13.2. Логістичний процес на складі

Логістичний процес на складі значно ширший, ніж техно­логічний процес, і включає [17, с. 259-265]:

- постачання запасів;

- контроль за постачаннями;

- розвантаження і приймання вантажів;

- внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів;

- складування і зберігання вантажів;

- комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;

- транспортування й експедицію замовлень;

- збір і доставку порожніх товароносіїв;

- контроль за виконанням замовлень;

- інформаційне обслуговування складу;

- забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Функціонування всіх складових логістичного процесу потрібно розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід доз­воляє не лише чітко координувати діяльність служб складу, але і є основою планування та контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Перші дві складові складського логістичного процесу — поста­чання запасами і контроль за постачаннями — було розглянуто нами раніше, тому докладно розглянемо такі логістичні операції.

Розвантаження і приймання вантажів. Під час здійснення цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання укладеного договору. Спеціальне обладнання місць розвантаження і правильний вибір завантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними втратами вантажу), у зв'язку з чим скорочуються про­стої транспортних засобів, а, отже, знижуються витрати обігу. Про­ведені на даному етапі операції включають: розвантаження транс­портних засобів, контроль документальної та фізичної відповідності замовлень постачання, документальне оформлення прибулого ванта­жу через інформаційну систему, формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає пе­реміщення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу повинно здійснюватися за мінімальної тривалості в часі та просторі наскрізними «прямоточними» маршрутами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також повин­на бути мінімальною.

Складування і зберігання полягає у розміщенні й укладанні ван­тажу на зберігання. Основний принцип раціонального складуван­ня — ефективне використання обсягу зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського устаткування. Обладнання для зберігання повинно відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи повинен бути мінімальним, але з ураху­ванням діючих норм. Для впорядкованого зберігання вантажу та еко­номного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксованого) або вільного (ван­таж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця скла­дування.

Процес складування і зберігання включає: закладання вантажу на зберігання, зберігання вантажу і забезпечення відповідних для цього умов, контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:

- отримання замовлення клієнта;

- відбір товару кожного найменування згідно із замовленням клієнта;

- комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення;

- підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товаро-носій);

- документальне оформлення підготовленого замовлення і кон­троль за підготовкою замовлення;

- об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформ­лення транспортних накладних;

- відвантаження вантажів у транспортний засіб. Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Останній варіант виправдує себе лише тоді, коли замовлення роблять партіями, рівними місткості транс­портного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку завдяки об'єднанню вантажів і оп­тимальних маршрутів доставки досягається значне скорочення транс­портних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачан­ня дрібними і частішими партіями, що призводить до скорочення зайвих запасів у споживача.

Збір і доставка порожніх товароносїїв відіграють істотну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньоміських перевезеннях найчастіше бувають багато-обіговими, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх оптимальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.

За основу платформи для формування вантажної одиниці викорис­товують стандартні піддони розміром 1200800 і 12001000 мм. Будь-який вантаж, упакований у стандартну тару, можна раціонально уклас­ти на цих піддонах. Це досягається уніфікацією розмірів транспортної тари.

У логістиці використовується багата матеріально-технічна база. Для того, щоб вона була співвимірною, використовують деяку умовну одиницю площі, так званий базовий модуль. Цей модуль є прямокутником зі сторонами 600400 мм, який повинен вміщуватися кратну кількість разів на вантажній платформі транспортного засобу, на ро­бочій поверхні складського устаткування і т.п.

Використаная єдиного модуля дозволяє досягти гармонійної відповідності у розмірах матеріально-технічної бази впродовж всього шляху переміщення матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини, аж до кінцевого споживача.

На підставі базового модуля розроблено єдину систему уніфікова­них розмірів транспортної тари. Принцип створення цієї системи поля­гає в тому, що площу піддона розділяють на сітку кратних піддону розмірів, які визначають зовнішні і внутрішні розміри транспортної та­ри.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб скла­ду. Залежно від технічного забезпечення управління інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих скла­дах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автомати­зованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачальників, оформлення замовлень постачальників, ' управління прийомом і відправленням, контролювання наявності на складі, прийом замовлень споживачів, оформлення документації відправлення, оптимальний вибір партій відвантаження і маршрутів доставки, обробку рахунків клієнтів, обмін інформацією з персоналом усіх рівнів, різну статистич­ну інформацію.

Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг:

- сортування і маркірування товарів;

- повну перевірку якості товарів, які постачаються;

- фасування й пакування;

- зміна замовлення;

- експедиторські послуги із здійсненням розвантаження;

- інформаційні послуги;

- укладання договорів із транспортними агентствами;

- надання оренди складського простору споживачам;

- дезінфекцію вантажів та ін.

Відповідно до принципової схеми технологічного процесу і з метою чіткої організації робіт рекомендується складати технологічні карти, які розроблюються відповідно до конкретних умов складу.

Технологічна карта — форма документації, яка відображає де­тальну поопераційну розробку складського технологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання. Техно­логічні карти складають на весь етап переробки продукції на складі або на окремі його етапи. Крім технологічної карти рекомендується склада­ти технологічні графіки.

Технологічні графіки передбачають виконання складських опе­рацій у часі (протягом зміни, доби) [22, с. 153].