4.4.2 Первинні й зовнішні ключі

Нагадаємо, що ключ або можливий ключ – це мінімальний набір атрибутів, за значеннями яких можна однозначно знайти необхідний екземпляр сутності. Мінімальність означає, що виключення з набору будь-якого атрибута не дозволяє ідентифікувати сутність по тому що залишилися. Кожна сутність володіє хоча б одним можливим ключем. Один з них приймається за первинний ключ. При виборі первинного ключа варто віддавати перевагу нескладовим ключам або ключам, складеним з мінімального числа атрибутів. Недоцільно також використовувати ключі з довгими текстовими значеннями. Також необхідно забезпечити унікальність первинного ключа.

Зовнішні ключі:

• Якщо сутність У зв'язує сутності А та В, то вона повинна включати зовнішні ключі, що відповідають первинним ключам сутностей А та В.

• Якщо сутність У позначає сутність А, то вона повинна включати зовнішній ключ, що відповідає первинному ключу сутності А. [23]/

У будь-якій таблиці, як правило, хоча б одне поле є ключовим. Завдяки ключовим полям будь-який запит до бази даних може бути оформлений у вигляді операцій з таблицями і їхніми полями (атрибутами), але не з їхніми рядками.  Крім того, ключові поля використовуються для підтримки цілісності реляційної бази даних. Таблиця може мати тільки один унікальний ідентифікатор, називаний первинним ключем (primary key) і трохи вторинних (зовнішніх) ключів (foreign key), що посилаються на первинні ключі інших таблиць. При цьому зовнішні ключові поля таблиці, повинні мати одне зі значень, певне для  первинних ключів.

Назва полів у допоміжній таблиці можуть і не збігатися з назвами первинних ключів, але тип даних і розмір цих полів повинні збігатися обов'язково. Забезпечення цілісності даних досягається при встановленні двох перемикачів у меню СУБД Access – «Каскадне відновлення зв'язаних полів» і «Каскадне видалення зв'язаних полів»[11].

4.6 Нормалізація відносин

Ті самі дані можуть групуватися в таблиці (відносини) різними способами, тобто можлива організація різних наборів відносин взаємозалежних інформаційних об'єктів. Угруповання атрибутів у відносинах повинне бути раціональним, тобто мінімізуючим дублювання даних і процедури, що спрощує, їхню обробку й відновлення.

Певний набір відносин має кращі властивості при включенні, модифікації, видаленні даних, чим всі інші можливі набори відносин, якщо він відповідає вимогам нормалізації відносин.

Нормалізація відносин — формальний апарат обмежень на формування відносин (таблиць), що дозволяє усунути дублювання, забезпечує несуперечність збережених у базі даних, зменшує працевитрати на ведення (уведення, коректування) бази даних.

Виділено три нормальні форми відносин і запропонований механізм, що дозволяє будь-яке відношення перетворити до третього (самої зробленої) нормальній формі.

Перша нормальна форма.

Відношення називається нормалізованим або наведеним до першої нормальної форми, якщо всі його атрибути прості (неподільні). Перетворення відносини до першої нормальної форми може привести до збільшення кількості реквізитів (полів) відносини й зміні ключа.