- •Основні поняття
- •Оптимізація при обмеженнях (лінійна)
- •Одновимірна оптимізація без обмежень
- •Методи мінімізації функції багатьох змінних
- •Прямі методи
- •Алгоритм Хука і Дживса
- •Симплексний метод Нелдера-Міда або пошук багатогранником, що деформується
- •Методи першого порядку
- •Алгоритм найшвидшого спуску
- •1Определения
- •2 Пример
- •3Геометрическая интерпретация
- •4Построение
- •Апроксимація методом найменших квадратів
- •Метод найменших квадратів для узагальненого полінома
- •Модуль №2
- •Формули центральної різниці
- •Аналіз похибок і вибір оптимального кроку
- •Формули центральної різниці для похідних вищого порядку
- •Складені формули трапецій
- •Рекурентні формули й інтегрування за Ромбергом
- •Рекурентна формула Буля
- •Квадратурна формула Гауса
- •Розглянемо рівняння
- •Методи розв’язку
- •Числові методи
- •Метод Ейлера
- •Неявні методи
- •Розв’язання систем звичайних диференціальних рівнянь
- •Метод пристрілки
- •Різницевий метод
- •Розв'язання диференційних рівнянь у часткових похідних на підставі формули д'Аламбера
Розв'язання диференційних рівнянь у часткових похідних на підставі формули д'Аламбера
У загальному випадку стаціонарного процесу одновимірне рівняння хвилі можна записати так
,
(13.109)
де
- швидкість поширення хвилі;
Якщо
початкова умова задана
,
то ,
(13.110)
де
Рівняння (13.109) з початковими умовами (13.110) розв'яжемо за декілька кроків.
Крок
перший. Замінимо
координати
новими канонічними координатами
,
тобто просторово-часовими координатами.
У результаті отримуємо
(13.111)
Використовуючи формули перетворення координат, одержуємо
(13.112)
Підставивши (13.112) у (13.109), отримуємо рівняння
(13.113)
Крок
другий. Отримане рівняння
розв'язуємо двома послідовними
інтегруваннями - за змінною
та змінною
,
тобто
,
(13.114)
де
- будь-яка функція від
.
Інтегрування (13.114) за приводить до розв'язку
(13.115)
де
-
перетворена функція
будь-яка функція.
Звідси загальний розв'язок рівняння (13.113) запишемо у вигляді
(13.116)
де
- будь-які функції від своїх
аргументів.
Крок третій. Для знаходження загального розв'язку рівняння (13.123) підставимо (13.111) в (13.116), в результаті отримаємо
(13.117)
Загальний розв'язок хвильового рівняння (13.117) з фізичного погляду відповідає сумі двох біжучих хвиль будь-якої форми, які рухаються в протилежних напрямках зі швидкістю .
Крок четвертий. Так само, як і під час розв'язання звичайних диференційних рівнянь, знайшовши загальний розв'язок, підставляємо його в початкові умови, для того щоб знайти конкретні значення сталих інтегрування.
Розв'язання диференційних рівнянь у часткових похідних числовими методами
Розв'язуючи диференційні рівняння у часткових похідних числовими методами, часткові похідні замінюють їх скінченно-різницевими апроксимаціями, тобто рівняння в часткових похідних зводяться до системи алгебричних рівнянь. Розв'язання алгебричної системи рівнянь ітераційними методами дає змогу отримати наближений розв'язок диференційних рівнянь у часткових похідних.
Для
виведення формул методу скінченних
різниць скористаємося розкладанням у
ряд Тейлора функції
,
тобто
(13.151)
Якщо усікти цей ряд у лінійній частині
,
(13.152)
знайдемо значення похідної
.
(13.153)
Права частина формули (13.153) називається правою різницевою похідною, яка апроксимує першу похідну в точці .
Якщо у
формулі (13.152)
замінити
на
,
отримаємо ліву різницеву похідну
,
(13.154)
або
.
(13.155)
Віднявши від (13.154) (13.152), одержимо центральну різницеву похідну
(13.156)
Аналогічно можна отримати центральну різницеву похідну для апроксимації другої похідної, відсікаючи за другою похідною ряд Тейлора (13.151), тобто
(13.157)
Поняття скінченно-різницевої апроксимації можна поширити і на часткові похідні. Для цього розкладемо в ряд Тейлора функцію двох змінних
(13.158)
З формул (13.158) отримуємо формули для апроксимації часткових похідних
;
(13.159)
(13.
160)
;
(13.161)
(13.162)
де
- крок за віссю
,
- крок за віссю
.
У наведених формулах (13.159) - (13.162) апроксимувати часткові похідні можна також центральними та лівими різницевими похідними.
Розглянемо для прикладу розв'язання задачі Діріхле методом скінченних різниць, тобто
(13.163)
за 0 < х < 1; 0 < у < 1.
Граничні
умови
на верхній та бічній сторонах квадрата
і
,
якщо
Побудуємо
на площині
сітку (рис. 13.5) і введемо
такі позначення
(13.164)
Для розв'язання задачі Діріхле використовуються центральні різницеві похідні.
Основна ідея розв'язання задачі Діріхле грунтується на заміні часткових похідних у рівнянні Лапласа, тобто
,
(13.165)
їх скінченно-різницевими апроксимаціями. У результаті отримуємо таке різницеве рівняння Лапласа
(13.166)
Якщо
,
різницеве рівняння Лапласа (13.166)
запишеться так
(13.167)
З
рівняння (13.166)
знаходимо
,
тобто
(13.168)
Необхідно відзначити, що всі значення беруться для внутрішніх вузлів. Згідно з (13.168) апроксимується середнім значенням розв'язання за чотирма сусідніми точками.
За
попереднього підходу розв'язок отримуємо
одночасно в усіх внутрішніх вузлах.
Різницеві методи можна також використовувати
і для задач, які залежать від часу.
Основна ідея полягає у тому, що за відомим
розв'язком у початковий момент часу
можна за схемою поточного рахунку знайти
розв'язок для
Замінюючи часткові похідні за часом і
за просторовою змінною скінченно-різницевими
похідними, можна отримати явні вирази
для
через значення функції
в попередній момент часу. Такий процес
називається явною схемою поточного
рахунку.
Для
розв'язання числовими методами
диференційних рівнянь у часткових
похідних можна також використовувати
неявні різницеві схеми. Як і раніше,
часткові похідні замінюються
скінченно-різницевими апроксимаціями,
а
не виражаються у явному вигляді через
попередні значення. Тут необхідно для
знаходження
розв'язати
систему рівнянь, тобто на кожному
часовому кроці необхідно розв'язувати
систему рівнянь.
Для забезпечення числової стійкості явної схеми розв'язання диференційних рівнянь у часткових похідних повинна виконуватися умова
(13.169)
де
-
крок просторової змінної;
крок зміни за часом.
