6.Способи диференціювання навчальних завдань на уроках рідної мови.

На уроках письма в 1-му класі до­речніше використовувати диференційовані завдання в післябукварний період, коли діти вже вивчили писані букви, з'єднання, отримали первинні навички письма і вдосконалюють їх (пишуть під диктовку і списують з друкованого тексту). На уроках рідної мови в 2, 3, 4 класах диференційовані завдання використовують після вивчення нового матеріалу, на етапі закріплення.

Починаючи з 1-го класу, ви­діляють групу дітей, які добре підготовлені до школи, зокрема володіють способом читання. їхнє читання усвідомлене й виразне. Вони легко і швидко адапту­ються до школи, не бояться працювати самостійно й впевнені в собі. Цих учнів умовно об'єднують в групу А. Інші діти переважно працюють з учителем — це гру­па Б.

Учням групи А пропонуються завдання:

• або подібні до загальних, але для самостійної ро­боти (диференціація за рівнем самостійності);

• або ускладнені (диференціація за рівнем склад­ності).

Диференційовані завдання використовують на різних етапах уроку (актуалізації опорних знань, узагальнення і систематизації знань), застосовуючи різні способи диференціювання, які дають змогу точніше визначи­ти навчальне навантаження для кожного учня за об­сягом і складністю.

Коли учні групи Б працюють разом з учителем (зра­зок на дошці дає вчитель або один з учнів), школярі групи А виконують різноманітні завдання. Але перший досвід самостійної роботи на уроках письма учні цієї групи отримують у букварний період на уроках закріплення і повторення вивчених букв. Якщо дитина працює самостійно; вона виставляє на парту зелену картку, якщо з учителем — жовту картку, а якщо учневі потрібна допомога від учителя, він сигналізує про це червоною карткою. Диференційовані завдання в групах А і Б можна давати паралельно протягом уроку, вони можуть та­кож закінчуватися спільним завданням або протягом уроку перемежовуватися із спільними завданнями.

Для прикладу розглянемо урок читання в 3 класі з елементами критичного мислення і диференціації, коли поєднуються колективна, парна та індивідуальна роботи, пропонуються завдання на вибір.

Т е м а . Чи розуміємо ми природу?

Мета. Виробляти уміння простежувати взаємозв’язки в живій природі, виробляти в усіх учнів навички мовчазного читання, активізувати мислення, заохочувати самовираження. Вчити учнів самостійно складати простий план твору, виконувати творчі завдання з текстом, пра­цювати з додатковою літературою.

Обладнання. Савченко О.Я. Читанка, 3 клас. К.: Освіта, 2003; Скрипченко Н.Ф., Вашуленко Веснянка. Збірник творів для самостійного читання; Сухомлинський В. Пшеничний колосок. К.: Веселка, 1985; Кутузова М.С. Тваринний світ. К.: Рад. школа, 1972; Андреев В. Кошки. М.: “Пламя”, 1989. Малюн­ки із зображенням кішки, курчат, планшети.

Хід уроку

1. Перевірка домашнього завдання.

Вдома діти читали книжки про тварин. Учитель перевіряє записи в читацьких щоденниках. Декілька учнів називають автора книжки, її назву і переказу­ють події, які запам’яталися.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

3. Актуалізація опорних знань.

- Спочатку пригадайте, що ви знаєте про кішку. Будемо працювати групами. (Учитель заздалегідь формує групи, в яких є школярі з різними навчаль­ними можливостями). У кожній групі колективно складаються повідомлення про життя кішки. Один учень з групи доповідає. Під час перевірки звер­тається увага на те, щоб не було повторень. (відповіді дітей)

- Продовжимо роботу за таблицею (3 хв). Ви вже розповіли про те, що знаєте про кішку. Тепер у таб­лиці запишемо, про що ви хотіли б знати. Відповіді на ваші запитання знайдемо в книжках і теж запише­мо в таблицю.

Учні, які швидко читають, зачитують перед кла­сом запропоновані вчителем уривки текстів. Інші учні парами радяться між собою, як коротко записа­ти відповідь у графу “Вивчу”.

4. Мотивація навчальної діяльності.

- Але багато чого в житті кішки залишається загад­ковим, її поведінка буває дуже різною, непередбачливою. Про одну з таких дивних загадок ми сьогодні дізнаємося, прочитавши оповідання А.Матвієвського “Мурка”.

5. Вивчення нового матеріалу. 1.Словникова робота. 2. Читання оповідання кращим учнем.

3. Робота парами. Всі розглядають малюнки кішки і курчати.

Учні радяться і називають, чим схожі і чим відрізня­ються тварини. Учитель поступово записує в діаграмі. 4. Д и с к у с і я : “Я так думаю”.

Учні на планшетах пишуть слова: так, ні чи не знаю. Учитель у таблиці записує кількість повідо­млень: Чи можна дозволити кішці дружити з курчам? (Так. Не знаю. Ні)

Групова робота. Утворені 3 групи учнів обміню­ються своїми думками і один з них доводить, чому вони так думають.

Приклад діалогу між двома учнями з різними думками:

• Я думаю, що кішку не можна підпускати до курчат, тому що вона хижак і може їх з’їсти.

• А ти нагодуй кішку, тоді вона не їстиме курчат.

• Кішку скільки не годуй, а хижак залишиться хижаком …

Учитель підбиває підсумки дискусій.

5. Читання тексту.

5.1. Проводиться гра “Дослідники”.

- Тепер будемо “мовниками”, досліджуватимемо слова, щоб підготуватися до правильного, виразного і свідомого читання.

1 етап. Підготовка до правильного читання.

1 варіант. Прочитати мовчки і відшукати багатоскладові слова, підготуватися до гри “Луна”.

2 варіант. Читати пошепки правильно поча­ток тексту.

За сигналом учителя всі учні беруть участь у грі “Луна”. Один учень називає багатоскладові слова, а всі інші - повторюють за ним. Потім ці слова зна­ходять у тексті: інкубаторних, попискували, сполоши­лися, нишпорити, схвильовано, спокійнісінько, оберну­лися, здивовано.

2 етап. Підготовка до свідомого читання.

1 варіант. Відшукай опорні слова, назви дій, які розкривають зміст оповідання.

2 варіант. Продовжуй читати пошепки; ду­май, про що читаєш.

Перевірка всіх завдань.

1 варіант. Зачитують слова: купили, випус­тили, бігали, сполошилася, нишпорили, куняє, сиділи, знайшли.

2 варіант. Переказують прочитану частинку тексту.

З етап. Підготовка до виразного читання.

1 варіант. Відшукай веселі та сумні слова. Подумай, якою інтонацією їх читати.

2 варіант . Відшукай слова, що сподобались, зверни увагу на розділові знаки (? !). Подумай, як чи­тати ці речення, на яке слово звернути особливу увагу.

Перевірка всіх завдань.

1 варіант. Зачитують із захопленням веселі слова: кумедно бігали, голосно попискували, куняла, сиділи, знайшли. З хвилюванням читають слова: спо­лошилася, не вистачає, нишпорили, зазирати, ніде не було, може з’їла.

2 варіант. Зачитують слова, що сподобались: купила, спокійнісінько сиділи, знайшли. З хвилюванням читають речення: Що ж це таке? Може їх кішка з’їла? Виділяють інтонацією слова: з’їла, що ж.