3.2.3. Методика оцінки ефективності морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил)

Не зважаючи на достатньо велику кількість публікацій (книг, навчально-методичної літератури, наукових праць, брошур, журнальних та газетних статей) у яких розглядаються питання щодо оцінки ефективності морально-психологічного забезпечення застосування (МПЗ) військ (сил), не можна стверджувати, що ця проблема є всебічно розробленою.

Аналіз свідчить, що у наявних працях розглядаються лише окремі аспекти ефективності МПЗ, а саме: питання організації та управління МПЗ, розкриваються погляди та підходи стосовно визначення критерія й показників оцінки ефективності організації МПЗ, а також ті чи інші питання ефективності окремих організаційних складових МПЗ застосування військ (сил) і т. ін.

Саме тому розроблення методики оцінки ефективності організації МПЗ є важливим елементом у системі застосування військ. Цей елемент передбачає перевірку вірності вибору комплексу тих чи інших заходів МПЗ на основі даних про морально-психологічну готовність особового складу до виконання поставленого бойового завдання. Відповідно з цим, а також вимогами керівних документів щодо організації МПЗ застосування військ (сил), підвищити ефективність МПЗ – значить, перш за все, спрямувати основні зусилля командирів (начальників), офіцерів органів з гуманітарних питань, на формування та підтримання морально-психологічного стану (МПС) особового складу на рівні, необхідному для успішного виконання поставленого бойового завдання.

Загалом, методика оцінки ефективності організації МПЗ повинна бути комплексною, що вимагає врахування різного роду факторів і тим самим дозволить визначити практичну користь від впровадження тієї чи іншої системи заходів МПЗ.

Тлумачення поняття “ефективність” залежить від показника, який покладено в його основу. У зв’язку із визначенням МПС як показника ефективності організації МПЗ, а також необхідністю розробки методики оцінки ефективності організації МПЗ застосування військ (сил) змушує автора звернутись до методів кваліметрії (кваліметрія – наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику розробки аналітичних способів відбиття явищ і процесів та їх законів). Досягнення кваліметрії дозволяють аналітично відобразити будь-яке явище чи процес (у нашому випадку ефективність організації МПЗ методом виміру МПС особового складу), за допомогою аналітичного (математичного) виразу виміряти якість цього явища, тому що на сучасному розвитку пізнання, ще не існує іншого виду виразу, який дозволяє більш об’єктивно визначити явище, яке нами досліджується, і оцінити його. Для цього необхідно від описового виразу ефективності перейти до аналітичного, за допомогою кількісного показника відобразити ефективність організації МПЗ застосування військ (сил).

Виходячи з того, що МПЗ, як вид всебічного забезпечення застосування військ (сил) пов’язаний з МПС особового складу, тобто духовною сферою діяльності військовослужбовців, то застосування наявного у воєнній науці математичного апарату щодо виміру боєздатності підрозділів та частин буде невиправдано, оскільки він непристосований для виміру духовних процесів. Тому, автор пропонує взяти за основу психолого-педагогічне тлумачення поняття ефективності, коли під результатом ефективності організації МПЗ можна розуміти рівень сформованості певних морально-бойових якостей особистості.

Дотримуючись даного напрямку, психолого-педагогічних технологій під ефективністю організації МПЗ щодо підготовки особового складу до бою слід розуміти “ефект” певної психолого-педагогічної дії командирів (начальників), офіцерів структур з гуманітарних питань, тобто абсолютні досягнуті результати. Представники цього підходу Є.В. Саричев та А.М. Зельницький стверджують, що на практиці важливо знати, якого рівня морально-психологічної готовності вирішувати поставлене завдання ми досягли.

Серед наукових робіт, в основі яких лежить концепція “ефекту” цікавою є робота А.П. Волкова, в якій останній під ефективністю організації МПЗ (в нашому випадку) пропонує розуміти рівень підготовки військовослужбовців до майбутніх бойових дій. За аналогією оцінка ефективності організації МПЗ у даному випадку визначається шляхом вимірювання абсолютного рівня сформованості моральних, психологічних, фізичних, та військово-професійних якостей військовослужбовців. Дійсно, чим вищий рівень сформованості даних якостей у військовослужбовців, тим краще було організовано МПЗ, а значить більша його ефективність. Але наскільки більша ефективність МПЗ, наскільки вона відповідає вимогам реального бою визначити на основі даного підходу неможливо, тому що він носить лише загально-теоретичний характер. У ній не враховується в якій мірі сформовано МПС військовослужбовців, як результат ефективності організації МПЗ. Загалом таку міру прийнято називати результативністю. Як робочий інструмент вона може бути використана лише в тому випадку, коли буде встановлено критерій сформованості даних якостей та їх вплив на МПС особового складу.

