- •Поняття кривої в диференціальній геометрії
- •Вектор-функція кривої. Регулярні криві
- •Різні аналітичні методи задання регулярної кривої
- •Дотична регулярної кривої
- •Доведення
- •Наслідок
- •Рівняння дотичної регулярної кривої
- •Стична площина регулярної кривої
- •Нормаль та нормальна площина
- •Рівняння нормальної площини та нормалі
- •Рівняння стичної площини
- •Довжина дуги кривої
- •Формули для обчислення довжини дуги кривої
- •Довжина дуги, як параметр. Елементи тригранника Френе
- •Елементи тригранника Френе
- •Кривина кривої
- •Формули для обчислення кривини
- •Довжина шляху по кривій, як натуральний параметр
- •Скрут кривої (Кручение кривой)
- •Формули для обчислення скруту
- •Формули Френе. Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малому околі її точки
- •Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малих околах її точки
- •Натуральне рівняння кривої
- •Випадок плоскої кривої
- •Дотикання кривих. Степінь дотикання кривих
- •Критерії степені дотику плоских кривих
- •Стичне коло. Еволюта і евольвента плоскої кривої
- •Література
Формули для обчислення скруту
1.Припустимо,
що крива віднесена до натурального
параметру
вектор
– функція має координати:
= (
).
Тоді,
згідно формули (6)
= -
.
2.Припустимо,
що крива віднесена до довільного
параметру
,
її вектор – функція має координати
= (
).
Тоді, згідно формули (6)
.
Формули Френе. Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малому околі її точки
З
малюнку бачимо, що
=
- за означенням векторного добутку,
тоді
=
+
= {за
формулою диференціювання, за формулами
Френе}
=
+
= {за
3 формулою Френе
= -
=
}
= -
.
Таким чином, отримали рівність:
= -
-
- друга формула Френе.
Взагалі ми отримали 3 формули Френе:
Формули
Френе виражають похідні вектор – функцій
,
і
як лінійні комбінації цих же самих
функцій. Використовуючи метод математичної
індукції, тобто послідовно застосовуючи
формули Френе, можна показати, що похідні
будь – якого степеня
вектор – функцій
,
і
виражаються як лінійні комбінації цих
же самих функцій.
Застосування формул Френе для вивчення кривої в досить малих околах її точки
Нехай
- регулярна крива, що віднесена до
натурального параметру
,
що відповідає значенню параметру
.
Введемо в т. М локальну декартову систему
координат з базисом Френе і центром в
т. М. вектор – функцію кривої будемо
розглядати в цьому базисі.
Розкладемо цю функцію в ряд Тейлора в деякому околі точки М:
(S)
+
(S)
+ … (2)
,
так як М(
)
початок координат.
Застосовуючи формули (1), маємо:
(S)
=
,
(S)
=
=
-
(S)
-
.
Підставляючи
отримані 3 вирази в формулу (2) і приводячи
подібні при
,
,
маємо:
(-
)
(3)
Подальші
доданки в дужках з’являються
в результаті підстановки в формулу (2)
виразів похідних вектор – функції
ступеня
більше, ніж три, через вектор – функції
,
,
за допомогою формул Френе. Оскільки
,
- базисні вектори локальної декартової
системи координат, то вирази в дужках
формули (3) є координатами точок кривої
,
звідки маємо рівняння кривої:
=
(4)
Відкидаючи
у рівностях (4) доданки більшої степені
малості відносно
,
отримаємо рівняння іншої кривої
:
,
коли
(5)
:
Розглянемо
проекції (
):
Стична площина
Нормальна площина
Спрямна площина
Натуральне рівняння кривої
Теорема (натуральне рівняння кривої)
Нехай
- неперервно – диференційовані числові
функції, що задані на інтервалі
,
при чому
з
точністю до положення в просторі, крива,
для якої
- кривина, а
- скрут.
Доведення
Розглянемо систему лінійних диференціальних рівнянь відносно 3 – х вимірних вектор – функцій:
(1)
і
введемо в простір праву трійку одиничних
взаємно ортогональних векторів
,
які будемо розглядати, як початкову
умову системи (1),
при
,
тоді з теорії лінійних диференціальних
рівнянь відомо, що існує єдинний розв’язок
системи (1)
,
і
.
(2)
Покажемо,
що отримані вектор – функції
,
і
є взаємно ортогональними одиничними
векторами, що утворюють праву трійку,
тобто:
(3)
(4) ( , , ) = 1.
Оскільки , і - розв’язок системи (1), то для них виконуються формули Френе:
(5)
Про
диференціюємо ліві частини рівностей
(3), використовуючи при цьому формули
Френе (5):
Цю систему з 6 рівнянь позначимо через (6).
(6)
будемо розглядати як систему диференціальних
рівнянь, для якої невідомими є скалярні
добутки з лівих частин рівності (3).
Скалярні добутки, знайдених нами вектор
– функцій
,
і
(з
системи (1)), задовольняють системі (6),
оскільки система (6) отримана за допомогою
формул Френе, а для знайдених вектор –
функцій
,
і
ці формули виконуються. Але системі (6)
також задовольняють і значення скалярних
добутків з (3), що перевіряються
безпосередньо підстановкою цих значень
(0; 1) у системі (6).
При
,
ці розв’язки співпадають, бо
- одиничні взаємно ортогональні вектори,
що утворюють праву трійку (див. початкову
умову (2)). А оскільки лінійна система
диференціальних рівнянь при заданій
початковій умові має лише єдиний
розв’язок, то ці розв’язки співпадають,
тобто рівності (3) виконуються для
.
Таким чином,
,
- одиничні взаємно ортогональні вектори.
Звідки випливає:
(
,
)
=
А
оскільки (
)
=1 і мішаний добуток неперервна функція,
то (
,
)
=
,
для
.
Введемо вектор – функцію шуканої кривої:
=
(7).
Покажемо, що для такої вектор – функції параметр є натуральним. За формулою довжини шляху по кривій:
Довжина
шляху
з
зміною значення параметра, тому
параметризація є натуральною. Таким
чином, знайдена вектор – функція
і крива
відповідає,
віднесена до натурального параметру.
Покажемо
тепер, що
– кривина кривої
– скрут кривої
.
(
)
- скрут кривої
.
Оскільки
параметризація натуральна, то
|
|
= {згідно
означення
}
= |
|
=
(
)
=
= -
(
,
)
= {
}
=
(
,
)
= {(
,
)
= 1} =
.
Припустимо,
що
одна регулярна крива, що віднесена до
натурального параметру, для якої
та
кривина та скрут відповідно.
Нехай
- відповідно одиничні вектори дотичної,
головної нормалі, бінормалі. Рухаючи
криву
у просторі, віднесемо точку цієї кривої,
що відповідає параметру
у
точку кривої
,
для якої
,
крім того, рухаючи криву
,
можна добитися того, що:
(8)
Бо
- дві праві трійки одиничних взаємно
ортогональних векторів.
Оскільки
крива
- регулярна, то для вектор – функцій
виконуються формули Френе, тому ці
вектор – функції є розв’язком системи
(1), але розв’язком цієї системи є вектор
– функції
,
співпадають (див.(8)). Згідно з єдністю
розв’язку системи лінійних диференціальних
рівнянь з єдиною початковою умовою, ці
розв’язки співпадають, тому ці вектор
– функції співпадають для
з цього випливає, що
.
Означення
З
доведеної теореми випливає, що регулярна
крива однозначно (з точністю до положення
в просторі) визначається своїми кривиною
і скрутом, тому
називається натуральним рівнянням
регулярної кривої.
