Система показників людського розвитку регіонів і засади розробки соціальних програм

Концепція людського розвитку містить такі аспекти:

Реалізація базових можливостей. Надання людині певних прав є необхідною, але недостатньою умовою їх реалізації. Існую­чий у населення вибір обмежується відповідно до характеру мож­ливостей його здійснення. Наприклад, право купувати якісні продукти залежить від наявності коштів. Надання відповідних прав має значення для можливості людей брати участь у прий­нятті рішень, які стосуються їхнього життя.

Справедливість. Справедливість розглядається з точки зору забезпечення рівних стартових умов щодо набуття освіти, довгого здорового життя, тобто з позицій забезпечення рівних умов щодо формування та реалізації людського потенціалу. При цьому забезпечення справедливості іноді потребує нерівномірного розподілу ресурсів. Так бідні потребують більшого обсягу дер­жавної допомоги, ніж матеріально забезпечені верстви насе­лення, хворі або інваліди потребують більшого обсягу ресурсів для забезпечення рівних стартових умов порівняно з іншими групами населення.

Усталеність. Сталий людський розвиток задовольняє потреби нинішнього покоління без втрат для можливості майбутніх поко­лінь задовольняти їхні потреби. В основі усталеності лежить принцип універсалізму людських прав, пов'язаний із поняттям справедливості відносно різних поколінь людей.

Співробітництво. Люди живуть у складному сплетінні соціаль­них структур — від родини до держави, і відчуття належності до конкретного соціального угрупування є важливим джерелом не лише добробуту, воно породжує почуття наповненості життя змістом. Співробітництво в інтересах взаємного збагачення веде до розширення індивідуального вибору. Тому людський розви­ток стосується не лише окремих особистостей, а й їх співробіт­ництва в суспільстві.

Безпека. Людський розвиток вимагає забезпечення для кож­ної людини хоча б мінімального рівня безпеки в усіх сферах життя.

Концепцією визначається задоволення не лише фізичних, а й духовних потреб людини. Розвиток означає постійне розши­рення можливостей для цього. Аналіз сучасного рівня людського розвитку та сформульована концепція визначають чотири пріо­ритетні напрями людського розвитку в Україні:

підвищення ролі кожної окремої людини в суспільстві, розширення її можливостей самостійно вирішувати свою долю, тобто приймати рішення та нести за нього відповідальність;

забезпечення соціальної справедливості щодо кожної лю­дини в розподілі доходів та оплаті праці залежно від її якості, інтенсивності та кількості, в доступі до роботи, освіти, послуг охорони здоров'я, соціальних благ;

досягнення повної продуктивної зайнятості, яка б на від­міну від сучасного стану забезпечувала не лише соціальний статус, а й добробут працюючих, стимулювала легальну ефек­тивну діяльність, а не орієнтацію на тіньову економіку;

досягнення екологічної безпеки передбачає два напрями: по-перше, ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи та наслідків нераціонального використання природних ресурсів, по-друге — розробку комплексу заходів, що унеможливлять повторення в майбутньому будь-яких техногенних катастроф.

Розробка стратегії людського розвитку й інструментарію її реалі­зації в Україні та регіонах є дуже важливим напрямом діяльності.

За даними Звіту ПРООН про людський розвиток 2004 р.", Україна посідає 70-е місце у світі за рівнем людського розвитку (табл. 1.21). При цьому значення її індексу людського розвитку збігається з відповідним показником малої острівної держави Карибського басейну Сент-Люсія, яка посідає наступну рейтин-гову позицію.

Останніми роками спостерігається позитивна тенденція до зростання значення національного індексу людського розвитку та, відповідно, міжнародного рейтингу країни. Якщо в 1995 р. індекс людського розвитку України становив 0,751, то в 2000 р. —

0,762, а в 2002 р. — вже 0,777. Порівняно з даними минулого року, позиція України на міжнародній шкалі підвищилася на п'ять рейтингових пунктів, проте вона і досі належить до групи країн з середнім рівнем людського розвитку.

Таблиця 1.21

Показники людського розвитку в Україні та окремих пострадянських країнах

	ІЛР	Рейтинг за ІЛР	Очікувана тривалість життя при народженні, років (2002 р).	Рівень грамотності населення старше 15 років, % (2002 р.)	Сукупний валовий коефіцієнт тих, хто вступив до початкових, середніх і вищих навчальних закладів, % (2001-2002 рр.)	ВВП на душу населення за ПКС, дол. США (2002 р.)
Країни з високими значеннями індексу людського розвитку:
Естонія	0,853	36	71,6	99,8	96	12260
Литва		41	72,5	99,6	90	10320
Латвія	0,823	50	70,9	99,7	87	9210
Країни з середніми значеннями індексу людського розвитку:
Російська Федерація	0,795	57	66,7	99,6	88	8230
Білорусь	0,790	62	69,9	99,7	88	5520
Україна	0,777	70	69,5	99,6	84	4850
Казахстан	0,766	78	66,2	99,4	81	5870
Грузія	0,789	97	73,5	100,0	69	2260
Молдова	0,681	113	68,8	99,0	62	1470
Таджикис­тан	0,671	116	68,6	99,5	73	980

Джерело: Human development report, 2004