4. Програні агенти

Останнім часом стали активно розвиватись так звані – програмні агенти, це новий напрямок в інформаційних технологіях. Програмні агенти – це модулі, здатні автономно виконувати поставлені їм завдання, їх можна вважати особистими “слугами” в комп’ютерному світі. Агент – це програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення поставленої мети. (здатність довго працювати, здатність фіксувати зміни в середовищі). У користувача не має необхідності втручатись у роботу агента, контролювати його дії або внутрішній стан. Агенти можуть взаємодіяти з іншими агентами. Вони виконують такі функції: статистичний аналіз, перевірку посилань (якщо вони не працюють) на інші Web-сторінки, пошук ресурсів по різних сторінках. Але вони потребують чималого трафіку, свистки вимоги до серверів.

Від звичайних програм вони відрізняються ступенем зворотнього зв’язку із зовнішнім світом. Прийнято виділяти види програмних агентів:

• стаціонарні агенти (функціонують лише в тій системі, де почалось їх виконання)

• інтерфейсні агенти (спрощують роботу, але обмежені в діях)

• мобільні агенти (не прив’язані до системи, де розпочалось їх виконання, переміщуються по БД і знань для пошуку інформації, здатні працювати на різних платформах та ОС.)

• інформаційні агенти (Internet – агенти, стійкі до несправностей в мережі)

• реактивні агенти

• гібридні агенти

• інтелектуальні агенти (крім пошуку можуть вести спостереження, здійснювати вимірювання, керувати, передавати і сортувати електронну пошту).

У корпоративних мережах програмні агенти можна використовувати для автоматизації процесів управління потоками даних. Програмні агенти здатні автоматично сканувати інформаційний простір Internet, формувати добірки публікацій та оглядів, автоматично наповнювати сайти профільною інформацією, аналіз маркетингових заходів, ціноутворення. Програмні агенти здатні з‘єднуватись з іншими програмними агентами, щоб з‘ясувати що їм відомо про поставлену задачу або отримати потрібні дані, знайти можливі адреси сховищ потрібних даних, тобто встановлюють між собою інтелектуальну взаємодію.

Проблеми, що постають при створенні агентів це – розробка стандартної мови спілкування, розробка методів ефективної обробки знань (класифікація та розпізнавання), розробка «живого» користувацького інтерфейсу

Основні властивості програмного агента

Для реалізації своїх функцій агент має володіти, принаймні, чотирма можливостями:

• підтримувати взаємодію з навколишнім середовищем, одержуючи від нього інформацію і реагуючи на цю інформацію своїми діями;

• проявляти власну ініціативу;

• посилати й отримувати повідомлення від інших агентів;

• діяти без утручання ззовні.

Інтелектуальні агенти здатні аналізувати інформацію, яку вони отримують від інших агентів. Вони можуть приймати рішення в умовах невизначеності ситуації. Як правило, агентів не програмують для виконання конкретної роботи, а навчають на прикладах. Агенти, які мають високий рівень інтелектуальності, здатні самостійно вчитися на власному досвіді.