6.2 Електронні таблиці (на прикладі Excel) .

Електронні таблиці, також як файли баз даних формату .DBF, виникли як якась метафора таблиці. Проста ідея про те, що було б  добре, якби в деяких клітках таблиці відразу ж відображався результат обчислень, що залежить від даних в інших клітках таблиці, привела до появи в 1979 році програми VisiCalc.  У лютому 1981 року з'явилася програма SuperCalc, а на початку 1983 року - пакет Lotus 1-2-3. В останній із цих програм було передбачене відображення результатів розрахунків у графічній формі й це багато в чому визначило успіх Lotus 1-2-3 на ринку в середині 80-х років. Наприкінці 80-х років ситуація на ринку електронних таблиць змінилася - завзята конкурентна боротьба йшла між програмами 1-2-3 версії 2.01 і 3.0 фірми Lotus Development Corporation, Excel 2.1 фірми Microsoft, Quattro 1.0 фірми Borland International  і SuperCalc 5 фірми Computer Associates. До середини 1990 років найбільшу популярність придбав пакет Excel, чому чимало сприяли ринкові успіхи системи Microsoft Windows.

Електронні таблиці Excel дозволяють вирішувати дуже багато завдань обробки даних, сформованих у таблиці. В Excel передбачений автоматичне уведення даних з SQL-Серверів і різних СУБД.  Обробка даних передбачає, крім арифметичних операцій, можливість маніпулювання комплексними числами й матрицями, обчислення  параметрів регресійних залежностей, перетворень Фур'є й інших статистичних характеристик. Передбачені дуже різноманітні методи для графічного висновку результатів, у тому числі, починаючи з Excel 7.0, відображення одержуваних результатів на числові карти у форматі ГІС MapInfo. Складні завдання можуть вирішуватися в межах декількох зв'язаних таблиць, мають назву в Excel’і робочою книгою. У пакеті Excel передбачені різні засоби для збереження логічної цілісності інформації - автоматична заміна номерів аркушів і осередків при внесенні змін у книгу, автоматичне копіювання формул зі зрушенням номерів осередків у межах стовпців з подібними обчисленнями й багато чого іншого [25].

Питання для самоперевірки

1. Принципи логічного і фізичного проектування БД.

2. Корпоративні та «настільні» СУБД.

3. Переваги й недоліки корпоративних та «настільних» СУБД.

4. Послідовність створення інформаційної моделі.

5. Електроні таблиці.

7. Запити до баз даних

Запити мови обробки даних бувають "плановані" і "неплановані".

1. Планований запит- це запит, необхідність якого передбачена заздалегідь. Адміністратор бази даних, можливо, повинен настроїти фізичний проект бази даних таким чином, щоб гарантувати достатню швидкодію для таких запитів.

2. Непланований запит— це, навпаки, спеціальний запит, необхідність якого не була передбачена заздалегідь. Фізичний проект бази даних може підходити, а може й не підходити для розглянутого спеціального запиту. Загалом, одержання найбільшої можливої продуктивності для непланованих запитів являє собою одну із проблем СУБД. Плановані запити характерні для "операційних" додатків, а неплановані - для додатків "підтримки рішень". Більше того, плановані запити звичайно здійснюються з написаних заздалегідь додатків, а неплановані запити по визначенню виробляються інтерактивно.