3. Структура і методика інтерактивного уроку рідної мови.

Структура інтерактивного уроку містить п’ять етапів:

I. Мотивація (не більше ніж 5 % часу уроку).

Метою цього етапу є сфокусувати увагу учнів на проблемі й викли­кати інтерес до обговорюваної теми. Використовуються прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту та процесу, підкреслюють парадоксальність явищ та подій.

II. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше ніж 5 % часу уроку).

Мета — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності. Формулювання результатів інтерактивного уроку має відповідати таким вимогам:

• висвітлювати результати діяльності на уроці учнів (а не вчителя);

• чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку (обсяг і рівень засвоєння знань учнів, що буде забез­печений на уроці, обсяг і рівень розвитку навичок і вмінь, розвиток емоційно-ціннісної сфери учнів);

• формулюватися так, щоб було зрозуміло, як можна оцінити такі результати, коли вони будуть досягнуті;

• бути коротким, чітким і абсолютно зрозумілим і для учнів, і для вчителя.

III. Надання необхідної інформації (10-15 % часу уроку). Мета етапу — дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання шляхом інтерактивної взаємодії, але за мінімально короткий час.

IV. Інтерактивна вправа — основна частина уроку (45-60 % часу уроку).

Передбачає застосування педагогом однієї-трьох інтерактивних вправ, що добираються залежно від очікуваних результатів. Саме вони мають забезпечити досягнення мети уроку. Порядок і регламент проведення вправи містить:

• інструктування: учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і час виконання завдань; з'ясовує, чи все зрозуміло учням (2-3 хв);

• об'єднання в групи, розподіл ролей (1-2 хв).

• виконання завдання: педагог виступає як організатор, помічник, ве­дучий дискусії, намагаючись надати учням максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв);

• презентацію результатів виконання вправи (3-15 хв);

• рефлексію результатів учнями: усвідомлення отриманих резуль­татів під час спеціального колективного обговорення або застосування інших прийомів (5-15 хв).

V. Підбиття підсумків і оцінювання результатів уроку (до 20 % часу уроку).

Функції цього етапу уроку: прояснити зміст опрацьованого; зіста­вити реальні результати з очікуваними; проаналізувати, чому відбулося так чи інакше; зробити висновки; закріпити чи відкоригувати засвоєння; намітити нові теми для обміркування; встановити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно вивчити, чого навчитися в майбутньому; скласти план подальших дій.

Інтерактивний урок української мови в 3 класі Тема: Закріплення навичок правопису власних і загальних іменників. Очікувані результати: Після цього заняття учні зможуть: - розрізняти власні і загальні назви іменників; - вживати велику букву при записуванні власних назв; - робити узагальнення і висновки; - збагатитися знаннями про видатних людей України; - пояснювати фразеологізми. Обладнання: Рідна мова 3. Ч.ІІ (авт. М.С. Вашуленко, О.І.Мельничайко 2003), картки-завдання для інтерактивних вправ, політична карта світу, портрети: Лесі Українки, Лисенка, Бетховена, Чайковського, Ніни Матвієнко, українських спортсменів. Зміст уроку І. Вступна частина (10 хв.) 1.1 Активізація опорних знань. Технологія «Мікрофон» Що ви знаєте про іменники? (бажаючі висловлюються) 1.2. Мотивація навчальної діяльності. Учитель відзначає, що учні не все сказали про іменники те, що вивчили; інформація подана не послідовно і не конкретно. 1.3. Оголошення теми і мети уроку. На сьогоднішньому уроці ми маємо закріпити навички правопису власних і загальних; дізнаємось про видатних людей України, розширимо знання про країни світу. Технологія «Мозковий штурм» На дошці записано: Загальні Власні Учні висловлюються, учитель записує відповіді, аналізують, обирають ті ідеї, які допоможуть розв’язанню поставленої проблеми (Спільна орфограма власних іменників – велика буква на початку слова). ІІ. Основна частина (20 хв.) 2.1. Вибірковий диктант. Дівчатка записують власні назви іменників, хлопчики – загальні назви. Слова для диктанту: Тернопіль, місто, ріка, Дністер, Говерла, Карпати, собака, Дружок, дівчинка, гори, Оленка, Франко, поет, країна. Взаємоперевірка у парах (хлопчик+дівчинка). 2.2. Об’єднання у групи за кольором квітки. Розподіл ролей. Інструктування учителем. 2.3. Робота у групах. 1) Всі групи читають текст вправи 31, пояснюють слово дебютант. І група: Виписати з тексту всі власні назви і підібрати до них загальні. (Гельсінкі – місто, Сергій – ім’я, Бубка – прізвище і т.д.) ІІ група: Записати імена і прізвища українських спортсменів (користуються довідковою літературою). Сергій Бубка, Андрій Шевченко, Лілія Подкопаєва і т.д. ІІІ група: Виписати назви міст і дописати ще 5 міст світу. (дозволяється користуватись картою світу). IV група: Виписати назви країн і дописати ще 5 назв країн світу (користуючись картою світу). ІІІ. Підсумкова частина (10 хв.) Самооцінка (в парах). 3.3. Підведення підсумків. Технологія «Незакінчене речення». Сьогодні на уроці я навчився … . Я знаю … . Метод «Прес» 1. Всі власні назви відповідають на питання «Хто?». 2. Спільна орфограма у всіх власних іменників – велика буква на початку слова.  Д/з. Вправа 35 (використовуючи власні назви скласти оповідання, вірш чи загадку). Творча робота.

39. Техніка "Два - чотири - всі разом" це один із варіантів кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілку­вання в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

Як організувати роботу

1. Поставте учням запитан­ня для обговорення, дискусії або аналізу гіпотетичної си­туації. Після пояснення пи­тання або фактів, наведених у ситуації, дайте їм 1-2 хвилини для продумування можли­вих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Попе­редьте, що пари обов'язково мають дійти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

3. Об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попе­редньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Як і в па­рах, прийняття спільного рішення обов'язкове.

4. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорен­ня проблеми.

31