- •Міністерство оборони україни національна академія оборони україни організація гуманітарного та соціального забезпечення в частині (установі), з’єднанні
- •Організація гуманітарного та соціального забезпечення у частині (установі) з’єднанні / Бабенко м.С., Мулява в.Д. Та ін.: Навчальний посібник // – к.: наоу, 2005. – 141 с.
- •Вимоги керівних документів щодо гуманітарного та соціального розвитку у Збройних Силах України в сучасних умовах
- •Концептуальні засади гуманітарного та соціального розвитку в Збройних силах України
- •Гуманітарний та соціальний розвиток Збройних Сил України: сутність, мета та принципи
- •Зміст гуманітарного і соціального розвитку та механізм реалізації його завдань
- •Виховна робота в Збройних Силах України: система, сутність, зміст.
- •Система виховної роботи, її сутність, закономірності та принципи.
- •Зміст та тенденції вдосконалення виховної роботи в Збройних Силах України.
- •Організація та здійснення морально-психологічного забезпечення бойової підготовки
- •Сутність та завдання морально-психологічного забезпечення бойової підготовки
- •2.1.2. Організація, форми та методи морально-психологічного забезпечення бойової підготовки.
- •2.1.3. Особливості організації та змісту заходів морально-психологічного забезпечення видів бойової підготовки
- •2.2. Морально-психологічне забезпечення служби військ
- •2.2.1. Організація морально-психологічного забезпечення внутрішньої служби
- •Організація морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •3.1. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •3.1.1. Система зміцнення військової дисципліни і правопорядку в частині, з’єднанні.
- •3.1.2. Організація проблемно-цільової роботи щодо зміцнення військової дисципліни та виховної профілактики правопорушень.
- •3.1.3. Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни.
- •3.2. Діагностика морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частин (з’єднань)
- •3.2.1. Сутність та підходи до оцінки поняття морально-психологічного стану особового складу військ (сил)
- •3.2.2. Методики оцінки морально-психологічного стану особового складу підрозділів, частин та з’єднань
- •Шкала оцінки морально - психологічного стану (в балах)
- •3.2.3. Методика оцінки ефективності морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил)
- •3.3. Діяльність заступника командира з гуманітарних питань щодо організації індивідуальної роботи з особовим складом
- •3.3.1. Психолого-педагогічні аспекти та особливості індивідуальної роботи з особовим складом
- •3.3.3. Організація та форми індивідуальної роботи
- •4.1. Перелік керівних документів Закони України
- •Укази Президента України
- •Постанови кабінету Міністрів України
- •Накази та Директиви Міністра оборони України
- •Основний зміст керівних документів з проблем гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України
- •Додатки
- •Характеристики:
- •Iнструкцiя
- •(Анонiмний)
- •Додаток 7
- •Для опитування офіцерського складу Збройних Сил України
- •На закінчення, будь ласка, вкажіть деякі дані
Шкала оцінки морально - психологічного стану (в балах)
Категорії військовослужбовців |
Шкала оцінки морально-психологічного стану |
|||
Не стабільний |
Стабільний |
|||
|
Низький
|
В цілому нестабільний
|
В цілому стабільний |
Високий |
Офіцери, прапорщики (мічмани) та військовослужбовці, що проходять службу за контрактом |
Менше 31 |
Від 31 до 50 |
Від 50-до 74 |
Більше 74 |
Курсанти, військовослужбовці строкової служби
|
Менше 30 |
Від 30 – до 49 |
Від 49-до 70 |
Більше 70 |
Характеристика оцінок морально-психологічного стану військовослужбовців:
“Стабільний”. “Високий» - якщо особовий склад підтримує державну політику в області оборони, виконує вимоги Статутів ЗС України, наказів і директив керівних органів Збройних Сил України, цілком готовий до виконання задач повсякденної діяльності військ (бойової і мобілізаційної готовності), бойового чергування (бойової служби) і бойової підготовки. При цьому величина рівня морально-психологічного стану офіцерів, прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом за підсумками анкетного опитування повинна бути не нижче 74 балів, а курсантів та військовослужбовців, що проходять службу по призову - не нижче 70 балів.
“В цілому стабільний” – якщо особовий склад в основному підтримує державну політику в області оборони, в цілому підготовлений до виконання задач повсякденної діяльності військ (бойової і мобілізаційної готовності), бойового чергування (бойової служби) і бойової підготовки. Разом з тим, серед особового складу є негативні настрої, окремі військовослужбовці висловлюють сумніви в можливості виконання поставлених задач і незадоволені різноманітними сторонами своєї життєдіяльності. При цьому величина рівня морально-психологічного стану офіцерів, прапорщиків (мічманів) та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом за підсумками анкетного опитування, повинна бути не нижче 50 балів, а курсантів та військовослужбовців, що проходять службу по призову - не нижче 49 балів.
“Нестабільний”. “В цілому нестабільний” - якщо частина особового складу не підтримує державну політику в області оборони або висловлює сумніви в її правильності, обмежено підготовлена до виконання задач повсякденної діяльності військ (бойової і мобілізаційної готовності), бойового чергування (бойової служби) і бойової підготовки. Частина військовослужбовців має негативні настрої, висловлює сумніви в можливості виконання поставлених задач і незадоволені різноманітними сторонами своєї життєдіяльності. При цьому величина рівня морально-психологічного стану офіцерів і прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом за підсумками анкетного опитування, повинна бути не нижче 31 балу, а курсантів та військовослужбовців, що проходять службу по призову - не нижче 30 балів.
