- •Поняття кривої в диференціальній геометрії
- •Вектор-функція кривої. Регулярні криві
- •Різні аналітичні методи задання регулярної кривої
- •Дотична регулярної кривої
- •Доведення
- •Наслідок
- •Рівняння дотичної регулярної кривої
- •Стична площина регулярної кривої
- •Нормаль та нормальна площина
- •Рівняння нормальної площини та нормалі
- •Рівняння стичної площини
- •Довжина дуги кривої
- •Формули для обчислення довжини дуги кривої
- •Довжина дуги, як параметр. Елементи тригранника Френе
- •Елементи тригранника Френе
- •Кривина кривої
- •Формули для обчислення кривини
- •Довжина шляху по кривій, як натуральний параметр
- •Скрут кривої (Кручение кривой)
- •Формули для обчислення скруту
- •Формули Френе. Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малому околі її точки
- •Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малих околах її точки
- •Натуральне рівняння кривої
- •Випадок плоскої кривої
- •Дотикання кривих. Степінь дотикання кривих
- •Критерії степені дотику плоских кривих
- •Стичне коло. Еволюта і евольвента плоскої кривої
- •Література
Різні аналітичні методи задання регулярної кривої
Нехай
-деякий
інтервал,
,
- деяка крива, що задана на інтервалі
,
носій якої міститься в точеному
евклідовому просторі
.
Введемо в цьому просторі декартову
систему координат з базисом
,…,
і
координатами
.
Тоді з кривою
однозначно пов’язана
її вектор-функція
.
Розкладаючи цю вектор-функцію за базисом
по координатним функціям, отримаємо:
систему рівнянь, що називається параметричним рівнянням .
Регулярність цієї кривої задається формулою:
(2)
Таким чином, умова регулярності n-го порядку задається диференціюванням функції з рівняння (1) до n-го порядку, а також з використанням умови (2).
Далі
будемо розглядати криві у просторі
.
Якщо крива задана у просторі
,
то таку криву називаємо плоскою. У цьому
випадку рівняння (1) запишеться у вигляді:
(1’)
А умова регулярності запишеться у в
(
)
Для випадку плоскої кривої:
(1’’)
(
)
Відмітимо,
що рівняння
(
)
і (
)
не є єдинним засобом задання кривої .
Наприклад,
коло у просторі можна задавати як
розв’язок
системи рівнянь:
Але відмітимо, що така система не завжди задає криву у просторі, і більш того може мати пустий розв’язок.
Наприклад, такою є система:
Але має місце наступна теорема.
Теорема:
Нехай
у просторі
задана
система рівнянь:
(3)
Припустимо,
що координати
відповідають деякій декартовій системі
координат у просторі
.
Крім того, у т.
(
)
виконується
співвідношення:
(4)
де
-
частинні похідні функції
за змінними
у т.
(
).
Тоді у деякому околі т.
система (3) задає регулярну криву.
Доведення
За
умовою (4) деякий визначник з матриці
(4) не дорівнює нулю. Припустимо, що цей
визначник розташований у верхньому
лівому куті. Тоді, за теоремою про задання
неявної функції системою функціональних
рівнянь, у деякому околі т.
змінні
однозначно визначаються через змінну
:
Позначимо
=
.
Отримаємо параметричне рівняння
регулярної кривої:
Оскільки
=
1
,
то ця крива регулярна.
Теорему доведено.
У
випадку плоскої кривої ця крива може
задаватися неявною функцією
)=0.
(5)
При цьому має місце наступна теорема.
Теорема
Припустимо,
що змінні
відповідають деякій ДСК на площині, при
чому в деякій т.
(
має місце співвідношення:
(6)
Тоді,
у деякому околі т.
рівняння (5) задає регулярну криву, тобто
точки, координати
яких задовольняють рівняння (5), утворюють
на площині регулярну криву.
Доведення
Згідно
з умовою (6) хоча б одна частинна похідна
функції
)
не дорівнює нулю в т.
.
Припустимо, що
.
Тоді, згідно теореми про неявну функцію
в деякому околі т.
,
змінна
однозначно визначається змінною
.
Покладаючи
=
отримаємо
параметричне рівняння регулярної
кривої:
Оскільки
=
1
,
то ця крива регулярна.
Теорему доведено.
Розглянемо деякі випадки не регулярних точок.
Припустимо,
що крива задана параметричним рівнянням:
Тоді
точка
=0
є нерегулярною, оскільки частинні
похідні по
дорівнюють нулю в цій точці.
Така точка називається точкою повернення I-го роду.
Крім того, нерегулярною в т. =0 є крива, що задається параметричним рівнянням:
Така точка називається точкою повернення II-го роду.