Філософське обґрунтування результативної концепції розкрив М.М. Андрущенко він стверджує, що практика використання поняття “ефективність” показує, що ефективність виступає лише відповідною мірою можливостей, але не виражає мету та реалізує її.

Г.Г. Журавльов, конкретизуючи думку А.П. Волкова та М.М. Андрущенко, пропонує визначати ефективність МПЗ, через співвідношення реально досягнутого результату до запланованого. Це співвідношення можна виразити у вигляді:

(1)

де: – реально досягнутий результат заходів МПЗ, – запланований результат (цільове значення), по якому дослідник хоче виміряти ефективність організації МПЗ [253]. Чим ближче отриманий результат до одиниці, тим вище ефективність.

Аналіз підходу, який виражено у формулі (1) показує певну його недосконалість, а саме, даний підхід носить лише загальний характер, що обумовлює неможливість застосування його на практиці, оскільки Г.Г. Журавльов не визначає, який показник є базовим при визначенні ефективності організації МПЗ. У зв’язку з цим, автор статті виходячи із мети МПЗ застосування військ (сил), а також на основі аналізу співвідношення запропонованого Г.Г. Журавльовим пропонує в ході визначення ефективності організації МПЗ за основу взяти рівень сформованості МПС особового складу [ ]. Разом з цим, приймаючи до уваги те, що МПС особового складу завжди знаходиться на певному рівні його сформованості, пропонує дещо вдосконалити вищенаведену формулу за рахунок урахування в ній початкового рівня МПС – . Відтак, математичний вираз ефективності організації МПЗ набуває наступного вигляду:

(2)

де: – реально досягнутий рівень сформованості МПС особового складу, – максимально можливий рівень сформованості МПС особового складу (потенційне значення).

Аналогічного підходу дотримується В.Б. Толубко, розкриваючи підходи щодо оцінки ефективності ведення інформаційної боротьби.

Як бачимо з формул (1 та 2), ефективність МПЗ застосування військ (сил) згідно з результативною концепцією, набуде максимального значення тоді, коли . Дана математична модель реалізує один з кваліметричних підходів, сутність якого полягає у співставленні об’єкта оцінки з еталоном [249].

Ю.І. Дерюгін зазначає, що ефективність організації МПЗ сприяє зміцненню боєздатності, формуванню високих моральних, психологічних, фізичних і військово-професійних якостей, необхідних для виконання поставленого бойового завдання, свого військового обов’язку.

Отже, визначення ефективності згідно з результативною концепцією дає деякі переваги оцінки ефективності організації МПЗ порівняно з визначенням сутності даного феномену по концепції “ефекту”. Так, вимірюючи ефективність організації МПЗ за формулою (2), ми зможемо визначити сутність близькості отриманих результатів порівняно з тими, яких ми очікували. Разом з цим, даний підхід дає змогу порівнювати досягнуті результати, як по відношенню до конкретного військовослужбовця, військового колективу, так і робити певні висновки щодо ефективності функціонування загальної системи МПЗ, його організації, тобто в якій мірі ми досягли поставленої мети.

Загалом, при оцінці ефективності організації МПЗ за допомогою результативної концепції, взявши за показник – рівень сформованості МПС особового складу ми передбачаємо максимально цілісний, системний підхід до об’єкта МПЗ, із врахуванням максимально можливо числа плюсів і мінусів, тобто факторів впливу бойової обстановки на особистість (військовослужбовців), що дозволяє досягти максимального “виграшу” при мінімальному “програші”.

Тому під ефективністю МПЗ пропонується розуміти співвідношення реально досягнутого рівня МПС особового складу до потенційного з врахуванням початкового рівня його сформованості.

