4. Розвиток постачальника.

Високорозвинені взаємини із постачальниками повинні включати ще один ступінь — це розвиток постачальника, тобто інтеграцію йо­го в систему своїх інтересів [1, 11, 15, 16].

Розвиток постачальника застосовується у випадках, коли прий­нятного джерела постачання не існує, і підприємство-покупець по­винно створити джерело постачання, тобто зайняти активну позицію і виявити певну наполегливість у переконанні перспективного поста­чальника про початок співробітництва. У більш загальному плані розвиток постачальника означає виявлення позицій постачальника, за якими необхідно досягнути покращень у даний момент чи у пер­спективі для потреб даного підприємства, а також визначення ком­плексу заходів, необхідних для поліпшення взаємної співпраці.

5.2. Визначення економічного розміру замовлення

В основі визначення партії постачання в закупівельній логістиці використовують показник оптимального (економічного) розміру

замовлення. Цей показник виражає потужність матеріального пото­ку, спрямованого постачальником за замовленням споживача і, який забезпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістич-них складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на форму­вання та збереження запасів.

Визначаючи розмір замовлення, необхідно співставити витрати на утримання запасів і витрати на подання замовлень. Оскільки се­редній обсяг запасів дорівнює половині розміру замовлення, укруп­нення партій замовлення спричинить збільшення середнього обся­гу запасів. З іншого боку, чим більшими партіями здійснюється за­купівля, тим рідше доводиться робити замовлення, а отже, зменшу­ються витрати на їх подання. Оптимальний розмір замовлення по­винен бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за даного обсягу спожи­вання.

Економічний розмір замовлення (economic order quantity — EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом [44]. Однак у те­орії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона [2, 4, 16. 251:

де EOQ— економічний розмір замовлення, од.;

З — витрати виконання замовлення, грн.;

Сі — закупівельна ціна одиниці товару, грн.;

S — річний обсяг продажів, од.;

U— частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

Приклад

Знайдемо економічний розмір замовлення за таких умов. Згідно да­них обліку вартість подання одного замовлення складає 200 гр., річна потреба в комплектуючому виробі — 1550 шт., ціна одиниці комплек­туючого виробу — 560 гр., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20% його ціни. Визначити оптимальний розмір за­мовлення на комплектуючий виріб.

Тоді економічний розмір замовлення буде дорівнювати:

одиниць.

Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону. Таким чином, оп­тимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб складатиме 75 шт.

Отже, протягом року потрібно розмістити 21 (1550/75) замовлен­ня.

На практиці під час визначення економічного розміру замовлен­ня доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов'язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи за­лежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залеж­но від обсягу закупівель, інші уточнення.

Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розміру за­мовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Як правило, чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортуван­ня одиниці вантажу. Тому за інших рівних умов підприємствам вигідні такі розміри постачань, що забезпечують економію транспорт­них витрат. Однак ці розміри можуть перевищувати економічний розмір замовлення, розрахований за формулою Уілсона. При цьому як­що збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а, от­же, і витрати на їх утримання.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розраху­нок сумарних витрат — з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії — та порівняти результати.

Приклад

Зробимо розрахунок впливу транспортних витрат на економічний розмір замовлення на основі попереднього прикладу з додатковою умо­вою, що тариф на транспортування дрібної партії складатиме 1 грн. за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії — 0,7 грн. за одиницю вантажу, великою партією вважається 85 одиниць (табл. 4.6).

Таблиця 4.6 Вплив транспортних витрат на економічний розмір замовлення

Витрати,грн.	Обсяг замовлення, од.
	75	85
На утримання запасів На подачу замовлень Транспортні витрати	75/2х560х0,2=4200 21х200=4200 75 x1=75	85/2х560х0,2=4760 18х200=3600 85х0,7=59,5
Загальні витрати	8475	8419,5

Розрахунки показують, що другий варіант є більш привабливим. Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Знижки з ціни за­лежно від обсягу закупівель розширюють формулу економічного розміру замовлення так само, як знижки на транспортні тарифи, які визначаються обсягом вантажоперевезень. Включення знижок у базову модель EOQ зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб ком­пенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скоро­чення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, вия­виться вигідним.

Приклад

Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн. за одиницю, річна іотреба в деталях складає 4800 шт., витрати на зберігання однієї деталі кладають 5 грн., витрати на організацію одного замовлення — 100 рн.

Знайдемо економічний розмір замовлення:

одиниць

Таким чином, економічний розмір замовлення складатиме 439 де-алей, а кількість замовлень у рік — 11 (4800/439). Врахуємо систему знижок (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 Система знижок, які надає постачальник

Обсяг замовлення, од.	Ціна за одиницю, грн.
0-500	25,0
500-1000	24.8
1000 і більше	24,7

Визначимо сумарні річні витрати (табл. 4.8).

Таблиця 4.8 Розрахунок сумарних річних витрат для різних обсягів замовлень

Витрати, грн.	Обсяг замовлення, од.
	400	500	1000
На організацію замовлень	11х100= =1100	4800/500 x 100= =960	4800/1000 x 100=480
На зберігання одного замовлення	400 x 5= =2000	500 x 5=2500	1000х5=5000
На придбання запасів для річної потреби	25 x 4800= =120000	24,8 x 4800= =119040	24,7 x 4800= =118560
Загальні витрати	123100	122500	124040

Як показують розрахунки, найкращим буде другий варіант (обсяг замовлення 500 од.), який забезпечує найменші річні су­марні витрати.

Інші коректування моделі EOQ. Можливі й інші ситуації, що вима­гають коректування моделі економічного розміру замовлення:

1) Обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується вироб­ничими потребами й умовами.

2) Закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажопереве­зень, слід оцінювати щодо комбінації товарів.

3) Обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться вра­ховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції.

4) Використання власних транспортних засобів. Викорис­тання власних транспортних засобів впливає на розмір замов­лення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт повинен бути заповнений цілком незалежно від еко­номічного розміру замовлення.