3.2 Етапи проектування бази даних

1. Визначте мету створення бази даних, основні її функції й інформацію, що вона повинна містити. База даних повинна відповідати вимогам тих, хто буде безпосередньо з нею працювати. Для цього потрібно визначити теми, які повинна покривати база даних, звіти, які вона повинна видавати, проаналізувати форми, які в даний момент використовуються для запису даних, порівняти створювану базу даних з добре спроектованою, подібною їй базою.

2. Розробіть на папері структуру таблиць, які повинна містити база даних. При проектуванні таблиць, рекомендується керуватися наступними основними принципами:

Інформація в таблиці не повинна дублюватися. Не повинне бути повторень і між таблицями. Коли певна інформація зберігається тільки в одній таблиці, то й змінювати її прийдеться тільки в одному місці. Це робить роботу більш ефективною, а також виключає можливість розбіжності інформації в різних таблицях.

Кожна таблиця повинна містити інформацію тільки на одну тему. Відомості на кожну тему обробляються набагато легше, якщо утримуються вони в незалежних друг від друга таблицях.

3. Визначте необхідні в таблиці поля. Кожна таблиця містить інформацію на окрему тему, а кожне поле в таблиці містить окремі відомості по темі таблиці. При розробці полів для кожної таблиці необхідно пам'ятати:

- кожне поле повинне бути пов'язане з темою таблиці.

- не рекомендується включати в таблицю дані, які є результатом вираження.

- у таблиці повинна бути присутня вся необхідна інформація.

4. Задайте ключове поле. Для того, щоб Microsoft Access міг зв'язати дані з різних таблиць, кожна таблиця повинна містити поле або набір полів, які будуть задавати індивідуальне значення кожного запису в таблиці. Таке поле або набір полів називають основним ключем.

5. Визначте зв'язки між таблицями. Після розподілу даних по таблицях і визначення ключових полів необхідно вибрати схему для зв'язку даних у різних таблицях. Для цього потрібно визначити зв'язки між таблицями.

6. Ще раз переглянете структуру бази даних і виявите можливі недоліки. Бажано це зробити на даному етапі, поки таблиці не заповнені даними.

7. Додайте дані й створіть інші об'єкти бази даних. Якщо структури таблиць відповідають поставленим вимогам, то можна вводити всі дані. Потім можна створювати будь-які запити, форми, звіти, макроси й модулі.

8. Використовуйте засоби аналізу в Microsoft Access. В Microsoft Access існує два інструменти для вдосконалення структури баз даних. Майстер аналізу таблиць досліджує таблицю, якщо буде потреба пропонує нову її структуру й зв'язки, а також переробляє її. Аналізатор швидкодії досліджує всю базу даних, дає рекомендації з її поліпшення, а також здійснює їх.

3.3 Проектування бд: загальні положення

Крім основної ідеї просторово-інформаційних продуктів існують і інші сторони проектування ГІС для об'єкта. Коли маються кілька проектів, необхідно розглядати відповідні досліджувані області по окремості. Вони найчастіше ґрунтуються на формальному рішенні про те, чому область піддається вивченню. Так, для дослідження міського рівня, усе місто буде областю дослідження. Для дослідження, зв'язаного з природними явищами або об'єктами, як, наприклад, забруднення ріки, весь водозбірний басейн ріки може бути обраний як область вивчення, оскільки забруднення може приходити з будь-якої території, що дає стік в один із припливів ріки. Коротше кажучи, область вивчення може вибиратися на основі політичних і адміністративних границь, фізичних границь, границь власності, або відбивати, головним чином, фінансові обмеження або обмеження за даними, що виявляються на ранніх стадіях процесу проектування.

Якщо для деякої частини передбачуваної області вивчення маються більш докладні дані, чим для іншої частини, вони не повинні диктувати розмір області вивчення. Цю обставину можна використовувати таким чином, що невелика частина з більш докладними даними може відігравати роль прототипу для детального аналізу всієї області вивчення, у розрахунку на те, що надалі і на всю область можна буде одержати дані такої ж подробиці. Крім того, вони можуть придатися для поліпшення знання про всю область вивчення.

