- •Д.О. Ладичук, в.І. Пічура Бази даних геоінформаційних систем
- •Д.О. Ладичук, в.І. Пічура
- •Бази даних
- •Геоінформаційних систем
- •Навчальний посібник
- •Партнери:
- •Перелік умовних позначень, скорочень
- •1.1 Основні поняття гіс в гідромеліорації
- •Структура дисципліни
- •1 Вступ до бази даних геоінформаційних систем
- •1.2 Базові структури даних в гіс
- •Геоінформаційні дані містять чотири інтегрованих компоненти:
- •Основні елементи бази просторових даних:
- •Модель бази просторових даних:
- •Подання просторових об'єктів реальної дійсності
- •Вміст бази просторових даних включає:
- •Різновид безперервних властивостей
- •Безперервна мінливість може бути представлена в базі даних декількома способами:
- •Компоненти просторових даних:
- •1.3 Особливості експертних систем для обробки даних
- •1.4. Поняття бази даних
- •1.5 Переваги централізованого підходу в управлінні даними
- •Питання для самоперевірки
- •2. Моделі даних
- •2.1 Види моделей даних
- •2.2 Структури баз даних для управління даними
- •Реляційні бази даних
- •2.3 Багатошарові моделі даних гіс
- •2.4 Введення, збереження та редагування бд гіс
- •Питання для самоперевірки
- •3. Сучасні підходи до створення баз даних
- •3.1 Реляційні бази даних .
- •3.2 Етапи проектування бази даних
- •3.3 Проектування бд: загальні положення
- •4. Концептуальна модель бази даних
- •4.1 Концептуальна модель організації даних
- •4.2 Структура і технологія наповнення
- •4.3 Відображення
- •4.4 Інфологічна модель даних " Сутність-Зв'язок"
- •4.4.1 Основні поняття
- •4.4.2 Первинні й зовнішні ключі
- •4.6 Нормалізація відносин
- •Друга нормальна форма.
- •Третя нормальна форма.
- •Типи зв'язків:
- •Питання для самоперевірки
- •5 Логічна та фізична моделі баз даних
- •Основні поняття
- •5.2. Бази даних і системи управління базами даних
- •5.3 Характеристика аcсеss
- •Адміністратор бази даних
- •Управління продуктивністю й реагування на вимоги, що змінюються
- •6.2 Електронні таблиці (на прикладі Excel) .
- •Питання для самоперевірки
- •7. Запити до баз даних
- •7.1 Типи та принципи побудови запитів до баз даних
- •7.2 Можливості запитів і інструментальні засоби розробки прикладних програм
- •7.3 Мова маніпулювання даними
- •7.4. Мова структурованих запитів
- •7.5 Архітектура " клієнт-сервер"
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаної літератури
- •Бази даних геоінформаційних систем
7.1 Типи та принципи побудови запитів до баз даних
Типи запитів до бази даних - запитий на вибірку, підсумковий, перекреслений запити й т.п., їх призначення й принципи побудови.
Звернення користувача до системи за інформацією називається запитом. У найпростішому випадку фіксується невелике число можливих запитів, на які заздалегідь готові відповіді.
Трохи більше складний випадок - запит, у якому зафіксований набір ознак. Значення деяких ознак вказуються користувачем (за ними треба шукати), значення інших ознак повинна вказати система. Тут природна форма запиту - бланк (на папері або на екрані дисплею), графи якого - стандартні, але число варіантів заповнення може бути великим.
Користувачів можна розділити на три більші групи.
• Перша — прикладні програмісти, які відповідають за написання прикладних програм, що використовують базу даних. Для цих цілей застосовні мови COBOL, PL/1 або більше сучасні, такі як Pascal. Прикладні програми виконують над даними всі стандартні операції: вибірку існуючої інформації, вставку нової інформації, видалення або відновлення існуючої інформації. Всі ці функції виконуються через відповідний запит до СУБД. Ці програми можуть бути простими програмами пакетної обробки або оперативних додатків, функція яких — підтримка роботи кінцевого користувача, що має безпосередній оперативний доступ до бази даних через робочу станцію або термінал. Більшість сучасних додатків ставиться до оперативного.
• Друга — кінцеві користувачі, які працюють із системами баз даних безпосередньо через робочу станцію або термінал. Кінцевий користувач може одержати доступ до бази даних, використовуючи один з оперативних додатків, або ж скористатися інтегрованим інтерфейсом програмного забезпечення самої системи баз даних. Такий інтерфейс також підтримується оперативним додатком, але цей додаток не створюється користувачем, воно є вбудованим у систему баз даних. У більшості систем є, принаймні, один такий вбудований додаток, а саме: процесор мови запитів, що дозволяє користувачеві вказувати команди або вираження високого рівня (такі як select або insert) для даної СУБД. Мова SQL, - типовий приклад мови запитів для бази даних.
Загальноприйнятий термін "мова запитів" не зовсім точно відбиває розглянуте поняття, оскільки слово "запит" має на увазі лише вибірку, у той час як за допомогою мови SQL виконуються також операції відновлення, вставки й видалення (а можливо, і багато хто інші).
Крім мови запитів, у більшості систем також надаються додаткові вбудовані інтерфейси, у яких користувач у явному виді не використовує команд, таких як select. Для роботи з базою даною користувач, наприклад, вибирає необхідні команди меню або заповнює поля у формах. Такі інтерфейси, засновані на меню й формах, полегшують роботу з базами даних тим, хто не має досвіду роботи з інформаційними технологіями (ІТ) Командний інтерфейс, тобто мова запитів, навпроти, вимагає деякого досвіду роботи з ІТ (можливо, не дуже великого). Однак командний інтерфейс звичайно більше гнучкий, чим заснований на меню й формах; крім того, у мовах запитів звичайно є певні функції, які не підтримуються інтерфейсами, заснованими на меню й формах.
• Третя група — адміністратори бази даних, або АБД [31].