“Низький” - якщо не виконані вимоги на оцінку “нестабільний”, при цьому більша частина військовослужбовців не підтримує державну політику в області оборони, в цілому незадоволена різноманітними сторонами своєї життєдіяльності і відкрито висловлює думку про неможливість виконання поставлених задач.
6. Для додаткової характеристики морально-психологічного стану військовослужбовців, отримані цифрові значення рівнів стійкості і керованості морально-психологічного стану порівняти з відповідними шкалами (Див. таблиця 7,8) і дати оцінку морально-психологічного стану кожної категорії військовослужбовців по параметрам стійкості (стійкий, в цілому стійкий, обмежено стійкий, не стійкий) і керованості (керований, в цілому керований, обмежено керований, слабко керований)
Таблиця 7.
Шкала оцінки стійкості морально – психологічного
cтану (в балах)
Категорії військовослужбовців |
Шкала оцінки стійкості морально-психологічного стану |
|||
Не стійкий |
Обмежено стійкий |
В цілому стійкий |
Стійкий |
|
Офіцери, прапорщики (мічмани) та військовослужбовці за контрактом |
Менше 31 |
Від 31 - до 53 |
Від 53 – до 75 |
Більше 75 |
Курсанти та військовослужбовці строкової служби |
Менше 31 |
Від 31 до 49 |
Від 49 – до 71 |
Більше 71 |
Таблиця 8.
Шкала оцінки керованості морально-психологічного стану (в балах)
Категорії військовослужбовців |
Шкала оцінки керованості морально-психологічного стану |
|||
Слабо керований |
Обмежено керований |
В цілому керований |
Керований |
|
Офіцери, прапорщики(мічмани) та військовослужбовці за контрактом |
Менше 31 |
Від 31 - до 52 |
Від 52-до 74 |
Більше 74 |
Курсанти та військовослужбовці за призовом |
Менше 30 |
Від 30 - до 49 |
Від 49-до 68 |
Більше 68 |
В залежності від оцінки параметрів стійкості і керованості морально-психологічного стану, а також конкретних показників, що мають низький рівень, розробляється комплекс заходів організаційного і виховного впливу, направлених на підвищення рівня морально-психологічного стану особового складу.
Оцінка морально-психологічного стану частини. Загальна оцінка морально - психологічного стану частини (“стабільний” або “нестабільний”) виводиться з чотирьох оцінок морально-психологічного стану: оцінки морально-психологічного стану офіцерів, прапорщиків(мічманів) і військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, курсантів та військовослужбовців строкової служби.
Оцінка морально-психологічного стану “стабільний” виставляється при “високому”, “в цілому стабільному” або “нестабільному” морально-психологічного стану всіх категорій військовослужбовців;
Морально-психологічний стан “стабільний” - якщо, особовий склад підтримує державну політику в області оборони, прагне до вдосконалення військової майстерності, задоволений рішенням соціально-побутових проблем і обстановкою в військовому колективі, морально і психологічно готовий до виконання задач повсякденної діяльності військ (бойової і мобілізаційної готовності), бойового чергування (бойової служби) і бойової підготовки.
Оцінка морально-психологічного стану “нестабільний” виставляється при “низькому” морально-психологічному стані хоча б однієї з категорій військовослужбовців.
Загальна оцінка морально-психологічного стану структури, що оцінюється, виставляється в двох бланках оцінки морально-психологічного стану (Див. додаток 5,6). Бланки підписуються тією особою, яка безпосередньо здійснювала оцінку та затверджуються командиром підрозділу (частини).
Отже, велика кількість підходів до оцінки МПС особового складу свідчить про приділення йому значної уваги з боку командування Збройних Сил України, розуміння його значення в системі підтримання високого рівня боєздатності частин та підрозділів. Знання та врахування всіх чинників від яких залежить рівень сформованості МПС особового складу відіграє дуже важливе значення при оцінці його реального стану, оскільки упущення якого-небудь з них може спричинити помилковий висновок про реальний МПС і вплинути на ефективність МПЗ та якість виконання особовим складом поставленого бойового завдання.
Таким чином, в результаті здійсненого комплексного аналізу поглядів та підходів щодо оцінки МПС особового складу можна зробити наступний висновок:
1. В умовах соціальних та економічних перетворень, які відбуваються в суспільстві та Збройних Силах України, серед основних напрямків розвитку теорії та практики застосування військ МПС займає одне із ключових місць.
2. МПС особового складу розглядається, як цілісна, інтегральна сукупність мотиваційно-ціннісних, військово-професійних та психологічних компонентів потреб, інтересів і почуттів, які переважають i домінують у свідомості військовослужбовців.
3. МПС визначає практичне ставлення військовослужбовців до факторів i явищ реальної обстановки і є однією із найважливіших складових частин боєздатності, яка визначає потенційну здатність особового складу до виконання того чи іншого завдання в конкретно визначений проміжок часу. На основі оцінки МПС особового складу командування з'єднання зможе вірно визначити його готовність та здатність виконати те чи інше завдання, а значить найбільш ефективно використати його в у відповідних умовах.
4. Об’єктивна оцінка МПС особового складу дасть можливість командуванню прийняти виважене рішення щодо здійснення своєчасних організаційних заходів з метою підвищення боєздатності кожного військовослужбовця, підтримання морально-психологічної готовності особового складу на рівні необхідному для якісного виконання поставленого завдання.
