- •Д.О. Ладичук, в.І. Пічура Бази даних геоінформаційних систем
- •Д.О. Ладичук, в.І. Пічура
- •Бази даних
- •Геоінформаційних систем
- •Навчальний посібник
- •Партнери:
- •Перелік умовних позначень, скорочень
- •1.1 Основні поняття гіс в гідромеліорації
- •Структура дисципліни
- •1 Вступ до бази даних геоінформаційних систем
- •1.2 Базові структури даних в гіс
- •Геоінформаційні дані містять чотири інтегрованих компоненти:
- •Основні елементи бази просторових даних:
- •Модель бази просторових даних:
- •Подання просторових об'єктів реальної дійсності
- •Вміст бази просторових даних включає:
- •Різновид безперервних властивостей
- •Безперервна мінливість може бути представлена в базі даних декількома способами:
- •Компоненти просторових даних:
- •1.3 Особливості експертних систем для обробки даних
- •1.4. Поняття бази даних
- •1.5 Переваги централізованого підходу в управлінні даними
- •Питання для самоперевірки
- •2. Моделі даних
- •2.1 Види моделей даних
- •2.2 Структури баз даних для управління даними
- •Реляційні бази даних
- •2.3 Багатошарові моделі даних гіс
- •2.4 Введення, збереження та редагування бд гіс
- •Питання для самоперевірки
- •3. Сучасні підходи до створення баз даних
- •3.1 Реляційні бази даних .
- •3.2 Етапи проектування бази даних
- •3.3 Проектування бд: загальні положення
- •4. Концептуальна модель бази даних
- •4.1 Концептуальна модель організації даних
- •4.2 Структура і технологія наповнення
- •4.3 Відображення
- •4.4 Інфологічна модель даних " Сутність-Зв'язок"
- •4.4.1 Основні поняття
- •4.4.2 Первинні й зовнішні ключі
- •4.6 Нормалізація відносин
- •Друга нормальна форма.
- •Третя нормальна форма.
- •Типи зв'язків:
- •Питання для самоперевірки
- •5 Логічна та фізична моделі баз даних
- •Основні поняття
- •5.2. Бази даних і системи управління базами даних
- •5.3 Характеристика аcсеss
- •Адміністратор бази даних
- •Управління продуктивністю й реагування на вимоги, що змінюються
- •6.2 Електронні таблиці (на прикладі Excel) .
- •Питання для самоперевірки
- •7. Запити до баз даних
- •7.1 Типи та принципи побудови запитів до баз даних
- •7.2 Можливості запитів і інструментальні засоби розробки прикладних програм
- •7.3 Мова маніпулювання даними
- •7.4. Мова структурованих запитів
- •7.5 Архітектура " клієнт-сервер"
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаної літератури
- •Бази даних геоінформаційних систем
Друга нормальна форма.
Щоб розглянути питання приведення відносин до другої нормальної форми, необхідно дати пояснення до таких понять, як функціональна залежність і повна функціональна залежність.
Описові реквізити інформаційного об'єкта логічно пов'язані із загальним для них ключем, цей зв'язок носить характер функціональної залежності реквізитів.
Функціональна залежність реквізитів — залежність, при якій екземплярі інформаційного об'єкта певному значенню ключового реквізиту відповідає тільки одне значення описового реквізиту.
Таке визначення функціональної залежності дозволяє при аналізі всіх взаємозв'язків реквізитів предметної області виділити самостійні інформаційні об'єкти.
У випадку складеного ключа вводиться поняття функціонально повної залежності.
Функціонально повна залежність не ключових атрибутів полягає в тім, що кожний не ключовий атрибут функціонально залежить від ключа, але не перебуває у функціональній залежності ні від якої частини складеного ключа.
Відношення буде перебувати в другій нормальній формі, якщо воно перебуває в першій нормальній формі, і кожний не ключовий атрибут функціонально повно залежить від складеного ключа.
Третя нормальна форма.
Поняття третьої нормальної форми ґрунтується на понятті нетранзитивної залежності.
Транзитивна залежність спостерігається в тому випадку, якщо один із двох описових реквізитів залежить від ключа, а інший описовий реквізит залежить від першого описового реквізиту.
Відношення буде перебувати в третій нормальній формі, якщо воно перебуває в другій нормальній формі, і кожний неключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.
Для усунення транзитивної залежності описових реквізитів необхідно провести "розщеплення" вихідного інформаційного об'єкта. У результаті розщеплення частина реквізитів віддаляється з вихідного інформаційного об'єкта й включається до складу інших (можливо, знову створених) інформаційних об'єктів.
Типи зв'язків:
Всі інформаційні об'єкти предметної області зв'язані між собою. Розрізняються зв'язки декількох типів, для яких уведені наступні позначення:
один до одного (1:1);
один до багатьох (1 : М);
багато до багатьох (М : М).
Зв'язок один до одного (1:1) допускає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об'єкта А відповідає не більше одного екземпляра інформаційного об'єкта В й навпаки.
При зв'язку один до багатьох (1:М) одного екземпляра інформаційного об'єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об'єкта В, але кожний екземпляр об'єкта У зв'язаний не більш ніж з 1 екземпляром об'єкта А.
Зв'язок багато до багатьох (М:М) допускає, що в кожний момент часу одному екземпляру інформаційного об'єкта А відповідає 0, 1 або більше екземплярів об'єкта В й навпаки [25].
Питання для самоперевірки
1. Два підходи до моделювання предметної області.
2. Технологія аналізу предметної області.
3. Поняття сутностей, їх атрибутів, зв’язків між ними.
4. Поняття первинних та зовнішніх ключів.
5. Поняття нормальні форми.
5 Логічна та фізична моделі баз даних