Враховуючи те, що МПС є величиною багатофакторною та різносторонньою за своїми проявами, для вирішення завдання – оцінки ефективності організації МПЗ, необхідно застосовувати системний і комплексний підхід оцінки рівня його сформованості.

Загалом, ефективність організації МПЗ застосування військ (сил) буде оцінена вірно лише в тому випадку, коли її результати будуть розглядатися у розвитку, в переході від одного якісного стану об’єкта до іншого.

У зв’язку з цим, пропонується наступний механізм оцінки ефективності організації МПЗ застосування військ (сил):

1. Оцінка початкового рівня сформованості МПС особового складу із застосуванням однієї із згаданих методик.

2. Аналіз та узагальнення отриманих результатів, планування та проведення комплексу заходів МПЗ щодо нейтралізації негативного впливу факторів бойової обстановки на МПС особового складу.

3. Оцінка реально досягнутого результату , рівня сформованості МПС завдяки проведеним заходам МПЗ (застосовуючи знову ж таки одну й ту ж саму із вибраних методик оцінки МПС особового складу).

4. Визначення загального результату ефективності організації МПЗ на основі застосування формули (2) (співвідношення реально досягнутого рівня МПС особового складу до потенційного (Рп) з врахуванням початкового рівня сформованості МПС ).

Дотримуючись загальної логіки оцінки МПС, з метою недопущення навмисного завишення результату – ефективності організації МПЗ, контентуальний показник МПС (Рп) у формулі (2) пропонується завжди розглядати як “потенційно можливий рівень сформованості МПС“ відповідно до тієї методики, яку взято за основу.

Взявши до уваги те, що ефективність організації МПЗ набере максимального значення тоді, коли , автор пропонує здійснювати вимірювання реально досягнутого результату ефективності організації МПЗ в межах , тому що фактично досягнутий рівень МПС особового складу не може перевищувати морально-психологічного потенціалу особового складу.

У процесі оцінки ефективності організації МПЗ застосування військ (сил) необхідно враховувати всі умови та фактори, які впливають на особистість в ході підготовки та ведення бойових дій. Тому, командирам (начальникам), офіцерам з гуманітарних питань необхідно володіти достатньо великим досвідом практичної роботи з особовим складом, бути теоретично озброєним не лише в області суспільних наук, але й компетентним у питаннях застосування військ.

І нарешті, якщо в системі координат на осі Y розмістити кількісні показники ефективності МПЗ, а на осі Х інтервали часу, то можна графічно визначити тенденцію підвищення чи зниження ефективності організації МПЗ на різних етапах підготовки та ведення бойових дій.

Таким чином, запропонований підхід щодо оцінки ефективності МПЗ дозволяє стверджувати, що:

1. МПС особового складу бригади є осередком організації МПЗ оборонного бою бригади і займає центральне місце в ході оцінки його ефективності.

2. Під ефективністю організації МПЗ розуміється – співвідношення реально досягнутого рівня МПС особового складу, як основного показника мети МПЗ застосування військ (сил) до потенційного з врахуванням початкового рівня його сформованості. Разом з тим, це абсолютна величина, яка показує, на скільки більший рівень сформованості морально-психологічних, військово-професійних, фізичних і т. ін. якостей (МПС) особистості по відношенню до початкового рівня.

3. Для практики організації МПЗ застосування військ (сил) важливого значення набуває оволодіння всіма посадовими особами з’єднання методикою оцінки ефективності організації МПЗ, що дозволить більш об’єктивно оцінити успіхи та недоліки МПЗ, вірно поєднувати заходи відповідно до його організаційних складових (інформаційно-пропагандистського та психологічного забезпечення, воєнно-соціальної та культурно-виховної роботи. інформаційно-психологічної протидії), більш чіткіше організувати взаємодію в інтересах організації МПЗ бойових дій із офіцерами штабу, відповідними заступниками командира та начальниками служб, командирами частин (підрозділів) і їх заступниками з гуманітарних питань і т. ін.

4. Загалом оцінка ефективності МПЗ не самоціль, а важлива умова якісної організації МПЗ застосування військ (сил), підвищення рівня сформованості МПС особового складу, як показника ефективності організації МПЗ та прогнозованого рівня боєздатності особового складу.