладів та оснащення їх сучасною медичною апаратурою;
пропаганди здорового способу життя, надання населенню через засоби масової інформації рекомендацій щодо проведення профілактичних заходів;
виконання державних і національних програм, пов'язаних із профілактикою та лікуванням соціально значущих хвороб (туберкульозу, інфекційних, онкологічних і серцево-судинних захворювань), розширення медичної допомоги матері та дитині, розвитку служб збереження генофонду та захисту імунної системи організму;
сприяння розвитку страхової та приватної медицини;
• посилення контролю за якістю медичних послуг. Виконання зазначених пріоритетів передбачає реалізацію таких заходів:
упровадження бюджетно-страхової медицини, розвиток обов'язкового та добровільного медичного страхування;
проведення акредитації лікувально-профілактичних закладів;
упровадження медико-економічних стандартів обстеження та лікування хворих;
приведення ліжкового фонду у відповідність до структури захворюваності населення та потребами в спеціалізованій медичній допомозі, подальше розширення мережі денних стаціонарів, стаціонарів удома, широке впровадження засад сімейної медицини;
зниження середніх термінів перебування хворих у стаціонарі за рахунок інтенсифікації лікувально-діагностичного процесу;
—■
поліпшення медичної допомоги та підвищення якості обслуговування сільського населення, соціально незахищених верств громадян, інвалідів і ветеранів Великої Вітчизняної війни;
організацію обласних центрів спеціалізованої медичної допомоги;
удосконалення медичної допомоги дітям, розвиток служби дитячої та підліткової гінекології, оснащення її сучасним обладнанням, удосконалення системи подання допомоги вагітним, роділлям і породіллям шляхом створення обласного перинатального центру;
подальше проведення профілактичної роботи з метою запобігання поширенню захворюваності на ВІЛ/СНІД;
поліпшення первинної медичної допомоги з метою профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, туберкульозу та запобігання їх ускладненням;
удосконалення імунопрофілактичної роботи серед населення для забезпечення епідеміологічного благополуччя.