Коли планується використовувати який-небудь вид інтерполяції, границя області вивчення повинна бути розширена в достатньому ступені, щоб забезпечити коректні результати інтерполяції на її краях. І, нарешті, чим більше область вивчення, тим більше грошей і часу буде потрібно на створення бази даних. Часто саме питання вартості є головним обмежником у встановленні границь області вивчення. Крім цього, розширення області вивчення підвищує імовірність недоліку даних для всіх покрить, необхідних для проведення аналізу.

Масштаб, дозвіл і рівень детальності. Існує зв'язок між розміром досліджуваної області і масштабом карт, що вводяться. Чим дрібніше масштаб карти, тим вище ступінь генералізації, тим менш точне представлення об'єктів реального світу. На вибір масштабу впливає важливість відповідного покриття для моделей аналізу. Хоча не існує загальних указівок для визначення підходящого масштабу, більшість професіоналів використовують підхід "найкращих доступних даних", вважаючи, що краще більше подробиць, чим менше.

Растрові дані мають особливість: зі зменшенням розміру осередків растра швидко зростає обсяг даних. І хоча сучасні комп'ютери мають досить ємні пристрої збереження, великий обсяг даних значно сповільнює виконання операцій над покриттями, що використовують пошук по околиці. В одних випадках розмір осередків растра може диктуватися найменшим об'єктом, що представляється, в інші - вимогами моделі [DеМеrs, 1992], у третіх - питаннями сумісності з іншими цифровими даними.

Класифікація. При проектуванні ГІС треба розглядати не тільки наявні джерела даних, але і систему класифікації, що задовольняє вимогам моделювання. Рішення про останнє краще приймати після розгляду видів даних, що вводяться. Використання більш докладної класифікації часто переважно по двум причинам; вона дає користувачеві більший обсяг зведень, і при порівнянні з даними іншого покриття меншої подробиці завжди можна агрегіровати деякі класи, у той час як зворотний процес або утруднений, або зовсім неможливий.

Але класифікація - більше чим просто вибір належного рівня детальності. Потрібно врахувати, що робиться порівняння між покриттями, і, таким чином, між класифікаціями. Крім того, часто необхідно мати можливість проводити погоджену класифікацію в межах одного покриття даних з різних джерел. Допустимо, потрібно покриття з класами ґрунтів регіонального охоплення, створене на основі різних досліджень ґрунтів більш детального окружного рівня. Якщо ці дослідження проводилися на значному тимчасовому видаленні друг від друга, то буде необхідно переробити них, щоб домогтися однорідності класифікації Бэрроу [P.A.Вurrough, 1986].

Система координат і проекція. Вибір проекції визначається площею області вивчення і доступних даних. При цьому варто враховувати, що перетворення проекцій вносять додаткову погрішність у дані. На вибір проекції впливає також те, які характеристики земної поверхні повинні зберігатися (звичайно ті, що найбільш важливо для аналізу). Загалом, і стосовно системи координат, і стосовно проекції, просторова і тимчасова сумісність дуже важливі для коректності процесу прийняття рішень.

Введення даних в ГІС. У випадку ГІС одна тільки побудова бази даних часто займає три чверті часу. У комерційних додатках це означає, що три чверті вартості системи також піде на цю операцію і редагування. Є багато способів уведення даних. Одні виглядають примітивними, начебто приміщення прозорої сітки на карту. Інші - більш сучасні, тому що використовують пристрою цифрового введення — дигітайзери і сканери.

Питання для самоперевірки

1. Підходи до проектування реляційних баз даних.

2. Методи і моделі, за допомогою яких виконується опис и структуруються різноманітні предметові середовища.

3. Класична методологія проектування баз даних.

4. Етапи проектування баз даних.

5. Реляційні бази даних, їх характеристика.