3. Як результати swot-аналізу впливають на зміст процесу стратегічного управління?

Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей: відповідно до змісту стратегії — адаптації до (чи формування впливу на) середовища.

SWOT-аналіз доводить свою необхідність як важливий елемент раціоналістичного підходу для розробки та реалізації стратегії.

4. Визначте роль прогнозування у стратегічному управлінні. Які передумови необхідні для його впровадження? До яких наслідків призводить відсутність прогнозування на макро- та мікрорівні?

Прогноз — це передбачення напрямків та тенденцій розвитку процесу, об’єкта або явища. Головна мета прогнозів — виявити процеси розвитку явищ та передбачити розвиток подій у майбутньому, а також побудова моделі найбільш ймовірного майбутнього стану середовища (як зовнішнього так й внутрішнього).

Найважливіші функції прогнозування в системі стратегічного планування такі:

• визначення можливих цілей і напрямків розвитку об’єкта прогнозування;

• оцінювання соціальних, економічних, наукових, технічних та екологічних наслідків реалізації кожного з можливих варіантів розвитку об’єктів прогнозування;

• попереднє визначення змісту заходів щодо забезпечення реалізації можливостей та послаблення загроз кожного з імовірних варіантів розвитку прогнозованих подій;

• оцінювання необхідних витрат і ресурсів для впровадження розроблених заходів і наслідків щодо прояву обмежень у системі «час — гроші».

У стратегічному плануванні прогнози використовуються в різних варіантах:

• побудова системи альтернативних прогнозів для різних співвідношень «продукт — ринок»;

• оцінювання впливу різних факторів на розвиток ситуації, зокрема за окремими ринками (наприклад, вплив нових технологій виробництва, зміни у потребах окремих груп споживачів тощо);

• виявлення ймовірності «точок зростання» у макро- та мегасистемах і вплив на них окремих факторів (наприклад, зростання попиту на певний вид товару внаслідок зростання доходів споживачів);

• зміни у співвідношенні «можливості — загрози» (наприк­лад, нереалізована можливість може стати загрозою, якщо її використає у повному обсязі конкурент);

• розробка цілей та альтернативних стратегій їх досягнення.

Передумови для прогнозування – наявність цілісного об’єкта, достатність інформації та фактичних даних, розроблена методика прогнозування та оцінки прогнозу; наявність фахівців для здійснення прогнозу

Наслідки відсутності прогнозів в організації:

1. Прогнози не потрібні - Рішення приймаються без оцінки наслідків. Результат — криза та можливий крах організації

2. Прогнози не можливі - Нічого не можна змінити, тому не треба намагатись передбачити май­бутнє; усе, що діється — неспo­діванка. Результат — такий підхід призводить до кризи та можливого краху організації

3. Прогнози не бажані - Зміна умов діяльності робить ефек­тивні в минулому рішення непридатними до поточної ситуації. Результат — такий підхід призводить до кризи та можливого краху організації

Відстутність прогнозів на макрорівні – самостійно